Ухвала суду № 92994142, 20.11.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

20.11.2020 Суддя Бугера О. В..

Справа № 644/6789/19

Провадження № 2-с/644/109/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Бугера О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.09.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

04 вересня 2019 року за заявою КП «Харківській теплові мережі» було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на їх користь солідарно суми заборгованості за централізоване опалення та гарячу воду у розмірі, яка утворилась за період з 22.08.2016 року по 31.07.2019 року в сумі 45220,04 гривні, інфляційні витрати в сумі 5982,08 гривень, 3% річних у розмірі 179,13 гривень, а всього 51381,25 грн.

19.11.2020 року на адресу суду подано заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу, в обґрунтування зазначено, що даний наказ виданий передбачено, помилково, є необґрунтованим та підлягає скасуванню. В заяві про видачу судового наказу не зазначено договір, який укладався з метою надання цих послуг, вона є основним наймачем квартири, з нею не було укладено договір, не було укладено договір з ОСОБА_2 .. На думку заявника є незаконним стягнення окрім заборгованості 3% річних та інфляційних витрат згідно до ст.625 ЦК України, оскільки відсутнє грошове зобов`язання між нею та заявником. Судом не враховано, що за заявою заявлено вимоги про стягнення суми заборгованості за останні три роки, а розрахунок наданий за період з 2001 року, не з`ясовувалось судом хто і скільки платив по рахунках, а хто із мешканців не платив взагалі. З травня 2016 року по серпень 209 року нарахування проводилось на трьох осіб, а зареєстровано в квартирі лише двох, а за договором користувач взагалі один, це вона. З вказаних розміром заборгованості вона не була згодна, з серпня 2019 року вона зверталась до КП «Харківські теплові мережі» з вимогою провести перерахунок, отримала відповідь від 15.08.2019 року, що сума заборгованості буде скоригована, але жодного коригування не відбувалось, в період з 2016 по 2019 року між нею та КП «Харківській теплові мережі» відбувалось листування з приводу дійсного розміру заборгованості. Тобто, існує спір щодо розміру заборгованості. Про видачу судового наказу їй стало відомо випадково. Участі в судовому засіданні вона не приймала, будь-якої кореспонденції не отримувала, просила поновити строк на подачу заяви про скасування судового наказу. Просила скасувати судовий наказ, судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до частини другої статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 171 ЦПК України у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу. Подана заява відповідає вимогам ст.171 ЦПК України, сплачена судовим збором, подана у строки визначені ст.170 ЦПК України. Для виконання судовий наказ не видавався.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Відповідно до вимог ч.1 ст.170 ЦПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів, боржник має право подати заяву про його скасування, із зазначенням про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Судовий наказ був прийнятий 04.09.2019 року. Із заявою про видачу копії судового наказу звернулась ОСОБА_1 04.11.2020 року. У зв`язку із перебуванням її на лікарняному, копію судового наказу отримав її представник 13.11.2020 року, а заява про скасування судового наказу подана до суду з дотриманням строку 15 днів з моменту вручення копії судового наказу. Також, судом враховується, що з матеріалів справи за заявою про видачу судового наказу вбачається, що копія судового наказу після його прийняття 06.09.2019 року була направлена поштою на адресу стягувача, але поштовим відділенням повернута до суду 15.10.2019 року із позначкою «Про відсутність адресата».

Враховуючи наведене, суд вважає що строк на подачу заяви про скасування наказу боржником не пропущений, заява подана у строк 15 днів з моменту фактичного отримання копії судового наказу представником заявника.

Також, з урахуванням доводів заявника, суд вважає необхідним заяву задовольнити та скасувати вищевказаний судовий наказ, оскільки вимога заявника та висловлені в заяві доводи щодо скасування вказаного судового наказу свідчать про наявність спору про право, належність сторони боржника та право боржника, як відповідача, у разі подачі до нього позову, більш повно реалізувати свої права як відповідача в позовному провадженні.

Що стосується доводів заявника про не повідомлення про судові засідання, не прийняття участі під час розгляду справи, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.167 ЦПК України, суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом п`яти днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п`ятою, шостою статті 165 цього Кодексу, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

За приписами частини другої статті 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Окрім цього, відповідно до розділу ІІ ЦПК України наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення. Суть наказного провадження полягає у безспірності заявлених вимог та спрощеній процедурі судового провадження, спрямованої на ефективність судового розгляду.

В межах наказного провадження боржнику надано право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу (за вимогами про стягнення аліментів), у відповідності до статті 170 ЦПК України.

Повноваження суду за наслідками розгляду заяви про скасування судового наказу вичерпно визначені статтею 171 ЦПК України, за змістом якої у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз`яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження з додержанням загальних правил щодо пред`явлення позову.

У разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплачена за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина друга статті 164 ЦПК України).

Таким чином, скасування судового наказу за заявою боржника, поданою з додержанням вимог статті 170 ЦПК України, не виключає виникнення між сторонами спору про право, який вирішується в позовному провадженні, за результатами розгляду якого суд ухвалює рішення та здійснює розподіл судових витрат.

В даному випадку, скасувавши судовий наказ, судом не вирішується питання щодо обґрунтованості заявлених вимог стягувача, а отже, підстав для присудження понесених судових витрат за видачу та скасування судового наказу не має. На підставі викладеного та керуючись ст. 171 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.09.2019 року задовольнити.

Скасувати судовий наказ від 04 вересня 2019 року у справі №644/6789/19, провадження №2н/644/1457/19, виданий за заявою КП «Харківській теплові мережі» про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на їх користь солідарно суми заборгованості за централізоване опалення та гарячу воду у розмірі, яка утворилась за період з 22.08.2016 року по 31.07.2019 року в сумі 45220,04 гривні, інфляційні витрати в сумі 5982,08 гривень, 3% річних у розмірі 179,13 гривень, а всього 51381,25 грн..

Роз`яснити стягувачу його право на звернення з тією самою вимогою до суду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Бугера