
Справа № 643/15460/20
Провадження № 1-кп/643/1393/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.10.2020 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря Коцюбинської М.С., прокурора Котельникова Р.М., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого - адвоката Літвінової О.Б., розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220470001451 від 15.03.2020, за обвинуваченням:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, раніше судимого 22.05.2020 року Київським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн., який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_1 обвинувачується у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту особливо небезпечної психотропної речовини у великих розмірах та психотропної речовини в особливо великих розмірах, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
В судовому засіданні 15.10.2020 прокурором заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого, на строк 60 діб.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів. У сторони обвинувачення є підстави вважати, що у обвинуваченого можуть виникнути передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України спроби: 1) з урахуванням суворості покарання переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки обвинувачений усвідомлює, що в разі визнання його винним йому загрожує реальне відбуття покарання; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення. Про наявність вказаного ризику свідчать дані про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, законних джерел отримання заробітку не має, а кримінальні правопорушення вчиняв саме з метою протиправного збагачення; 3) незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, з метою схилити останніх змінити ті покази, які надані ними під час досудового розслідування. На теперішній час існуючі ризики не зменшились та повністю виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Захисник обвинуваченого – адвокат Літвінова О.Б. в судовому засіданні заперечувала проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. Надала письмове клопотання про зміну вказаного запобіжного заходу на домашній арешт в умовах Благодійної організації «Благодійний фонд «Реабілітаційний центр «Атмосфера» або особисту поруку профконсультанта та директора вказаної вище благодійної організації ОСОБА_2 . В обґрунтування клопотання зазначено, що обвинувачений не має наміру переховуватись від суду. Стороною обвинувачення не обґрунтовано неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Підозра, пред`явлена ОСОБА_1 , є необґрунтованою, сторона обвинувачення не надала доказів на підтвердження факту збуту наркотичних та психотропних речовин обвинуваченим. Крім того, прокурором не надано достатньо доказів, які б вказували на наявність ризиків.
Також суду надано заяви профконсультанта вказаної вище благодійної організації ОСОБА_2 та її директора ОСОБА_3 про обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу в вигляді особистої поруки зазначених осіб.
Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позицію захисника.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд керується таким.
Частиною третьою ст. 315 КПК України, в редакції згідно Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Як вбачається з структури розділу IV КПК України, судове провадження у першій інстанції в якості однієї із стадій включає підготовче провадження.
Таким чином, застосування запобіжних заходів під час підготовчого провадження, в тому числі вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою на стадії підготовчого провадження, здійснюється згідно з положеннями розділу ІІ КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Згідно ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Частиною п`ятою ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 20.08.2020 щодо обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обираючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя дійшов висновку щодо обґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри, доведеності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, та недостатності застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від дев`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна. Обвинувачений не одружений, офіційно не працевлаштований.
Кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження, в зв`язку з чим докази судом не досліджувались, свідки не допитувались.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винними, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не можуть виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою. Відповідно, суд приходить до висновку, що жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний запобігти вказаним ризикам.
Оцінюючи доводи захисника щодо недоведеності підозри, суд керується таким.
Виходячи з положень КПК України та правових висновків, викладених, зокрема, в п. 33 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року по справі № 288/1158/16-к, суд на даній стадії розгляду справи позбавлений можливості надавати юридичну оцінку діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене та положення КПК України, оцінку доводам сторони захисту щодо невинуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкриміновано, може буде надано судом виключно після дослідження доказів, наданих сторонами кримінального провадження, зокрема у вироку суду.
Надані стороною захисту позитивні характеристики ОСОБА_1 з Харківського автомобільно-дорожнього технікуму та благодійної організації «Благодійний фонд «Реабілітаційний центр «Атмосфера», судом не можуть бути визнані підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який, оскільки, виходячи з положень ч. 1 ст. 178 КПК України, репутація обвинуваченого є лише однією з обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, та вказана обставина має оцінюватись в сукупності з іншими обставинами та наявністю ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України.
Документи, що стосуються діяльності благодійної організації «Благодійний фонд «Реабілітаційний центр «Атмосфера» та кваліфікації його працівників, не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який.
Оцінюючи доводи захисника щодо недоведеності ризиків, суд керується таким.
Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 по справі № 166/313/17, від 13.08.2020 по справі № 674/1202/19, від 27.02.2019 по справі № 0503/10653/2012, усвідомлення імовірності визнання вини особи за висунутим їй обвинуваченням та тиск тягаря можливого відбування покарання, є обставинами, що свідчить про наявність ризику переховування від суду та є підставою для тримання особи під вартою.
Оцінюючи в сукупності дані про особу обвинуваченого, тяжкість покарання, шо загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, інші обставини кримінального провадження, а також усвідомлення обвинуваченим тягаря можливого відбування покарання в разі доведення його винуватості, суд вважає доведеними ризики, на наявність яких посилався прокурор в обґрунтування клопотання про продовження тримання обвинуваченого під вартою.
За таких обставин суд не може визнати обґрунтованими доводи захисника щодо відсутності підстав для подальшого тримання обвинуваченого під вартою, оскільки вказані вище обставини в їх сукупності свідчать як про те, що ризики вчинення обвинуваченим вищезазначених дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, так і про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на строк до 24:00 годин 10.12.2020.
Відповідно, з наведених вище підстав суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу на більш м`який, зокрема на домашній арешт або особисту поруку.
Згідно ст. 205 КПК України, ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно суд роз`яснює обвинуваченому ОСОБА_1 що згідно Рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року він має право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Літвінової Ольги Борисівни про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на більш м`який запобіжний захід - відмовити.
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 4 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 , на строк до 24:00 годин 10 грудня 2020 року включно.
Ухвала в частині продовження тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. Для ОСОБА_1 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова (м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є) 20.10.2020 о 14-30 год.
Суддя Д.А. Крівцов
Судове рішення № 92994049, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова) було прийнято 15.10.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 643/15460/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: