Ухвала суду № 92993857, 19.11.2020, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

19.11.2020

Справа №642/6070/20

Провадження № 2/642/1721/20

У Х В А Л А

19 листопада 2020 року м. Харків

Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Шрамко Л.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» про захист прав споживачів

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про захист прав споживача, просить стягнути з відповідача на його користь грошову компенсацію моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., а також витрати по оплаті юридичних послуг у розмірі 8 170 грн.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України д о позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від плати судового збору відповідно до закону.

Позовна заява не відповідає ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір та не надано підтвердження про його сплату.

Відповідно до п/п 1 п.1 ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір» за подання заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму (840,80 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму (10 510 грн.)

Отже, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп., та надати суду докази сплати судового збору у відповідному розмірі.

Посилання позивача на те, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», є помилковим.

Так, у статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як «споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ», у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України «Про судовий збір», не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України «Про захист прав споживачів».

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів»). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018 р.

Пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону.

Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст.185 ЦПК України заяву необхідно залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 177 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «АЛЬФА-ПРОДУКТ» залишити без руху, надати позивачу строк протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштівГУК Холодногірського р-ну м. ХарковаКод отримувача (код за ЄДРПОУ)37999696Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)Рахунок отримувачаUA 428999980313191206000020006Код класифікації доходів бюджету22030101

Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо віна не виконає вказані вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя - Л.Л. Шрамко