Постанова № 92991531, 20.11.2020, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3157/20

РІШЕННЯ

іменем України

"20" листопада 2020 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ціліциної О.В., позивача ОСОБА_1 , його представника Драника О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування.

В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказував, що 06 вересня 2020 року відносно нього була винесена постанова серії ЕАМ №3093608, якою встановлено, що 06 вересня 2020 року о 14 год. 30 хв. у м. Миколаєві на вул. Одеське шосе (93 км.) позивач в порушення вимог п. 12.4 ПДР України керував автомобілем «TOYOTA CAMRY», реєстр. номер НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 78 км/год, тим самим перевищивши дозволену швидкість руху на 28 км/год.

Згідно постанови, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Постанова складена від імені інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Орловської Ю.В.

Проте ОСОБА_1 зазначав, що оскаржувана постанова винесена безпідставно, а саме, без наявності факту правопорушення, а провадження в адміністративній справі відбувалося з грубими процесуальними порушеннями (без складання протоколу про адміністративне правопорушення; з порушенням встановленого законом порядку розгляду справи (працівником поліції, який не представився, не роз`яснив та не забезпечив особі, яка притягувалася до відповідальності, його процесуальних прав, без фактичного розгляду адміністративної справи), з порушенням порядку винесення постанови (на наступний день після розгляду справи та інспектором, який не здійснював її розгляд по суті, без роз`яснення позивачу порядку та строків її оскарження)).

Виходячи з цих обставин, ОСОБА_1 просив визнати оскаржувану постанову протиправною та скасувати її.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Драник О.А. позовні вимоги підтримали. Також просили врахувати невідповідність викладеної в оскаржуваній постанові інформації щодо номера технічного засобу, яким інспектор підтверджує факт правопорушення (перевищення швидкості руху), номеру технічного засобу, яким фактично вимірювалася швидкість руху автомобіля.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилася, проте надала суду відзив на позовну заяву в якому просила відмовити у задоволенні позову. При цьому, у відзиві вказувала, що оскаржувана постанова за формою та змістом повністю відповідає вимогам закону, зафіксовані у ній факт та обставини правопорушення були належним чином перевірені під час здійснення адміністративного провадження та повністю підтвердилися належним доказом (відеозаписом обставин події приладом, який має функцію фіксування швидкості руху транспортних засобів). Водночас, розгляд адміністративної справи відбувався у повній відповідності з вимогами закону, а саме, з належною підготовкою справи до розгляду, інспектором, який представився, пояснив суть порушення, роз`яснив та повністю забезпечив особі, яка притягувалася до відповідальності, її процесуальні права, пред`явив для огляду докази порушення, в той же день виніс оскаржувану постанову, роз`яснив строк та порядок її оскарження та, враховуючи відмову позивача від отримання її копії, надіслав копію постанови останньому за місцем його проживання.

Суд з урахуванням вимог ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268, ч. 1 ст. 286 КАС України вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі представника відповідача, оскільки матеріали справи містять достатньо інформації для вирішення спору.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника Драника О.А., показання свідка ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи в межах вимог та на підставі наявних доказів, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАМ №3093608 від 06 вересня 2020 року, 06 вересня 2020 року о 14 год. 30 хв. у м. Миколаєві на вул. Одеське шосе (93 км.) ОСОБА_1 в порушення вимог п. 12.4 ПДР України керував автомобілем «TOYOTA CAMRY», реєстр. номер НОМЕР_1 , який рухався зі швидкістю 78 км/год, тим самим перевищивши дозволену швидкість руху на 28 км/год.

Швидкість руху вимірювалася приладом «TruCAM LTI 20/20» №ТС000763.

Згідно постанови, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.

Постанова складена від імені інспектора Управління патрульної поліції в Миколаївській області Орловської Ю.В.

Окремого фіксування обставин події в протоколі про адміністративне правопорушення інспектор поліції не здійснював, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 254, ч.ч. 2-5 ст. 258 КУпАП, п. 4 розділу І наказу МВС України від 07 листопада 2015 року №1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі - Інструкція).

Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 обвинувачувався в порушенні вимог ч. 1 ст. 122 КУпАП – перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме, в порушенні вимог п. 12.4 ПДР України, згідно якої у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Факт порушення водієм Правил дорожнього руху України фіксується відповідно до норм Кодексу України про адміністративні правопорушення та повинен бути достатньо обґрунтованим належними та допустимими доказами, які б усували будь-які сумніви щодо наявності такого порушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів правопорушення покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що належним та допустимим доказом факту та обставин правопорушення, долученим до постанови, є відеозапис приладу «TruCAM LTI 20/20» №ТС000763, що має функції вимірювання швидкості руху транспортних засобів (в оскаржуваній постанові помилково зазначено зазначений прилад з №000763).

Відеозаписом дійсно підтверджується наявність відображеного в постанові порушення.

Решта наданих стороною відповідача доказів на підтвердження обставин порушення не зазначені в постанові, як такі, що додаються до неї та на яких грунтується оскаржуване рішення, а рапорт інспектора Орловської Ю.В. від 16 жовтня 2020 року взагалі складений після винесення постанови, а тому не можуть бути прийняті судом до уваги.

Що стосується доводів ОСОБА_1 про наявність грубих процесуальних порушень під час здійснення провадження в адміністративній справі, то суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 268 КУпАП, п. 4 розділу ІІІ Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката (ст. 278 КУпАП, п. 5 розділу ІІІ Інструкції).

Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ст. 279 КУпАП, п. 9 розділу ІІІ Інструкції).

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складається у письмовій формі або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (ч.ч. 1-3 ст. 283 КУпАП, п.п. 1, 2, 5 розділу IV Інструкції).

В судовому засіданні встановлено, що адміністративне провадження у справі здійснювалося з істотними процесуальними порушеннями, зокрема:

- згідно оскаржуваної постанови, розгляд справи здійснювався інспектором Управління патрульної поліції в Миколаївській області Орловською Ю.В., нею ж складено постанову про накладення адміністративного стягнення, що суперечить поясненням позивача ОСОБА_1 , показанням свідка ОСОБА_2 та відеозапису з нагрудної камери інспектора патрульної поліції (а.с. 34) з яких вбачається, що розгляд адміністративної справи здійснювався інспектором – особою чоловічої статі;

- в оскаржуваній постанові відсутня відмітка про те, що ОСОБА_1 роз`яснялися його права, передбачені ст. 268 КУпАП та строк на оскарження постанови. При цьому, стороною відповідача не надано жодних доказів, що працівник поліції під час розгляду адміністративної справи представився, роз`яснив особі, яка притягувалася до відповідальності, його процесуальні права та здійснив розгляд справи в розумінні положень ст.ст. 279, 280 КУпАП;

- з матеріалів справи, а саме відеозапису з нагрудної камери інспектора патрульної поліції (а.с. 34) вбачається, що інспектор жодним чином не відреагував на вимогу позивача про надання йому можливості письмово висловити заперечення проти обставин порушення, тим самим не забезпечив права останнього та при винесенні оскаржуваної постанови не врахував вказані заперечення.

Інші зазначені позивачем обставини не знайшли свого належного підтвердження.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, оскільки адміністративне провадження у справі здійснювалося з істотними процесуальними порушеннями, що унеможливлювало прийняття інспектором законного та обґрунтованого рішення з приводу обставин порушення, а тому оскаржувана постанова підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції.

Згідно ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача також слід стягнути понесені та підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 77, 139, 241-246, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення протиправною та її скасування — задовольнити.

Постанову серії ЕАМ №3093608 від 06 вересня 2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 визнати протиправною та скасувати, а справу направити на новий розгляд до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 1-Б/1; код ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_2 ) 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О. В. Вуїв