Ухвала суду № 92991409, 19.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову в задоволенні відводу

м. Київ

19.11.2020Справа №44/610-б-43/145

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши без виклику сторін в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи №44/610-б-43/145 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Константа-Агро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика" (код 30598924) про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. перебуває справа №44/610-б-43/145 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська птахофабрика" (код 30598924).

Чергове судове засідання по справі №44/610-б-43/145 було призначене на 26.10.2020.

26.10.2020 через відділ діловодства суду від кредитора ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи №44/610-б-43/145.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2020 визнано необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід, у зв`язку з чим заяву про відвід передано уповноваженій особі для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2020 справу №44/610-б-43/145 передано судді Бойко Р.В. для розгляду поданої заяви про відвід судді Чебикіної С.О.

Згідно із ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Керуючись приписами ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 та вирішити питання про відвід без повідомлення учасників справи, тобто, у письмовому провадженні.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чебикіної С.О., всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, дослідивши необхідні докази для її розгляду, суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Подана заява мотивована тим, що ухвалою суду від 12.10.2020 суддя Чебикіна С.О., незважаючи на поширення в України пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19), відмовила в задоволенні клопотання про проведення судового засідання по розгляду справи в режимі відеоконференції, чим порушила права заявника щодо права на ефективний судовий захист, рівність та змагальність, що в свою чергу, на думку заявника, свідчить про зловмисну, неетичну та упереджену поведінку судді.

В той же час, суд відзначає, що запровадження законодавцем інституту відводу судді, унормованого в положеннях ст.ст. 35-40 Господарського процесуального кодексу України, мало на меті в першу чергу уникнення будь-яких ризиків можливості порушення основних засад (принципів) господарського судочинства, якими є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення гарантії дотримання декларованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року прав на судовий захист при зверненні особи до суду з метою їх реалізації.

У зв`язку з чим було визначено перелік випадків, за наявності яких може виникати можливість порушення наведених принципів та гарантій, які було визначено в ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

Тобто, заявлений учасником відвід складу суду від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Досліджуючи наведені критерії оцінки в межах даної справи суд відзначає, що презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного, однак, в даному випадку заявником жодних доказів на підтвердження особистої упередженості судді Чебикіної С.О. у вирішенні справи №44/610-б-43/145 не надано.

Зі змісту поданої заяви про відвід судді Чебикіної С.О. вбачається, що вона мотивована виключно незгодою учасника судового процесу - ОСОБА_1 із прийнятим суддею процесуальним рішенням - ухвалою про відмову в задоволенні клопотання про проведення судового засідання по розгляду справи в режимі відеоконференції.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд відзначає, що прийняті судом процесуальні рішення не можуть бути критерієм оцінки особистих переконань судді чи його дій, оскільки у випадку незгоди з процесуальними діями (судовими рішеннями) суду для учасників справи передбачено спеціальний порядок їх оскарження - шляхом подання апеляційної скарги на судові рішення, прийняті за наслідками розгляду спору, в тому числі шляхом включення заперечень на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, до апеляційної скарги на рішення суду.

Натомість, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність зазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Будь-яких належних доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді Чебикіної С.О. в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, з доводів заяви про відвід судді не вбачається.

В свою чергу, посилання заявника на надмірний формалізм судді Чебикіної С.О. під час розгляду клопотання про проведення судового засідання по розгляду справи в режимі відеоконференції та створення перешкод в доступі до правосуддя, є необґрунтованими та не можуть свідчити про упередженість судді, оскільки, по-перше, як зазначає сам заявник у Господарському суді міста Києва є лише два зали, в яких наявна технічна можливість провести судове засідання в режимі відеоконференції, в той час як у Господарському суді міста Києва наразі здійснюють правосуддя 68 суддів. Відтак, враховуючи значне збільшення кількості надходжень до суду клопотань про проведення судових засідань в режимі відеоконференції у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), сам факт наявності у суді двох залів для відеоконференції жодним чином не свідчить про те, що відповідні зали є вільними в найближчий час, тим більше в дату та час призначеного у справі №44/610-б-43/145 судового засідання.

По-друге, за інформацією Господарського суду міста Києва станом на дату розгляду даної заяви про відвід судді Чебикіної С.О. 49 судів по Україні не проводять відеоконференцій взагалі та даний список не є сталим - він варіюється та змінюються в залежності від випадків захворювання співробітників судів. Відтак, непоодинокі випадки, коли призначені судові засідання в режимі відеоконференції взагалі не відбуваються, у зв`язку з відсутністю зв`язку з іншим судом, що відповідно має своїм наслідком відкладення судового засідання.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії").

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Смірнова проти України").

Тобто, враховуючи, що у Господарському суді міста Києва є лише два зали для відеоконференцій на 68 суддів, а також доволі часті випадки відсутності зв`язку з іншими судами у зв`язку з відмовою останніх здійснювати відеоконференції, в той час як саме на суддю покладено обов`язок забезпечити розгляд справи упродовж розумного строку, суд вважає, що вказані ОСОБА_1 обставини - відмова у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції жодним чином не свідчать про упередженість судді Чебикіної С.О. у розгляді справи №44/610-б-43/145.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Чебикіній С.О., у зв`язку з чим відмовляє в задоволенні заяви про відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи №44/610-б-43/145.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 35, 39, 43, 131, 135, 234, 323 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чебикіної С.О. від розгляду справи №44/610-б-43/145 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання (19.11.2020) та не підлягає оскарженню.

Суддя Бойко Р.В.