Рішення № 92991050, 16.11.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/5367/16-а

2-а/465/207/20

РІШЕННЯ

Іменем України

16.11.2020 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова,

в складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Балита К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з відповідним позовом. Свої вимоги мотивує тим, що 31.08.2016 року Головним управління Держпраці у Львівській області була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення №13-01-138/0442-0087 за ст.188-6 КУпАП,та накладено штраф у розмірі 1343, 00 грн.

Позивач вважає, що оскаржувана постанова є протиправною так як твердження щодо порушення умов колективної угоди підприємства на 2014-2015 року щодо доплат за інтенсивність не відповідає дійсності.

Оскільки оплата праці, зокрема водіїв тролейбусів, не підлягала нормуванню, для застосування доплати за інтенсивність не було підстав, що підтверджується чинним наказом підприємства №15 від 31.01.2011 р.

Крім того, персональна вина позивача у затримці на пару днів оплати праці є малозначним правопорушенням. Отже, дане правопорушення є малозначним, та відповідач міг обмежитися усним зауваженням.

Більше того, протокол про адміністративне правопорушення №13/01/138/0442 від 31.08.2016 р. не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а саме, не вказано у чому власне полягає правопорушення за ст.188-6 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.

29 листопада 2016 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення від позивача, які мотивовані тим, що виплата зарплати була здійснена поза волею позивача. Крім того, ОСОБА_1 не мав реальної можливості виконати в строк припис відповідача.

27 квітня 2017 року на адресу суду поступили заперечення від відповідача, які мотивовані тим, що з 29.08.2016 р. по 31.08.2016 року головним держаним інспектором Курій О.В. було проведено перевірку виконання вимог припису №13-01-014/1151-0789 від 15.07.2016 р., в результаті чого було виявлено порушення п.1,3,4 даного припису. Зокрема заробітна плата за першу половину липня проведена 10 серпня 2016 року, виплата заробітної плати за другу половину липня проведена 22 серпня 2016 року.

Заробітна плата за липень повинна була виплатитися в повному обсязі до 7 серпня 2016 року.

Крім того, не представлено жодних документів, відповідно до яких певним категоріям працівників встановлювалися доплати за інтенсивність, а також доплати за керівництво бригадою.

Вказівка в колективній угоді, що доплата за інтенсивність встановлюється у розмірі 12% свідчить про те, що розмір цієї доплати є нефіксованим і може бути меншим ніж 12 %, разом із тим, значення не містить про необов`язковість цієї доплати.

На підставі вищевикладеного, просить відмовити в задоволенні позову.

07 серпня 2017 року на адресу суду поступили додаткові пояснення, які мотивовані тим, що під час перевірки не представлено жодних документів, відповідно до яких певним категоріям працівників встановлювалися доплати за інтенсивність.

20 лютого 2018 року на адресу суду поступив відзиві від представника відповідача, який є ідентичним до наданого заперечення.

18 вересня 2018 року на адресу суду поступила відповідь на відзив від представника позивача, яка мотивована тим, що посилання відповідача на порушення п.4 вищевказаного припису при винесенні оскаржуваної постанови на пункт 5.11 розділу Колективної угоди свідчить про відсутність законних підстав для її прийняття в цій частині, оскільки в п.5.11. Колективної угоди йдеться про йдеться про премії, як нараховуються на доплату і надбавки а не про самі доплати та надбавки, передбачені п.13 Колективної угоди.

На підставі вищевикладеного, просить позов задоволити.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав. Зазначив, що відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, просив позов задовольнити, та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, однак така неявка не перешкоджає розгляду справи, так як в матеріалах справи наявний відзив, а також представник надавав свої пояснення в судовому засіданні 06.02.2020 р.

Відповідно до ч. 3ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень статті 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Положеннями ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Судом встановлено, що 15 липня 2016 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Львівській області Нагірняк Г.М. за результатами інспекційного відвідування ЛКП «Львівелектротранс» складено припис №13-01-014/1151-0789 за порушення вимог ст. 115 КЗпП, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» із змінами і доповненнями щодо строків виплати заробітної плати; порушення вимог ч.3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці», ч.2ст. 97, ч.1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ч.4 ст. 97 КЗпП.

З 29.08.2016 р. по 31.08.2016 року головним держаним інспектором Курій О.В. було проведено перевірку виконання вимог припису №13-01-014/1151-0789 від 15.07.2016 р., в результаті чого було виявлено порушення п.1,3,4 даного припису.

31.08.2016 року інспектором праці Головного управління Держпраці у Львівській області Курій О.В. складено протокол про адміністративне правопорушення №13/01/138/0442, яким встановлено порушення ОСОБА_1 ст. 115 КЗпП, ст. 24 Закону України «Про оплату праці» із змінами і доповненнями щодо строків виплати заробітної плати; порушення вимог ч.3 ст. 6 Закону України «Про оплату праці», ч.2ст. 97, ч.1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці», ч.4 ст. 97 КЗпП.

31.08.2016 року Головним управління Держпраці у Львівській області була винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення №13-01-138/0442-0087 за ст.188-6 КУпАП,та накладено штраф у розмірі 1343, 00 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно, об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Здійснивши перевірку рішення суб`єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідальність за вчинення правопорушення, передбаченого 188-6 КУпАП, настає в разі невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу та тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2009 року був виданий наказ директора ЛКП «Львівелектротранс» №264 «Про відміну виплат і надбавок». Крім того, 31 січня 2009 року був виданий наказ №15 «Про заміну оплати праці водіїв рухомого складу».

Згідно вищевказаних наказів, відмінилася доплата за інтенсивність праці водіям трамваїв і тролейбусів. Зазначені накази є чинні.

Згідно п.5.11 Колективної угоди ЛКП «Львівелектротранс» на 2014-2015 року, вказано про нарахування премії на всі доплати та надбавки встановлені підприємством згідно переліку (додатку №13) до цієї угоди.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» Основна заробітна плата. Це - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата. Це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, оскаржувана постанова не містить об`єктивних даних щодо умисної затримки виплати заробітної плати, чого не було враховано відповідачем.

Відповідно до норм встановлених статтею 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративний суд має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При цьому суд приймає до уваги, що у відповідності із ст.77КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження порушення саме директором ТзОВ «Відвідай» Губіліт І.В.вимог передбачених та ст.24 КЗпП Українивчинення саме ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогост. 188-6 КУпАП(невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо усунення порушень законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цього органу.)

Відповідно до ст. 62 Конституції України особавважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.

Відповідно до ч.3 п.3ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що представником відповідача не було надано до суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували порушення позивачем вимог ст.188-6 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття постанови.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь-які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

В рекомендації №R(91)1 Комітету Ради Європи Державам-членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991 року рекомендовано урядам держав-членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принцип 7).

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови управління Держпраці у Львівській області №13-01-138/0442-0087 від 31.08.2016 року підлягають до задоволення, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 188-6 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст. 6, 9,77,241-244,246,271,272, 286 КАС України, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.251КУпАП, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Львівській області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити повністю.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення №13-01-138/0442-0087 від 31.08.2016 року винесену на ОСОБА_1 за ст.188-6 КУпАП, про накладення штрафу у розмірі 1343, 00 грн. - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ванівський Ю. М.