Рішення № 92990623, 10.02.2020, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52, гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua, код ЄДРПОУ: 03499901, UA088201720355219002000001578 Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.02.2020 Справа №905/2218/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі Регіональної Філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро

до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка Донецької області

про стягнення 112515,00грн штрафу за неправильне зазначення маси вантажу.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ, в особі Регіональної Філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка Донецької області, про стягнення 112515,00грн штрафу за неправильне зазначення маси вантажу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем маси вантажу в залізничній накладній №50964816 від 04.08.2019 (вагони №56869837, №53500880, №62049564), що тягне накладення штрафу.

Після відкриття провадження у справі позивач надав суду:

1) з супровідним листом б/н від 24.01.2020 (вх.№1624/20 від 27.01.2020, а.с.90-103) – копію положення про регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця»;

2) відповідь б/н від 29.01.2020 на відзив (з додатками, вх.№2170/20 від 31.01.2020, а.с.104-112), в якій зазначив, що графа 19 накладної відповідно до додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів заповнюється саме відповідачем у разі завантаження ним вантажу у вагон, а згідно з п.2.3. названих Правил у графі 55 залізничної накладної №50964816 правильність внесених відомостей підтверджена представником вантажовідправника за допомогою електронного цифрового підпису, що не заперечується відповідачем; наполягав на тому, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдані залізниці у зв`язку з цим збитки; заперечив проти зменшення штрафу; зазначив, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження недостовірності акта як доказу вчинення спірного порушення у сфері господарювання.

Після відкриття провадження у справі відповідач надав суду відзив №11/10/47 від 15.01.2020 (з додатками, вх.№1546/20 від 23.01.2020, а.с.83-88), в якому зазначив про необґрунтованість позову, оскільки фактична маса вантажу не спричинила підвищеного навантаження на рухомий склад і позивач не надав доказів того, що неправильне зазначення маси вантажу призвело до заподіяння збитків або інших негативних наслідків залізниці чи іншим учасникам господарських відносин; зауважив, що відповідальність наступає за наявності вини згідно зі ст.614 ЦК України; вважає, що вжив усіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання та правильного заповнення провізних документів. Просив зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати з посиланням на здійснення господарської діяльності в м.Авдіївка Донецької області, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася АТО, та визначене як район проведення АТО, і вкрай тяжкий фінансовий стан підприємства.

Відповідно до п.п.1, 3 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.ст.2, 7, 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу (далі – ГПК) України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

04.08.2019 Приватне акціонерне товариство «Авдіївський коксохімічний завод» (вантажовідправник) зі станції відправлення Авдіївка Донецької залізниці на станцію призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці відвантажило на адресу Публічного акціонерного товариства «ЗМК «Запоріжсталь» (вантажоодержувач) кокс доменний (вологий) у 57-ми вагонах за залізничною накладною №50964816 (а.с.8-11).

При оформленні вказаної накладної відповідач зазначив масу вантажу, зокрема, у вагонах: №56869837 – нетто 42950кг; №53500880 – нетто 43530кг; №62049564 – нетто 44950кг. Відповідно до графи 26 залізничної накладної маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (100т) заводський №950300157/07260R-07-08.

Укладення договору перевезення вантажу відповідно до ч.3 ст.909 Цивільного Кодексу (далі – ЦК) України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України (далі – Статут) визначає, що накладна – основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення (затв. наказом №644 від 21.11.2011 Міністерства транспорту України) вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

На станції призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці проведена перевірка маси вантажу, під час якої виявлено, що у вагонах №56869837, №53500880, №62049564 маса вантажу не відповідає масі, вказаній у перевізному документі (перевантаження), про що 05.08.2019 складені акти загальної форми АРМ ПКО №42399, АРМ ПКО №42400, АРМ ПКО №42401 (а.с.12-14).

Також станцією Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складений комерційний акт №460005/1093 від 05.08.2019 (далі – комерційний акт, а.с.15-16), відповідно до якого на підставі актів загальної форми №42399, №42400, №42401 від 05.08.2019 проведена комісійна видача вантажу зі зважуванням вагонів на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача №48240714, прийнятих до обліку Запорізькою дирекцією залізничних перевезень під №0182, держповірка 19.06.2019. За документом значиться: у вагоні №56869837 тара 21800кг, нетто 42950кг – фактично брутто 67000кг, тара з документа 21800кг, нетто 45200кг, що понад зазначене в документі на 2250кг; у вагоні №53500880 тара 22520кг, нетто 43530кг – фактично брутто 67450кг, тара з документа 22520кг, нетто 44930кг, що понад зазначене в документі на 1400кг; у вагоні №62049564 тара 23500кг, нетто 44950кг – фактично брутто 70500кг, тара з документа 23500кг, нетто 47000кг, що понад зазначене в документі на 2050кг. Комерційний акт також містить відомості про те, що в комерційному відношенні навантаження навалом, шапкою, вище рівня бортів на 30см, вигони у технічному стані справні.

Згідно з даними технічного паспорту вагонних ваг №0183 станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці (власник – ВАТ «Запоріжсталь») дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію – 10.07.2015, міжповірочний інтервал ЗВВТ – 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками – 6 місяців; відмітки у паспорті свідчать, що ваги не використовуються для зважування вантажів у русі, які приймаються до перевезення залізницею; допустима статична похибка ваг: +150кг (макс.); остання державна повірка ваг відбулась 19.06.2019, огляд-перевірка здійснений 19.06.2019, ваги придатні для застосування (а.с.18-21).

Суд встановив, що комерційний акт підписаний належними особами відповідно до вимог п.10 Правил складання актів, затверджених наказом №334 від 28.05.2002 Міністерства транспорту України.

Відповідно до ст.37 Статуту під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно зі ст.23 Статуту, а також п.1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів (затв. наказом №644 від 21.11.2000р. Міністерства транспорту України) відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Відповідно до п.п.2.1, 2.2 цих Правил графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг», «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно зі ст.37 Статуту та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей своїм підписом підтверджує представник відправника (п.2.3 Правил оформлення перевізних документів).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно зі ст.129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Таким чином, невідповідність фактичної маси вантажу масі, зазначеній відповідачем-відправником у залізничній накладній, засвідчена належним та допустимим доказом – комерційним актом №460005/1093 від 05.08.2019, який є підставою для покладення на відправника відповідальності, передбаченої ст.122 Статуту.

Суд бере до уваги, що згідно з відомостями графи 28 залізничної накладної та розділів «Опис обставин» актів загальної форми спірний вантаж прибув у завантажених засобами відправника технічно справних вагонах, сліди доступу до вантажу та/або теча вантажу відсутні. Докази оскарження або спростування викладених у комерційному акті відомостей відповідач суду не надав.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів). Аналогічні положення містить ст.122 Статуту.

Відповідно до ст.118 Статуту штраф підлягає стягненню у п`ятикратному розмірі плати за користування вагонами. При цьому штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитків.

Оскільки актами загальної форми та комерційним актом зафіксоване перевантаження вагонів №56869837 (надлишок 2250кг), №53500880 (надлишок 1400кг) і №62049564 (надлишок 2050кг), то у даному випадку встановлені пунктом 27 Правил видачі вантажів норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто не застосовуються.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагонах №56869837, №53500880, №62049564 за обґрунтованим розрахунком позивача складає 7501,00грн (а.с.17). Суд встановив, що розрахунок суми штрафу у розмірі 112515,00грн (7501,00грн х 5 х 3) є арифметично вірним та відповідає приписам ст.ст.118, 122 Статуту. Таким чином, вимога позивача до вантажовідправника є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо відзиву.

Викладені у відзиві №11/10/47 від 15.01.2020 (а.с.83) аргументи відповідача, що вантаж прийнятий залізницею до перевезення без заперечень щодо його ваги, а тому відповідно до ст.110 Статуту остання несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення до моменту видачі одержувачу, на підставі п.5 ч.4 ст.238 ГПК України суд визнає явно неприйнятними з огляду на приписи п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, на який вже наявне посилання в цьому рішенні. До того ж ст.24 Статуту передбачає право, а не обов`язок залізниці перевірити на станції відправлення правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній.

Суд відхиляє посилання відповідача на ст.614 ЦК України, відсутність своєї вини і доказів того, що неправильне зазначення маси вантажу призвело до заподіяння збитків або інших негативних наслідків залізниці/іншим учасникам господарських відносин, оскільки застосування такого правового наслідку порушення зобов`язання як стягнення неустойки (зокрема, штрафу) відбувається за наявності усіченого складу правопорушення, який не передбачає необхідність доведення ані суб`єктивної сторони (вини правопорушника), ані об`єктивної сторони правопорушення (факту понесення управненою стороною збитків чи настання для неї інших негативних наслідків).

Викладене у відзиві клопотання про зменшення штрафу до однієї провізної плати не підлягає задоволенню, оскільки відповідач всупереч принципу змагальності (ч.ч.3, 4 ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України) не довів обставини вжиття усіх залежних від нього заходів для правильного заповнення провізних документів та вкрай тяжкого фінансового стану підприємства. Зокрема, викладене у відзиві твердження про те, що у залізничну накладну внесені дані, ідентичні результатам зважування на справних 100-тонних електромеханічних вагах, сертифікованих та приписаних до станції Авдіївка, відповідач не підтвердив жодним належним і допустимим доказом.

Судовий збір в сумі 1921,00грн покладається на відповідача відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.129 ГПК України.

У зв`язку з перебуванням головуючої судді у відпустці на визначену згідно з процесуальним законом кінцеву дату розгляду даного спору у спрощеному позовному провадженні рішення у цій справі ухвалене у перший робочий день після закінчення відпустки судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 7, 13, 14, 74, 76-78, 86, 129, 210, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі Регіональної Філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Дніпро, до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод», м.Авдіївка Донецької області, про стягнення 112515,00грн штрафу за неправильне зазначення маси вантажу – задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1; ідентифікаційний код 00191075) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпро, просп.Д.Яворницького, 108; ідентифікаційний код 40081237) 112515,00грн штрафу за неправильне зазначення маси вантажу, 1921,00грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів підп.17.5 п.17 ч.1 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений 17.02.2020.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 примірники:

1 – до справи, 2 – сторонам у справі