Ухвала суду № 92990082, 19.11.2020, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/10783/20

Провадження №1-кп/463/660/20

УХВАЛА

підготовчого судового засідання

19 листопада 2020 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого – судді Шеремети Г.І.

суддів - Грицка Р.Р., Нора Н.В..

з участю секретаря с/з - Козак О.В.

прокурора - Мельника Ю.І.

захисника - Сороки О.Є., Мельника О.І.

обвинуваченого - ОСОБА_1

перекладача - Гваліа В.Д.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140040000808 від 22.05.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні колегії суддів Личаківського районного суду м.Львова перебувають матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Ухвалою колегії суддів від 18.11.2020 року призначено підготовче судове засідання по справі.

Прокурором в судовому засіданні заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави з підстав, що останній обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 15 років позбавлення волі, а саме в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_2 . Обгрунтованість підозри, на думку прокурора, стверджується зібраними по справі доказами та повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості» та «розумності». Вважає, що в діях обвинуваченого наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України для продовження строку вказаного виду запобіжного заходу, а саме: є достатні підстави, що обвинувачений може переховуватися від суду, оскільки тяжкість вчиненого злочину і покарання за таке, на думку прокурора, вже самі по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду. Крім того, в обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки, оскільки обвинувачений не працює, на утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має, а також є громадянином іншої держави. Може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Жоден інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Проти клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акта прокурору заперечив з підстав його необгрунтованості та безпідставності. Та просив призначити справу до судового розгляду.

Захисники обвинуваченого проти продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили та просили змінити останньому на більш м`який вид запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, про що подали відповідне клопотання.

Крім того, захисником Мельником О.І. в підготовчому засіданні заявлено клопотання про повернення обвинувального акта з підстав його невідповідності вимогам ст.291 КПК України, оскільки містить ряд недоліків, допущених слідчим при його складанні. Зокрема, в порушення вимог п.5 ч.2 ст.291 КПК України в обвинувальному акті виклад обставин є неповним, а також відсутнє формулювання обвинувачення. Неповнота викладу обставин, на думку сторони захисту, полягає в тому, що в обвинувальному акті відсутні відомості про конкретний час, спосіб вчинення кримінального правопорушення, мету, мотив вчиненого та інші відомості. Крім того, в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення, що є його обов`язковим елементом, а саме: не зазначено місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форми вини і мотиви кримінального правопорушення. Вважає, що при складенні обвинувального акта слідчим та затвердженні його прокурором було порушено права обвинуваченого, оскільки викладаючи фактичні обставини тим самим було підмінено собою формулювання самого обвинувачення. Обвинувальний акт, як підсумковий документ досудового розслідування, на думку захисника, не може містити в собі жодних внутрішніх суперечностей, а всі його складові повинні бути узгоджені як між собою, так із доданими до обвинувального акта додатками.

Крім того, долучений до обвинувального акта Реєстр матеріалів досудового розслідування також містить ряд недоліків, зокрема замість найменування процесуальної дії зазначено назви (найменування) процесуальних документів. Відсутні відомості про такі процесуальні дії, як залучення захисників Мельника Олега Івановича та іншого захисника Сороки Ореста Євгеновича до участі у кримінальному провадженні, роз`яснення прав підозрюваному під час досудового розслідування, вручення обвинувального акта обвинуваченому та його захисникам, надсилання його до суду, не зазначено отримання яких зразків і до якої експертизи було взято. В розділі ІІІ «Заходи забезпечення» помилково зазначено лише запобіжні заходи, однак відсутня інформація про такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Зазначені недоліки обвинувального акта, на думку захисника, унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, що беззаперечно порушує право особи на захист, і, як наслідок, слугує беззаперечною підставою для скасування вироку суду.

Обвинувачений підтримав думку захисників.

Заслухавши думку учасників судового провадження, оглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку запобіжного заходу слід задоволити, а в клопотанні захисника про повернення обвинувального акта слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 21.11.2020 року, однак судове провадження по даній справі не закінчено і потребує значного часу для розгляду.

Відповідно до положень ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд вважає, що на даний час існує обгрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою суд враховуює те, що останній обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину проти життя і здоров`я особи, яке потягло смерть особи, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до 15 років, ніде не працює, а тому наявні всі підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення кримінальної відповідальності буде переховуватися від суду, може незаконно впливати на свідків, продовжить займатися злочинною діяльністю та іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, що дає підстави вважати, що застосування запобіжних заходів не пов`язаних з утриманням обвинуваченого під вартою, не попередить вчинення ним нових злочинів, не забезпечить його належної поведінки та виконання ним процесуальних рішень суду, а тому з врахуванням вказаного вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначенням розміру застави у відповідності до положень п.2 ч.4 ст.183 КПК України.

Відмовляючи в поверненні обвинувального акта прокурору колегія суддів виходить з наступного.

Оцінюючи покликання сторони захисту щодо наявності недоліків, які містяться в реєстрі матеріалів досудового розслідування, як підстава для повернення обвинувального акта, то колегія суддів приходить до висновку про те, що чинний КПК України не визначає їх наявність, як підставу для повернення обвинувального акта, оскільки відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є обвинувальний акт. Водночас, додатки до обвинувального акта, визначені ч.4 ст.291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Вказане відповідає і позиції Вищого антикорупційного суду, висловленій в ухвалі від 11 лютого 2020 року у справі №760/17909/18.

Крім того, оцінка відповідності, викладених в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими матеріалами кримінального провадження, правовій кваліфікації дій обвинуваченого є предметом дослідження безпосередньо під час судового розгляду кримінального провадження. Питання обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, кваліфікації дій не може бути вирішено на стадії підготовчого засідання, оскільки суперечить вимогам глави 27 КПК України.

Відповідно до п.3 ч.3ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цьогоКодексу.

Статтею 291 КПК України закріплено загальні вимоги до обвинувального акту. Так, згідно ч.2 вказаної статті, обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Аналізуючи у взаємозв`язку положення п.3 ч.3 ст.314 КПК України та ст.291 КПК України, колегія судді приходить до висновку про те, що на стадії підготовчого судового засідання суд має встановити чи відповідає по формі обвинувальний акт вимогам ст..291 КПК України, і лише у разі його невідповідності вимогам ст.291 КПК України, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта.

Як вбачається з матеріалів обвинувального акту такий відповідає вимогам ст.291 КПК України, а відтак підстави для його повернення відсутні.

Крім того, на виконання вимог п.5 ч.3 ст.314 КПК України колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта зважаючи на таке.

Підстав, передбачених ст. 284 КПК України, для закриття провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. При його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено. Кримінальне провадження підсудне Личаківському районному суду м. Львова. Проти відкритого судового розгляду учасники підготовчого провадження не заперечили.

Судом з`ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь в судовому розгляді, визначено, що проведення судового розгляду буде здійснюватися колегією суддів.

Таким чином, судом вчинено всі необхідні дії з підготовки кримінального провадження до судового розгляду, а тому наявні достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 183,194,314 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави – задоволити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Львівській установі виконання покарань №19 УДПтСУ у Львівській області.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів, а саме: з 19 листопада 2020 року до 17 січня 2021 року включно.

Призначити судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140040000808 від 22.05.2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Личаківського районного суду м. Львова о 10 год. 30 хв. 27.11.2020 року.

В клопотанні сторони захисту про повернення обвинувального акту та про зміну запобіжного заходу - відмовити.

Ухвала суду в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м.Львова протягом семи днів з дня проголошення.

Головуючий суддя: Г.І. Шеремета

Суддя: Р.Р. Грицко

Суддя: Н.В. Нор