Вирок № 92989645, 19.11.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/2782/20

Провадження № 1-кп/442/245/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді - Хомика А.П..

з участю секретаря судового засідання - Лужецької С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження №12019140110000696, від 23.04.2019 відносно :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дрогобич Львівської області, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, проходить військову службу за призовом осіб офіцерського складу на посаді командира взводу радіаційного, хімічного, біологічного захисту роти радіаційного, хімічного , біологічного захисту батальйону радіаційного, хімічного, біологічного захисту військової частини А3817, лейтенанта, зареєстрованого по АДРЕСА_1 (військова частина А3817) фактично проживаючого на АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

- про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-

з участю прокурора - Богачко О.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

його захисника – адвоката Кузняка В.С.

потерпілих: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та його законного представника ОСОБА_6 ,

їх захисника – адвоката Сисина С.В.,

встановив :

Судом визнано доведеним, що лейтенант ОСОБА_1 05.02.2020 приблизно о 20 годині 20 хвилин, в нічний час доби, керуючи автомобілем марки «OPEL», моделі «OMEGA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись ділянкою автодороги Т-14-18 сполученням Нижанковичі-Самбір-Дрогобич-Стрий у напрямку м. Дрогобич Львівської області із двохстороннім рухом, яка має по одній смузі для руху в кожному напрямку та знаходиться на 77 км + 900 м, що поблизу церкви святого Архистратига Михаїла, що по вул. Дрогобицька в с. Лішня Дрогобицького району Львівської області, тобто в межах населеного пункту, у порушення вимог ст.ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1.5 Розділу 1, пп. «б»; п. 2.3 Розділу 2, пп. «д» п. 2.3 Розділу 2, п. 10.1 Розділу 10, п. 12.1 Розділу 12, п. 12.2 Розділу 12, п. 12.3 Розділу 12, п. 12.4 Розділу 12, пп. «б» п. 12.9 Розділу 12, п. 13.1 Розділу 13 Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості для руху не урахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, перевищив максимально допустиму в населеному пункті швидкість, не обрав безпечної швидкості на даній ділянці дороги в умовах її заокруглення праворуч по напрямку його руху, не дотримав безпечного бокового інтервалу до правої межі проїзної частини дороги, внаслідок чого, на ділянці дороги із заокругленням праворуч по напрямку його руху, без причин технічного характеру, втратив керованість над вказаним автомобілем та виїхав за межі проїзної частини дороги на правий по напрямку його руху тротуар, де вчинив наїзд на пішоходів ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , та малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які рухались даним тротуаром в попутному з автомобілем напрямку, внаслідок чого пішохід ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритих переломів 2-9-го ребер справа по середньо-ключичній лінії та 2-9-го зліва по середньо-ключичній лінії з пошкодженням пристінкової плеври в ділянці 4-5-го ребер, а також переломів 3-5-го ребер зліва по біля грудинній лінії; закритого перелому зубовидного паростка другого шийного хребця; внутрішньо-суглобового перелому дистальної головки лівої стегнової кістки; перелому внутрішньої кісточки правої великогомілкової кістки; перелому шийки лівої стегнової кістки; забою легень, нирок та печінки; ран в ділянці брови зліва, на задній поверхні у верхній третині правого стегна; синців в скроневій ділянці справа, на долонній поверхні правої китиці, на внутрішній поверхні лівого стегна, на спинковій поверхні лівої стопи, на внутрішній поверхні правого гомілково-ступневого суглобу, на спинковій поверхні правої стопи; саден на лівій щоці, на підборідді, на спинковій поверхні правої китиці, на спинковій поверхні лівої китиці, на передній черевній стінці в нижній частині з обох боків, на зовнішньо-боковій поверхні лівого стегна, на передньо-внутрішній поверхні лівого колінного суглобу, на зовнішній поверхні лівої гомілки, на внутрішній поверхні правого колінного суглобу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент їх заподіяння, внаслідок яких потерпіла померла на місці події; пішохід ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден на задній поверхні середньої третини правої гомілки та на тильній поверхні лівої стопи в проекції першої плюснової кістки; закритого перелому кісток тазу у вигляді уламкового перелому тіла сідничної кістки зліва, з окремо лежачим кістковим фрагментом, багатоуламкового перелому верхньої гілки лівої лонної кістки, зі зміщенням, перелому бокових мас крижової кістки зліва зі зміщенням, перелому куприкової кістки зліва без істотного зміщення, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості по ознаці тривалості розладу здоров`я.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні визнав. Пояснив, що 05 лютого 2020 року біля 20.00 год. їхав по с.Лішня і на слизькій ділянці дороги втратив керованість і наїхав на пішоходів. Він рухався зі швидкістю 50 км/год., назустріч їхали автомобілі, була темна пора доби. На ділянці дороги біля церкви на дорозі був лід, оскільки прорвало трубу. Свою вину визнає в повному обсязі, відшкодував потерпілим матеріальну шкоду. У вчиненому щиросердечно розкаюється, просить суворо його не карати, відшкодував потерпілим заподіяну шкоду.

Потерпілі в судовому засіданні відмовились від заявлених цивільних позовів, просять залишити їх без розгляду, оскільки обвинувачений відшкодував їм завдану шкоду добровільно. Просять суворо його не карати та не позбавляти волі.

Крім повного визнання своєї винності обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнає фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

При цьому, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України.

Його дії вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та заподіяло середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Доведеність вини і така кваліфікація дій обвинуваченого в суду не викликає сумнівів. Наведені вище докази винності у своїй сукупності є логічними і послідовними та відтворюють реальні події, що мали місце.

При призначенні покарання обвинуваченому суду слід суворо дотримуватись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого є його виправлення, перевиховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових злочинів.

В даній справі, суд, призначаючи покарання ОСОБА_1 при виборі заходу примусу і порядку його відбування разом зі ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує дані про особу обвинуваченого та всі інші обставини, які відповідно до положень КК України, у тому числі статей 66, 67 цього Кодексу, впливають на вибір заходу примусу та порядок його відбування.

При цьому до обставин, які пом`якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим своєї винуватості, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування заподіяних збитків потерпілим, думку останніх.

Також суд враховує те, що обвинувачений усвідомлює про настання наслідків, які завдані кримінальним правопорушенням.

Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

З урахуванням наведеного, а також обставин, які пом`якшують покарання, аналізу особи винного як у загально-соціальному плані, так і в плані його потенційної суспільної небезпеки, позитивну характеристику, встановлених судом конкретних обставин події, оцінки поведінки обвинуваченого після вчинення кримінального правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі без позбавленя права керування транспортними засобами, оскільки його військова служба пов`язана з використанням транспортних засобів, із звільненням від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України та відповідних пунктів ст. 76 КК України.

Таким чином, з урахуванням наведеного, суд вважає, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів у майбутньому.

Цивільні позови ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 – залишити без розгляду.

Судові витрати на залучення експерта стягнути з обвинуваченого в дохід держави.

Питання речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст. ст. 100, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

ухвалив :

ОСОБА_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням на 2 (два) роки, зобов`язавши в силу п.2 ч.2 ст. 76 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та в силу п.п. 1,2 ч.1 ст. 76 КК України повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Нагляд за засудженим відповідно до п.3 ст.76 КК України покласти на командира військової частини за місцем проходження служби, а у разі звільнення – на орган пробації за місцем проживання.

Цивільний позов ОСОБА_4 – залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_3 – залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_2 – залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_5 – залишити без розгляду.

Речові докази :

-чоловічий чорний кашкет, жіночий фіолетовий берет та фрагмент тканини синього кольору, які зберігаються в кімнаті схову речових доказів Дрогобицького ВП ГУ НП у Львівській області – повернути за належністю, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.02.2020.

-автомобіль «OPEL OMEGA», р.н.з. НОМЕР_2 , який зберігається на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівської області, що на вул. Бориславській, 30 в м.Дрогобич Львівської області –повернути власнику, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 07.02.2020.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

- витрати на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи (висновок № 790 від 19.03.2020) - 6537,60 грн.;

- витрати на проведення судової автотехнічної експертизи - (висновок № 902 від 27.04.2020) - 2778,48 грн.;

- витрати на проведення судової автотехнічної експертизи (висновок № 2151 від 27.04.2020) - 1634,40 грн.;

- витрати на проведення судової автотехнічної експертизи (висновок № 2051 від 29.04.2020) - 3432,24 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Засудженому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя Хомик А.П.