Рішення № 92987337, 17.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року м. Київ № 640/7050/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Абінбев Ефес Україна» до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису від 31.01.2019 №11/03-13, визнання протиправним та скасування висновків акту перевірки №19/01-04/03-06 від 29.01.2019, -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Приватне акціонерне товариство «Абінбев Ефес Україна» (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування припису від 31.01.2019 №11/03-13, визнання протиправним та скасування висновків акту перевірки №19/01-04/03-06 від 16.01-29.01.2019.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на протиправність припису Державної екологічної інспекції у Харківській області, який винесений щодо позивача без наявності законних підстав. Також просить визнати протиправними висновки відповідача, викладені в акті перевірки №19/01-04/03-06 від 29.01.2019.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду заперечення на позов, та просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що перевірка позивача проведена у відповідності до вимог законодавства.

Відповідно до ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.

Позивачем отримано від Державної екологічної інспекції у Харківській області Акт, складений за результатом проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №19/01-04/03-06 від 29.01.2019 року, в якому, серед іншого, зазначено про те, що директор ПАТ «Абінбев Ефес Україна» відмовився від підписання Акту перевірки, у зв`язку з чим його надіслано листом.

Відповідно до Акту №19/01-04/03-06 від 29.01.2019 року, серед іншого, вказано про порушення позивачем вимог Законів України «Про охорону атмосферного повітря», «Про відходи», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Порядок ведення реєстру обєктів утворення, оброблення та утилізації відходів», затверджених постановою КМУ №1360 від 31.08.1998.

06.02.2019 позивачем отримано від Державної екологічної інспекції у Харківській області припис від 31.01.2019 №11/03-13, складений на підставі Акта №19/01-04/03-06 від 29.01.2019 року.

Відповідно до Припису від 31.01.2019 №11/03-13, серед іншого, вимагається (п.2) забезпечити виконання п.3.1 вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 27.01.2016 №6310138200-2257; (п.3) забезпечити виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин; (п.4) здійснити контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря; (п.5) здійснювати виробничий контроль за охороною атмосферного повітря в процесі господарської та іншої діяльності інструментально-лабораторними вимірюваннями параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; (п.7) визначити склад і властивості відходів, що утворюються, а саме: відходів відпрацьованих тест-кювети, відпрацьованих конденсаторів, відходів негалогенних органічних розчинників, продукція, що повністю або частково втратила свої споживчі властивості тощо; (п.8) налагодити введення первинного поточного обліку кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, зокрема по відходах (продукція, що повністю або частково втратила свої споживі властивості), тари та пакувальних матеріалів тощо; (п.9) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів; (п.10) забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації; (п.11) не допускати змішування відходів; (п.12) забезпечити професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами; (п.13) отримати дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами; (п.14) провести коригування реєстрових карт у відповідності до фактичного кількісного та якісного складу відходів, утворених у 2018 році;

Вважаючи припис, акт перевірки відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища, відповідно до ст.34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державному контролю підлягають використання і охорона земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України, природних територій та об`єктів, що підлягають особливій охороні, стан навколишнього природного середовища, а також дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об`єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

Порядок здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно з п. 3 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території.

Пунктом 2 розділу ІІІ Положення № 312 встановлено, що Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку; про охорону земель, надр; про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про раціональне використання, відтворення і охорону об`єктів тваринного світу; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; щодо наявності дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про охорону, утримання і використання зелених насаджень; про використання, охорону і відтворення об`єктів рослинного світу; щодо дотримання правил створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними; з питань дотримання положень Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES); під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання; про збереження об`єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі; про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо; з питань поводження з відходами; у сфері хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх для утилізації; щодо дотримання вимог реєстрації в суднових документах операцій із шкідливими речовинами та сумішами, баластними та лляльними водами; щодо дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки стосовно біологічних об`єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі.

З аналізу вищевикладених правових норм, судом встановлено, що здійснення державного контролю за охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів віднесено до повноважень Державної екологічної інспекції.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №877).

Абзацом 2 та 3 статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до статті 4 Закону №877, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Статтею 5 Закону №877 визначено, що планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб`єкта господарювання та виправлення технічних помилок.

Приписами частини 1 статті 7 Закону №877 встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону №877 на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Згідно з частиною 5 статті 7 Закону №877 перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю). (частина 6 статті 7 Закону №877)

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. (частина 8 статті 7 Закону №877)

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. (частина 11 статті 7 Закону №877)

Судом встановлено, що відповідачем на підставі наказу про проведення планової перевірки, направлень про проведення планової перевірки державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області проведено плановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання - ПАТ «Абінбев Ефес Україна»» вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатом якого складено Акт № 19/01-04/03-06 в присутності керівника суб`єкта господарювання - генерального директора Хренова Д.Ю. , директора Харківського відділення Сидорено В.М., в подальшому від підпису відмовився, про що свідчить запис.

Таким чином, відповідачем дотримано порядок проведення перевірки, встановлений приписами Закону № 877.

При цьому, позивач не заперечує проти правомірності проведення перевірки та дотримання законодавчо встановленого порядку під час її проведення.

Так, в Акті перевірки зафіксовано 16 виявлених під час проведення заходу порушень, стосовно яких позивачем не надано жодних пояснень, доказів їх усунення або здійснення необхідних заходів щодо вчинення певних дій для їх усунення.

Тобто, виявлені Державною екологічною інспекцією у Харківській області порушення товариством не спростовано та знайшли свого підтвердження наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, суд звертає увагу, що на дату прийняття рішення суду не надано жодного доказу виконання вимог припису у повному обсязі або частково.

З огляду на викладені вище обставини та, керуючись ч.ч. 7, 8 статті 7 Закону №877, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складав припис щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що припис № 11/03-13 від 31.01.2019 року Державної екологічної інспекції у Харківській області прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Закону №877, на підставі Акта перевірки для усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

При цьому, усі доводи позивача щодо протиправності прийняття припису зводяться до формальних порушень, як то термін виконання порушень, не містяться вказівки на усунення конкретних і однозначно сформульованих порушень, містяться формулювання, які допускають необмежене тлумачення змісту тощо.

Однак, суд зазначає, що за умови дотримання відповідачем порядку проведення перевірки, порядку складення акту перевірки за відсутності жодних заперечень зі сторони керівника підприємства, складення припису, не можна визнати самостійними підставами для скасування припису як протиправного формальні порушення щодо його підписання.

Крім того, суд звертає увагу, що суб`єкт перевірки має право за певних обставин не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу, проте таким правом позивач не скористався.

Що стосується позовних вимог про скасування висновків Акту перевірки №19/01-04/03-06 від 29.01.2019, то в даному випадку спірний Акт не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а його висновки не можуть бути предметом адміністративного спору.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, керуючись положеннями статті 139 КАС України, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Абінбев Ефес Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 30-В, код 30965655) до Державної екологічної інспекції у Харківській області (61022, Харківська область, місто Харків, Майдан Свободи, 5, ЄДРПОУ 37999518) про визнання протиправним та скасування припису від 31.01.2019 №11/03-13, визнання протиправним та скасування висновків акту перевірки №19/01-04/03-06 від 29.01.2019 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій