Рішення № 92987236, 06.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2020 року №640/4816/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційної організації - 109 Голосіївського району» до Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дію,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшла позовна заява Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району, (далі - позивач), до Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві (далі - відповідач, МЮУ) про:

1) визнання протиправною бездіяльності Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві щодо приведення у відповідність до закону запису про реєстрацію транспортних засобів Skoda Octavia Elegance 1.8, 1781, (2004), зелений, д.н.з. НОМЕР_1 ; ГАЗ 33023 2300, (2005), білий, д.н.з. НОМЕР_2 ; Skoda Octavia Tour 1.81 1781, (2007), чорний, д.н.з. НОМЕР_3 ; Chery Amulet А15 1597, (2008), чорний, д.н.з. НОМЕР_4 в частині зазначення правового статусу майна комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району»;

2) зобов`язання Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві привести у відповідність до закону запис про реєстрацію транспортних засобів засобів Skoda Octavia Elegance 1.8, 1781, (2004), зелений, д.н.з. НОМЕР_1 ; ГАЗ 33023 2300, (2005), білий, д.н.з. НОМЕР_2 ; Skoda Octavia Tour 1.81 1781, (2007), чорний, д.н.з. НОМЕР_3 ; Chery Amulet А15 1597, (2008), чорний, д.н.з. НОМЕР_4 , що належать територіальній громаді міста Києва та закріплені на праві оперативного управління за комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району», змінивши у відповідному реєстрі запис «власник» на запис «Не є власником» згідно з пунктом 7.13 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС від 11 серпня 2010 року № 379.

Ухвалою суду від 26 березня 2019 року позовну заяву залишено без руху.

16 квітня 2019 представником позивача через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26 квітня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі № 640/4816/19, (далі - справа), яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

18 червня 2019 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що працівниками підрозділів МВС помилково внесено інформацію про право власності позивача на транспортні засоби Skoda Octavia Elegance 1.8, 1781, (2004), зелений, д.н.з. НОМЕР_1 ; ГАЗ 33023 2300, (2005), білий, д.н.з. НОМЕР_2 ; Skoda Octavia Tour 1.81 1781, (2007), чорний, д.н.з. НОМЕР_3 ; Chery Amulet А15 1597, (2008), чорний, д.н.з. НОМЕР_4 , оскільки ці транспортні засоби закріплені за позивачем на праві оперативного управління.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки перереєстрація транспортного засобу здійснюється у встановленому законодавством порядку, а тому у виконанні листа-вимоги позивача було відмовлено на законних підставах.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 26 листопада 2018 року Комунальний концерн «Центр комунального сервісу», на засадах статуту якого будуються взаємовідносини з позивачем, звернувся листом-вимогою до начальника Головного сервісного центру МВС про невідкладне приведення у відповідність до закону запису про реєстрацію всіх транспортних засобів, які закріплені за комунальними підприємствами, наведеними у додатку, змінивши запис «власник» на інший, який відображатиме перебування транспортних засобів на праві оперативного управління або господарського відання, або записом «не є власником» згідно Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої Наказом МВС 11 серпня 2010 року № 379 (далі - Інструкція № 379).

Листом від 03 січня 2019 року № 31/18 Комунальний концерн «Центр комунального сервісу» було повідомлено, що для проведення перереєстрації зазначених у листі транспортних засобів необхідно подати до органу з надання сервісних послуг МВС документи, визначені пунктом 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371) (далі - Порядок № 1388).

Вважаючи вказану відмову Головного сервісного центру протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків встановлюється Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2009 року № 1371) (далі - Порядок № 1388).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1388 Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС) з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Так, у своєму позові позивач зазначає, що в ході виконання рішення Київської міської ради від 23 травня 2018 року № 838/4902 «Про реорганізацію комунальних підприємств шляхом приєднання» позивачем виявлено наявність у власності згідно даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи міста Києва та НАІС МВС України (лист Регіонального сервісного центру в місті Києві від 19 вересня 2017 року № 31/26-1160/3) транспортних засобів, а саме :

- Skoda Octavia Elegance 1.8, 1781, (2004), зелений, д.н.з. НОМЕР_1 (знаходиться в розшуку в рамках здійснення виконавчого провадження № 53834339)

- ГАЗ 33023 2300, (2005), білий, д.н.з. НОМЕР_2 (перебуває під арештом в рамках виконання виконавчого провадження № 49498868);

- Skoda Octavia Tour 1.81 1781, (2007), чорний, д.н.з. НОМЕР_3 (перебуває під арештом в рамках виконання виконавчого провадження № 49498868);

- Chery Amulet А15 1597, (2008), чорний, д.н.з. НОМЕР_4 (перебуває під арештом в рамках виконання виконавчого провадження № 49498868).

Відповідно до пункту 3.2 статуту КП «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва, в особі Київської міської ради і закріплене за підприємством на праві оперативного управління.

Таким чином, позивач зазначає, що оскільки комунальні підприємства не є власниками транспортних засобів, в процесі державної реєстрації працівниками підрозділів МВС було помилково введено невірну інформацію у графу «Власність».

У своїх твердженнях позивач посилається на те, що відповідач мав відповідно до пункту 7.13 Інструкції № 379 у відповідну графу кожної з вище перелічених транспортних засобів в автоматизованій інформаційно-пошуковій системі міста Києва та НАІС МВС України внести запис про те, що позивач «не є власником» вказаних транспортних засобів.

Суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 7.13 Інструкції № 379 у графу «Власність» вноситься запис «власник» або «не є власником» відповідно до документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу.

Пунктом 4.8 Інструкції № 379 передбачено, що перереєстрація транспортних засобів у разі зміни їх власників проводиться на підставі документів, що підтверджують правомірність придбання ТЗ. Зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться.

З вищевикладених норм вбачається, що запис «не є власником» має вноситися відповідно до документів, які є підставою для реєстрації транспортного засобу.

Поряд з цим, будь-які інші підстави для внесення відповідного запису вказаною інструкцією не передбачені.

Крім того, відповідно до пункту 8 Порядку № 1388 державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Тобто перереєстрація транспортного засобу може бути здійснена, окрім інших документів, саме за заявою власника.

Крім того, як вже зазналося, згідно даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи міста Києва та НАІС МВС України вищевказані транспортні засоби перебувають у розшуку та арешті.

Відповідно до абзацу 3 пункту 15 Порядку № 1388 у разі наявності відомостей про арешт або розшук транспортного засобу його реєстрація не проводиться. Реєстрація транспортного засобу, щодо якого в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна є відомості про обмеження відчуження, проводиться за наявності письмової згоди обтяжувача (заставодержателя), крім випадків переходу права власності на транспортний засіб у порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки в спільному майні.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що зміна запису «власник» на «не є власником» не передбачено, а будь-які зміни інформації щодо власника транспортного засобу здійснюються лише у порядку, визначеному законодавством.

Також відповідач зазначає, що вказані транспортні засоби закріплені за позивачем на праві оперативного управління.

Відповідно до абзаців 2 та 10 Порядку № 1388 документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є, зокрема, оформлені в установленому порядку рішення про закріплення транспортних засобів на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняті власниками транспортних засобів чи особами, уповноваженими управляти таким майном.

В той же час, позивачем ні при направленні листа-вимоги, ні при зверненні з позовом до суду не надано відповідного рішення про закріплення за ним транспортних засобів на праві оперативного управління.

Крім того, суд звертає увагу, що із листом вимогою про внесення змін до даних щодо права власності на вказані автомобілі позивач звертався до Головного сервісного центру МВС України, яким і було надано відмову у здійсненні вказаних дій.

В той же час, позивачем подано позов про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії до Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві.

З викладеного вбачається, що відповідачем права позивача порушені не були, оскільки позивач оскаржував, на його думку, бездіяльність, яка була здійснена іншою особою.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Як вже зазначалось вище, відповідачем у справі надано суду належні та допустимі доказів, які спростували доводи викладені позивачем у позовній заяві.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з`ясованих судом обставин вбачається, що позов Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація - 109 Голосіївського району» до Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація» - 109 Голосіївського району» (місцезнаходження: 03187, місто Київ, вулиця Академіка Заболотного, 20-А; ЄДРПОУ 26385523) до Регіонального сервісного центру МВС в місті Києві (місцезнаходження: 01011, місто Київ, вулиця Арсенальна, 9/11; код ЄДРПОУ 40112076) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко