Рішення № 92987214, 12.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2020 року м. Київ № 640/12228/19

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації

третя особа ОСОБА_2

про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправною відмову посадових осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.03.2019 року у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасувати відмову посадових осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.03.2019 року зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Дніпровську районну в м. Києві державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану ОСОБА_4 в інтересах позивача, про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 від 26.03.2019 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив у знятті з реєстрації місця проживання, оскільки така відмова можлива, зокрема, у випадку якщо особа не подала передбачені Законом документи або інформацію з зазначенням причин такої відмови. Позивач стверджує, що відповідач у рішенні про відмову вказав як підставу «подано неповний пакет документів», не зробивши жодних посилань на те, яких саме документів не подано, чим, на думку позивача, порушив Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Правила реєстрації місця проживання, затверджені Постановою КМУ №207 від 02.03.2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва суду від 10.07.2019 року у адміністративній справі №640/12228/19 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлено, що відзив Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації на позов ОСОБА_1 до суду не надходив.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації з заявою про зняття з реєстрації місця проживання, в якій проси зняти з реєстрації місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідна заява подана в інтересах позивача ОСОБА_4 26.03.2019 року.

Відділом з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації позивачц відмовлено у знятті з реєстрації місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . та зазначено наступне: "…не повний пакет документів (відповідно до Постанови від 02.03.2016 року №207 один із способів зняття з реєстрації місця проживання підстава припинення права користування)».

Не погоджуючись з рішенням щодо відмови в зняття з реєстрації місце проживання ОСОБА_2 позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду, , при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої другої та шостої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Частиною першою статті 11 вказаного Закону встановлено, що орган реєстрації здійснює, у тому числі, реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Статтею 9 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" встановлено, що орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію; у поданих особою документах містяться недостовірні відомості або подані нею документи є недійсними; для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку. Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови.

Відповідно до пункт 3 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 №207 реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради, сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено) (далі - орган реєстрації) на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради.

Згідно з пунктом 11 вказаних Правил орган реєстрації відмовляє в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання, якщо: особа не подала необхідних документів або інформації; у поданих документах містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними; звернулася особа, яка не досягла 14 років. Рішення про відмову в реєстрації / знятті з реєстрації місця проживання приймається в день звернення особи або її представника шляхом зазначення у заяві про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання підстав відмови. Зазначена заява повертається особі або її представнику.

Відповідно до абзаців 9 та 10 пункту 26 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням (закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі (у разі реєстрації місця проживання в гуртожитку навчального закладу на час навчання), відчуження житла та інших визначених законодавством документів). Зняття з реєстрації місця проживання на підставах, визначених в абзацах восьмому та дев`ятому цього пункту, здійснюється за клопотанням уповноваженої особи спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту або за заявою власника/наймача житла або їх представників.

Згідно з абзацом 11 пункту 29 вказаних Правил разом із заявою особа подає: документ, до якого вносяться відомості про зняття з реєстрації місця проживання. Якщо дитина не досягла 16 років, подається свідоцтво про народження; квитанцію про сплату адміністративного збору; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). У разі подання заяви представником особи, крім зазначених документів, додатково подаються: документ, що посвідчує особу представника; документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли заява подається законними представниками малолітньої дитини - батьками (усиновлювачами).

Таким чином за заявою власника житла може бути знято з реєстрації місце проживання особи на підставі документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням чи відчуження житла. У знятті з реєстрації місця проживання може бути відмовлено, зокрема, у випадку якщо особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію, при цьому у рішенні про відмову мають бути зазначені причини відмови.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем за результатами розгляду заяви позивача щодо зняття з реєстрації місце проживання ОСОБА_2 за адресою за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з втратою права користування житлом прийнято рішення від 26.03.2019 року, яким відмовлено у зняття з реєстрації місце проживання.

Підставами для відмови в зазначеному рішення вказано наступне: "…не повний пакет документів (відповідно до Постанови від 02.03.2016 року №207 один із способів зняття з реєстрації місця проживання підстава припинення права користування)». При цьому жодні посилання на те, яких саме документів не було подано рішення від 26.03.2019 року щодо відмови в зняті реєстрації місця проживання не містить.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Пунктом 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З огляду на зазначене, враховуючи те, що в рішенні від 26.03.2019 року яким позивачу відмовлено у знятті з реєстрації місце проживання ОСОБА_2 не зазначено відсутність яких саме документів визначених нормами законодавства стала підставою для прийняття вказаного рішення, суд дійшов висновку про те, що воно прийнято з порушенням вимог пункту 11 Правил реєстрації місця проживання затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 207 та не відповідає вимозі обґрунтованості прийняття рішення визначеній пунктом 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Кодекс адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Враховуючи те, що, як було встановлено судом, відповідачем, до повноважень якого належить розгляд заяв та доданих до них документів щодо зняття з реєстрації місця проживання, подану позивачем заяву щодо зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не було належним чином розглянуто та надано оцінку їй та доданим до неї документам, та прийнято оскаржуване рішення без належного обґрунтування підстав його прийняття, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправною та скасування відмови посадових осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.03.2019 року у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо зобов`язання Дніпровську районну в м. Києві державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану ОСОБА_4 в інтересах позивача, про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 від 26.03.2019 року підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору. Відтак, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (04094, м. Київ, бульвар Праці, 1/1, ЄДРПОУ 37203257), третя особа третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову посадових осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.03.2019 року у знятті з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .

3. Скасувати відмову посадових осіб Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 26.03.2019 року зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ;

4. Зобов`язати Дніпровську районну в м. Києві державну адміністрацію повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , подану ОСОБА_4 в інтересах позивача, про зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 від 26.03.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.А. Качур