Постанова № 92987174, 14.12.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2010 р. Справа № 2-а-4604/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича,

при секретарі судового засідання: Олійник Вікторії Валентинівні

за участю представників сторін:

позивача : Горобець Ю.С. - представник за довіреністю;

відповідача : Гайдамащук О.П. - керівник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринське шахтоуправління"

про: стягнення 36 024 грн. 75 коп.

ВСТАНОВИВ :

В листопаді 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринське шахтоуправління" заборгованості в сумі 36 024 грн. 75 коп.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованим до Пенсійного фонду України фактичних витрат по виплаті пенсій за віком на пільгових умовах та витрат на доставку цих пенсій по громадянам, які отримують пенсію призначену відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з червня 2010 року по жовтень 2010 року в загальній сумі 36 024 грн. 75 коп., що стверджується розрахунками фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій.

Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмові докази у справі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення даного адміністративного позову та просив суд відмовити в його задоволені. В письмовому запереченні від 14.12.2010 року зазначив, що відсутні правові підстави для відшкодування витрат на пільгові пенсії.

Заслухавши пояснення сторін, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джуринське шахтоуправління" зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області як платник збору до Пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 були призначені пенсії відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах за Списком № 1, у зв`язку із роботою на ТОВ "Джуринське шахтоуправління".

Судом також встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", які були отримані відповідачем відповідно 21.10.2010 р., 20.08.2010 р., 14.07.2010 р., 15.06.2010 р. (а.с.4, 6, 8, 10).

Розміри витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах, підтверджуються розрахунком заборгованості ТОВ "Джуринське шахтоуправління" по відшкодуванню вказаних пенсій станом на 01.11.2010 р. (а.с. 13).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-VI, абз. 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, ч.1 п.6.1. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці. Крім того, відповідно до вимог Інструкції, управлінням Пенсійного фонду України компенсовано витрати за доставку пенсій згідно тарифів встановлених Укрпоштою.

Підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

П.п. 6.8 п. 6 даної Інструкції передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суд встановив, що розрахунок відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які повинен був сплатити відповідач, на його адресу направлений вчасно, в порядку та строк, встановлені в Інструкції № 21-1.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за Списком № 1, виплачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на загальну суму 36 024 грн. 75 грн., що підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з червня по жовтень 2010 року, довідками про знаходження на обліку та отримання пенсії, розрахунком пенсії та витрат на доставку.

Відповідач в добровільному порядку вказану заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, виплачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 не сплатив.

Таким чином, виплачені управлінням Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 пенсії за віком на пільгових умовах за період з червня по жовтень 2010 р. підлягають відшкодуванню у порядку та строки, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" та Інструкцією № 21-1.

Крім того, заявлена за позовом сума підтверджується належними доказами, а її розмір відповідачем не оспорюється.

В письмовому запереченні представник відповідача зазначив, що чинне законодавство не передбачає обов`язку відшкодування підприємствами виплачених їх працівникам пільгових пенсій, призначених на підставі п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Дане твердження відповідача не знайшло свого підтвердження відповідними доказами в судовому засіданні та спростовується вищевикладеним обґрунтуванням.

На час розгляду адміністративної справи відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем, крім того, вимоги позивача про сплату заборгованості, за період з червня по жовтень 2010 року, в судовому порядку не оскаржував.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд вважає. що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони —суб`єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частина 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Інструкція "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України" КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Джуринське шахтоуправління" (с. Джурин, Шаргородського району, Вінницької області, 23545, р/р НОМЕР_1 , Приватбанк, МФО 302689 , код ЄДРПОУ 05517601) на користь управління Пенсійного фонду України в Шаргородському районі Вінницької області (вул. Леніна, 222, м. Шаргород, Вінницька область, 23500, код 24900872, р/р НОМЕР_2 ВАТ "Ощадний банк України" м. Шаргород МФО 302076) 36 024 грн. 75 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб`єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п`ятиденного строку з моменту отримання суб`єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови можливо отримати: 17.12.10 о 16 год. 45 хв.

Суддя Свентух Віталій Михайлович

14.12.2010