Ухвала суду № 92984398, 17.11.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/11167/20

2-а/357/265/20

У Х В А Л А

17.11.2020 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Орєхов О. І. розглянувши позовну заяву з додатками ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспекторів Департаменту патрульної поліції: Меленко Ксенії Іванівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

11 листопада 2020 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспекторів Департаменту патрульної поліції: Меленко Ксенії Іванівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, серії 1АВ № 00443640, 00443659, 00444108, 00444133, 00450287, 00460293, 00478022, 00491234, 00503151, 00503979, 00525366, 00526374, 00548698, 00548922, 00557675, 00600881, 00611524, 00618038, 00618954, 00657440, 00672050, 00674538, 00726283, 00744644, 00753643, 00754908, 007775660 в період з 06.07.2020 року по 26.08.2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 3 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафів у розмірі 7650 грн.

У силу норм ч. 2 ст. 9, ч. 1 ст. 168 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 КАС України.

Згідно з ч.ч. 1 – 2 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняються від сплати державного мита.

Проте, Велика Палата ВС у постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати ст. 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайного характеру встановлена ставка в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2020 році становить 840,80 грн.

Проте, у постанові від 18 березня 2020 року № 543/775/17 Верховний Суд дійшов висновку, що за подання позовної заяви про скасування постанови про адміністративне правопорушення належить сплачувати судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (зараз це 420,40 грн).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 2 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 з додатками, проаналізувавши положення чинного законодавства, суддя дійшов висновку, що він позбавлений можливості відкрити провадження у справі з наступних підстав.

Встановлено, що позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду не було сплачено судовий збір у розмірі визначеному чинним законодавством. Проте, до позову було додано клопотання про звільнення його від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування зазначеного клопотання ОСОБА_1 зазначив, що на даний час він не працює, починаючи з 03.07.2020 року по 31.08.2020 року перебував на лікарняному та не працював, і тому його тяжкий майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір за подання адміністративного позову.

Частинами 1, 2 ст. 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно ст. 8 Закону України «Про судовий збір, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та за наявності клопотання.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63–64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Отже, чинним законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати, в зв`язку з тим, що особа має незадовільний майновий стан повинно бути належним чином оформлене, містити доводи та підтверджуватися доказами того, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Всупереч вищевикладеному, посилаючись на незадовільний майновий стан, як на підставу звільнення від сплати судового збору, позивач ОСОБА_1 зазначив, що він не працює, тривалий час перебував на лікарняному, а тому має тяжкий майновий стан. На підтвердження того, що він не працює, надав лише копію опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням» від 12 липня 2019 року та копію виписки з медичної картки амбулаторного хворого.

Вивчивши надані позивачем докази для звільнення від сплати судового збору, суддя дійшов висновку, що на їх підставі не можливо встановити який річний дохід отримав позивач на попередній календарний рік, чи працює він на даний час і яке майно перебуває у його власності. Будь-яких інших доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивачем надано не було.

Окрім того, саме клопотання має суперечливі твердження, а саме: в мотивувальній частині позивач зазначив, що предметом спору є захист його трудових прав, а в прохальній частині просив звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15.10.2019 року у справі № 752/14002/19. Тож у судді виникли сумніви чи по даній справі позивач просить звільнити його від сплати судового збору, чи клопотання було надано до суду помилково.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, суддя дійшов висновку, що не вбачає достатньо підстав для звільнення його від сплати судового збору, оскільки не зрозуміло за подання якого позову позивач просить звільнити його від сплати судового збору. А якщо вважати, що за подання адміністративного позову до Білоцерківського міськрайонного суду, то позивачем не надано жодного належного доказу про його незадовільний майновий стан та про те, який реальний дохід він отримує.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, позовну заяву ОСОБА_26 слід залишити без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позивачу ОСОБА_1 для усунення вищевказаних недоліків позовної заяви слід надати до суду або належним чином оформлене клопотання про звільнення від сплати судового збору з належними доказами скрутного матеріального становища або оригінал квитанції чи іншого платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 420,40 грн. за кожну позовну вимогу або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено до БЦ УК/м. Біла Церква/22030101, код за ЄДРПОУ 38009832, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 338999980313151206000010043, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: судовий збір (ДСА України,050).

Відповідно до ч. 3 ст. 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишену без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 160, 169, 171, 243, 248, 294, 295 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспекторів Департаменту патрульної поліції: Меленко Ксенії Іванівни, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 про визнання протиправними та скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення, – залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення зазначених вище недоліків протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяО. І. Орєхов