Рішення № 92984146, 20.11.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 року м. Київ № 826/5265/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послугпровизнання протиправною та скасування постанови від 28.12.2017 № 1536,,

за участю:

позивача - не прибула,

представника відповідача - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови від 28.12.2017 № 1536.

Позові вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до статті 116 Конституції України регулювання цін та тарифів віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Також позивач зазначила про те, що відповідач не є ні підрозділом Кабінету Міністрів України, ні міністерством, ні взагалі органом влади, а отже встановивши тарифи на послуги втрутився в повноваження Кабінету Міністрів України. також позивач посилається на те, що відповідачем не здійснено державної реєстрації оскаржуваного акту.

Позивач у судове засідання не прибула, в позовній заяві просила суд розглядати справу без її участі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що у нього були наявні всі повноваження щодо прийняття оскаржуваної постанови, оскільки вын, відповідно до положень законодавства, є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Також відповідач зазначив, що твердження позивача про те, що відповідач втручається в повноваження Кабінету Міністрів України не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28.12.2017 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до статті 17 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", статей 5, 6 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.03.2016 № 377 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2016 №835/28965, Процедури встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.03.2016 №529 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.07.2016 №992/29122 прийнято постанову № 1536 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року N 1171", якою постановлено внести до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.03.2015 №1171 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.04.2015 за № 433/26878 (зі змінами) зміни відповідно до визначеного у постанові переліку.

Позивач, як користувач послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води, не погоджуючись з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.12.2017 № 1536 звернулась з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оскаржувана постанова була прийнята відповідачем 28.12.2017, а отже до спірних правовідносин мають застосовуватись норми права чинні на вказану дату.

Статтею 2 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" встановлено, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Порядок організації діяльності національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг".

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 вказаного Закону завданням національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є здійснення державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках шляхом формування і забезпечення прогнозованості цінової і тарифної політики на ринках, які перебувають у стані природної монополії, та суміжних ринках у сфері теплопостачання і централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.

Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг" встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, застосовує такі засоби регуляторного впливу на суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках, зокрема, встановлення тарифів на комунальні послуги для суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках.

Згідно з абзацом 8 пункту 2 частини першої статті 8 вказаного Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг здійснює встановлення тарифів на комунальні послуги суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про природні монополії» встановлено, що державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону, з особливостями, встановленими законом.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 17 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції.

Таким чином Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг наділена повноваженнями по встановленню цін та тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

Тобто, відповідач для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій, у тому числі по встановленню тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, має право приймати нормативно - правові акти (постанови) з питань, що належать до її компетенції.

Постановою відповідача від 28.12.2017 № 1536 "Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31 березня 2015 року N 1171" постановлено внести до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.03.2015 №1171 "Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.04.2015 за № 433/26878 (зі змінами) зміни відповідно до визначеного у постанові переліку.

З наведеного суд приходить до висновку про безпідставність тверджень позивача стосовно відсутності повноважень у відповідача на час прийняття оскаржуваної постанови від 28.12.2017 №1536 та про наявність у відповідача повноважень на прийняття відповідного рішення.

В частині посилань позивача на відсутність державної реєстрації оскаржуваної постанови, як на підставу для визнання її протиправною та нечинною, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до пункту 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731 міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Таким чином нормативно - правовий акт щодо якого порушено прядок його державної реєстрації вважається таким, що не набрав чинності, водночас положеннями чинного законодавства не передбачено можливості визнання його в такому випадку нечинним чи протиправним.

Щодо позовної вимоги стосовно звернення до Верховного Суду з питання здійснення подання до Конституційного Суду України, щодо конституційності Законів України "Про НКРЕКП", "Про ЖКП", "Про теплопостання", "Про природні монополії", та Указів Президента України "Про утворення НКРЕКП", "Про затвердження положення про НКРЕКП" з питань їх не відповідності (неконституційності) статтям 106, 116 (та інших) Конституції України суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України подання звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання є правом судом у випадку якщо він дійшов висновку про те, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України. У даному випадку суд не вбачає наявності підстав для звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови від 28.12.2017 № 1536 - відмовити повністю.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов