Рішення № 92983025, 09.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4101/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог):

- стягнути з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 362,35 грн.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

03 серпня 2020 року Головне управління ДПС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.08.2020 суд зобов`язав виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області надати інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 .

03.09.2020 на запит суду від 07.08.2020 від виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

12.10.2020 до суду від ГУ ДПС в Полтавській області надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду.

Аргументи учасників справи

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг у сумі 362,35 грн, який зумовлений нарахуванням пені, внаслідок несвоєчасної сплати ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно зі частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторони, викладені у заяві по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що за ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг у сумі 362,35 грн. Податковий борг зумовлений, нарахуванням пені, внаслідок несвоєчасної сплати ОСОБА_1 податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

04.07.2017 відповідачем подано до Кременчуцької ОДПІ Головного управління ДФС у Полтавській області (Горішньоплавнівське відділення) податкову декларацію про майновий стан і доходи №1700004518, у якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатом річного декларування у розмірі 12 312,81 грн та з військового збору у розмірі 3 693,84 грн.

Проте у строки, встановлені нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України), вказані суми самостійно задекларованих податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, та з військового збору відповідачем в добровільному порядку в повному обсязі сплачені не були.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкового зобов`язання відповідачу нараховано пеню у сумі 362,35 грн.

03.05.2018 контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ф" №12680-17/1602, яка направлялася на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернулася з відміткою відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання".

З огляду на приписи пункту 58.3 статті 58 ПК України податкова вимога форми "Ф" від 03.05.2018 №12680-17/1602 вважається врученою ОСОБА_1 у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Матеріали справи не містять доказів оскарження вказаної вимоги.

Поряд з цим, матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що ОСОБА_1 частково погашено податковий борг за рахунок повної сплати узгодженої суми зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та з військового збору.

Станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в сумі 362,35 грн пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що підтверджується залученими до матеріалів справи витягами з інтегрованої картки платника податків.

У добровільному порядку заборгованість зі сплати відповідачем пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування не погашена.

Вирішуючи позовні вимоги, суд дійшов таких висновків.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Порядок сплати податків і зборів унормований Податковим кодексом України (далі - ПК УКраїни).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 14.1.162 статті 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів (270 календарних днів у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу), наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (підпункти 129.1.2 та 129.1.3 статті 129 ПК України).

Підпунктом 129.3.1 статті 129 ПК України визначено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Пунктом 129.4 статті 129 ПК України визначено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Пунктом 129.5 статті 129 ПК України передбачено, що зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Висновки щодо правозастосування

Заявлена позивачем до стягнення сума боргу в розмірі 362,35 грн відповідає визначенню податкового боргу, наведеному у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України: "податковий борг" - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, суму непогашеної пені, нарахованої внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування правомірно віднесено контролюючим органом до складу податкового боргу ОСОБА_1 .

Доказів сплати податкового боргу в розмірі 362,35 грн відповідачем не надано.

З огляду на несплату податкового (грошового) зобов`язання у визначені ПК України строки, це зобов`язання набуло статусу податкового боргу.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Водночас наявність у ОСОБА_1 у сумі 362,35 грн, який зумовлений нарахуванням пені, внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування підтверджено зібраними у справі письмовими доказами у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління Державної податкової служби України в Полтавській області

Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач не поніс судові витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби України в Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 43142831) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути на користь Державного бюджету України з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) кошти на погашення податкового боргу в розмірі 362,35 грн пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Головуючий суддя І.С. Шевяков