Рішення № 92982994, 10.11.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/813/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Дубінчина О.М.,

представника відповідача – Боровик Ю.Є.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчукм`ясо" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2019 року Приватне акціонерне товариство "Кременчукм`ясо" /далі – позивач, ПрАТ "Кременчукм`ясо"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області /правонаступник - Головне управління ДПС у Полтавській області, далі – відповідач/ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2018 року №0010945112 /а.с. 4-8 т.1/.

Позов обґрунтований тим, що податкові накладні, за несвоєчасну реєстрацію яких податковим повідомленням-рішенням №0010945112 від 28 листопада 2018 року до позивача застосовано штраф, виписані по операціям з поставок товарів на адресу кінцевого покупця, а відтак не підлягають наданню отримувачу (покупцю). З аналізу положень пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України слідує, що штраф за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, що не надаються отримувачу (покупцю), до платника податків не застосовується.

У відзиві на позовну заяву /а.с. 47-49 т.1/ ГУ ДФС у Полтавській області зазначило, що за результатами перевірки встановлено несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за січень-квітень 2017 року та серпень 2018 року, у зв`язку з чим податковим повідомленням – рішенням №0010945112 від 28 листопада 2018 року до позивача застосовано штраф у сумі 119753,38 грн відповідно до вимог пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року у справі №440/813/19 /а.с. 174-177 т.3/ позов задоволено та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 28 листопада 2018 року №0010945112.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі №440/813/19 /а.с.210-213 т.3/ рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року скасовано та прийнято постанову, якою відмовлено у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Кременчукм`ясо".

Постановою Верховного Суду від 29 липня 2020 року у справі №440/813/19 /а.с. 121-135 т.4/ рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16 липня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року скасовано та справу №440/813/19 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2020 року адміністративну справу №440/813/19 прийнято до провадження, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче засідання.

У письмових поясненнях /а.с. 166-170 т.4/ позивач зазначив, що податкові накладні, які відповідно до Порядку заповнення податкової накладної виписані за кодом « 02», а також за кодами « 11», « 13», та « 15», не надаються покупцю, а відтак відповідачем протиправно застосовано до позивача штраф на підставі пункту 1201.1 статті 1201 Податкового кодексу України податковим повідомленням – рішенням №0010945112 від 28 листопада 2018 року.

У письмових поясненнях /а.с. 177 т.4/ відповідач зазначив, що 15 листопада 2019 року відповідно до постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі №440/813/19 позивачем фактично погашена сума штрафу з ПДВ згідно з податковим повідомленням – рішенням №0010945112 від 28 листопада 2018 року за рахунок переплати, наявної станом на 15 листопада 2019 року. З огляду на це, положення пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не поширюється на штраф, накладений на позивача податковим повідомленням – рішенням №0010945112 від 28 листопада 2018 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач свого уповноваженого представника не направив та надав суду клопотання про розгляд справи без його участі /а.с.205-206 т.4/.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на викладене, суд визнав за можливе проводити судове засідання за відсутності представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях.

Заслухавши вступне слово представника відповідача та дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Приватне акціонерне товариство "Кременчукм`ясо" (пров. Героїв Бреста, буд. 48, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, ідентифікаційний код 30068026) зареєстроване як юридична особа 17 лютого 2006 року/а.с. 19-21, 26-40 т.1/.

16 листопада 2018 року контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість ПрАТ "Кременчукм`ясо" за січень - квітень, грудень 2017 року, серпень 2018 року, за результатами якої складено акт перевірки №11345/16-31-51-12-12/30068026 від 16 листопада 2018 року /а.с. 14-18 т.1/, в якому зафіксовано порушення ПрАТ "Кременчукм`ясо" термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за січень - квітень, грудень 2017 року, серпень 2018 року, передбачених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 11345/16-31-51-12-12/30068026 від 16 листопада 2018 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0010945112 від 28 листопада 2018 року /а.с. 9-13 т.1/, яким до ПрАТ "Кременчукм`ясо" застосовано штраф на суму119753,38 грн.

Не погодившись з прийняттям відповідачем податкового повідомлення-рішення №0010945112 від 28 листопада 2018 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Спеціальним законодавчим актом, який регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України /далі – ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Аналіз норми пункту 1201.1 статті 1201 ПК України вказує на те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Отже, для звільнення платника податку від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права викладений у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17), від 07 лютого 2019 року у справі № 808/3250/17.

Перевіркою встановлено та позивачем не заперечується, що перелічені в акті перевірки № 11345/16-31-51-12-12/30068026 від 16 листопада 2018 року податкові накладні та розрахунки коригування зареєстровані в ЄДРПН з порушенням термінів, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України, за що до позивача застосовано штраф на підставі пункту 1201.1 статті 1201 ПК України.

Перевіряючи довід позивача з приводу наявності підстав для звільнення його від відповідальності за вказане порушення та наявність такої складової умови звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України, як відсутність у платника обов`язку надати отримувачу (покупцю) податкову накладну, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267 /далі – Порядок № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)/, при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10-15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1307 у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України платник податку складає окремі зведені податкові накладні за товарами/послугами, необоротними активами, які призначаються для їх використання / починають використовуватися: 1) в операціях, що не є об`єктом оподаткування; 2) в операціях, звільнених від оподаткування; 3) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; 4) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Такі зведені податкові накладні складаються не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду. У разі складання зведеної податкової накладної в графі "Зведена податкова накладна" робиться помітка "X". У таких зведених податкових накладних у графі "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "600000000000", а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини відповідно до пункту 8 цього Порядку (04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання; 08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість; 09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість; 13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 1307 у разі постачання товарів/послуг отримувачу (покупцю), який не зареєстрований як платник податку, та у разі складання податкової накладної за щоденним підсумком операцій у графі "Отримувач (покупець)" зазначається "Неплатник", а у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "100000000000".

У разі складання податкової накладної за операціями з постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання; використання товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), в операціях, які не є об`єктом оподаткування або звільняються від оподаткування; використання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), не в господарській діяльності; визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, за якими не були нараховані податкові зобов`язання відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 Податкового кодексу України (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту) та які не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; ліквідації основних засобів за самостійним рішенням платника податку; переведення виробничих основних засобів до складу невиробничих; здійснення операцій з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставляється умовний ІПН "400000000000", а в рядку "Отримувач (покупець)" платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1307 податкова накладна складається за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі:

здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника);

виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), за винятком тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

надання платнику податку касових чеків, які містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 1307 у разі якщо база оподаткування визначається виходячи із ціни придбання товарів/послуг, звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів і перевищує суму постачання таких товарів/послуг, необоротних активів, визначену виходячи з їх договірної вартості, тобто ціна придбання / звичайна ціна / балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні: одну - на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання, іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання / звичайної ціни / балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною. У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 8 цього Порядку (15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання); 17 - Складена на суму перевищення звичайної ціни самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання. Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Судовим розглядом встановлено, що у січні, лютому, квітні 2017 року позивачем складено податкові накладні /а.с. 70-138, 140-143, 145, 147-149, 151-153, 155-157, 159-168, 170-173, 175, 182-184, 189-193, 196-201 т.1, а.с. 1-105, 108-142 т.2, а.с. 1-157 т.3/ та розрахунки коригування /а.с. 194-195 т.1, а.с. 106-107 т.2/, в яких у графі "Отримувач (покупець)" зазначено "Неплатник", у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставлено умовний ІПН "100000000000", а також у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" зроблено помітку "X" та зазначено типи причин « 11» (складена за щоденними підсумками операцій), « 02» (складена на постачання неплатнику податку).

У січні 2017 року позивачем складено податкові накладні /а.с. 139, 158, 174, 176, 187 т.1/ та розрахунок коригування /а.с. 180 т.1/, в яких в графі "Зведена податкова накладна" зроблено помітку "X", у графі "Отримувач (покупець)" зазначено власне найменування позивача, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставлено умовний ІПН "600000000000", а також у верхній лівій частині таких накладних та розрахунку коригування у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" зроблено помітку "X" та зазначено тип причини « 13» (складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності).

У січні, березні 2017 року позивачем складено податкові накладні /а.с. 144, 146, 150, 154, 169, 177-179, 185 т.1/, в яких у графі "Отримувач (покупець)" зазначено власне найменування позивача, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставлено умовний ІПН "400000000000", а також у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" зроблено помітку "X" та зазначено типи причин « 13» (складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності), « 05» (складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку).

У січні, грудні 2017 року позивачем складено податкові накладні /а.с. 181, 186, 188 т.1/, в яких у графі "Отримувач (покупець)" зазначено власне найменування позивача, у рядку "Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)" проставлено ІПН "300680216033", а також у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" зроблено помітку "X" та зазначено тип причини « 15» (складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання).

Таким чином, зі змісту податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, за несвоєчасну реєстрацію яких в ЄРПН на позивача накладено штраф, слідує, що такі податкові накладні та розрахунки коригування не повинні були надаватися позивачем отримувачу (покупцю) товарів/послуг, а відтак суд доходить висновку, що перша складова умови звільнення позивача від відповідальності мала місце.

Перевіряючи наявність другої складової умови звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України, щодо складення податкових накладних на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 193 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: а) 20 відсотків; б) 0 відсотків; в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно із статтею 194 ПК України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об`єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною. Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Статтею 195 ПК України передбачено, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з:

195.1.1. вивезення товарів за межі митної території України: а) у митному режимі експорту; б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України; в) у митному режимі безмитної торгівлі; г) у митному режимі вільної митної зони. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України;

195.1.2. постачання товарів: а) для заправки або забезпечення морських суден, що: використовуються для навігаційної діяльності, перевезення пасажирів або вантажів за плату, промислової, риболовецької або іншої господарської діяльності, що провадиться за межами територіальних вод України; використовуються для рятування або подання допомоги в нейтральних або територіальних водах інших країн; входять до складу Військово-Морських Сил України та відправляються за межі територіальних вод України, у тому числі на якірні стоянки; б) для заправки або забезпечення повітряних суден, що: виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату; входять до складу Повітряних Сил України та відправляються за межі повітряного кордону України, у тому числі у місця тимчасового базування; в) для заправки (дозаправки) та забезпечення космічних кораблів, космічних ракетних носіїв або супутників Землі; г) для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством; ґ) магазинами безмитної торгівлі, відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України. Постачання товарів магазинами безмитної торгівлі може здійснюватися виключно: фізичним особам, які виїжджають за межі митної території України; фізичним особам, які в`їжджають на митну територію України в пунктах пропуску через державний кордон України, відкритих для міжнародного повітряного сполучення; фізичним особам, які переміщуються транспортними засобами, що належать резидентам та знаходяться за межами митного кордону України. Порушення норм цього підпункту тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Порядок контролю за дотриманням норм цього підпункту встановлюється Кабінетом Міністрів України;

195.1.3. постачання таких послуг: а) міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом; б) послуги, що передбачають роботи з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або отримувачем-нерезидентом. До робіт з рухомим майном належать роботи з переробки товарів, що можуть включати власне переробку (обробку) товарів - монтаж, збирання, монтування та налагодження, у результаті чого створюються інші товари, у тому числі постачання послуг з переробки давальницької сировини, а також модернізацію та ремонт товарів, що передбачає проведення комплексу операцій з частковим або повним відновленням виробничого ресурсу об`єкта (або його складових частин), визначеного нормативно-технічною документацією, у результаті виконання якого передбачається поліпшення стану такого об`єкта; в) послуги з обслуговування повітряних суден, що виконують міжнародні рейси. До послуг з обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, відносяться послуги, які комплексно необхідні та безпосередньо пов`язані з виконанням міжнародного рейсу, а саме: обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропорту (посадка-зліт повітряного судна, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативна стоянка повітряного судна); послуги з наземного обслуговування повітряних суден та пасажирів в аеропортах; оренда аеропортових приміщень у частині використання для обслуговування міжнародних рейсів (офіси, стійки реєстрації та інші службові приміщення, які орендуються авіаперевізниками, що виконують міжнародні рейси); послуги персоналу з обслуговування повітряних суден;

У разі якщо операції з постачання товарів звільнено від оподаткування на митній території України відповідно до положення цього розділу, до операцій з експорту таких товарів застосовується нульова ставка.

Перелік операцій, які звільнені від оподаткування, встановлений у статті 197 ПК України.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1307 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, зокрема: до графи 8 вноситься код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. У графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Судовим розглядом встановлено, що у податкових накладних та розрахунках коригування у графі 8 розділу Б /а.с.70- 201 т.1, а.с1-142 т.2, а.с. 1-157 т.3/ позивачем самостійно визначено код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються та підлягають оподаткуванню за основною ставкою, - « 20».

Отже, податкові накладні та розрахунки коригування, про несвоєчасну реєстрацію яких наполягає відповідач, виписані позивачем по операціям з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою, - « 20», що свідчить про відсутність другої складової умови, необхідної для звільнення позивача від відповідальності на підставі пункту 1201.1 статті 1201 ПК України.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності, передбаченої пунктом 1201.1 статті 1201 ПК України на час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

23 травня 2020 року набрали чинності положення Закону України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві” від 16 січня 2020 року №466-IX /далі - Закон № 466-ІХ/, яким зокрема доповнено підрозділ 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України пунктом 73.

Так, відповідно до пункту 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України штрафи за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, операціями, що оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою, операціями, що не передбачають надання податкової накладної отримувачу (покупцю), а також податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної, податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, грошові зобов`язання за якими неузгоджені (відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено) станом на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", застосовуються в розмірі 2 відсотків обсягу постачання (без податку на додану вартість), але не більше 1020 гривень.

Контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку здійснює перерахунок суми штрафу і надсилає (вручає) такому платнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Отже, пункт 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України підлягає застосуванню до штрафів, застосованих до платників податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, за наведених у цій же нормі умов.

У рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Зворотна дія нормативно-правового акта у часі (ex post facto) – це дія нового нормативно - правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Таким чином, станом на час судового розгляду цієї справи є чинною норма пункту 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України, якою впроваджено ретроспективну (тобто таку, яка у майбутньому змінює правові наслідки діянь та подій, які мали місце до набрання чинності цією нормою) дію закону у відповідних правовідносинах.

Так, законодавець передбачив ретроспективну дію положень пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині порядку застосування штрафів за порушення платниками податку на додану вартість термінів реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, за операціями, визначеними таким пунктом, яка проявляється в тому, що такі положення поширюють свою дію на всі штрафні санкції нараховані платникам податків протягом періоду з 1 січня 2017 року до 31 грудня 2019 року, у разі, якщо відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження (без обмеження інстанційності судового розгляду) та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом №466-ІХ.

За правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 340/1857/19, положеннями пункту 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Отже, за загальним правилом, грошові зобов`язання вважаються узгодженими з дня набрання рішенням суду законної сили.

Водночас пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України запроваджено інший, відмінний від загального, підхід, за яким для цілей цієї норми під неузгодженими грошовими зобов`язаннями розуміються ті, по яким відповідні податкові повідомлення-рішення знаходяться в процедурі адміністративного або судового оскарження та грошові зобов`язання за ними не сплачено станом на дату набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві”.

Таким чином, для цілей, передбачених цією нормою, зміст і обсяг поняття неузгодженості має спеціальне призначення і розкривається в дужках, при цьому воно не відсилає до пункту 56.18 статті 56 ПК України, а конкретизується і становить окремий, відмінний від загального визначення, зміст узгодженості грошових зобов`язань. Отже, застосування загальної дефініції, визначеної пунктом 56.18 статті 56 ПК України, для реалізації права, визначеного пунктом 73 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України, законодавцем не передбачена.

Судом встановлено, що відповідно до відомостей інтегрованої картки особового рахунку позивача з податку на додану вартість /а.с.182-197 т.4/ 15 листопада 2019 року поновлено виключені/скасовані донараховані в поточному році штрафні санкції згідно податкового повідомлення-рішення №0010945112 від 28 листопада 2018 року у загальній сумі 119753,38 грн та зменшено на вказану суму наявну у позивача переплату з податку на додану вартість /а.с. 187 т.4/.

Таким чином, станом на 23 травня 2020 року /дату набрання чинності Законом №466-ІХ/ грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у Полтавській області №0010945112 від 28 листопада 2018 року позивачем сплачено (погашено за рахунок наявної переплати), а відтак положення пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не підлягають застосуванню судом під час розгляду цієї справи.

Отже, підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0010945112 від 28 листопада 2018 року відсутні.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Кременчукм`ясо" (пров. Героїв Бреста, буд. 48, м. Кременчук, Полтавська область, 39601, ідентифікаційний код 30068026) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, буд. 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 43142831) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області №0010945112 від 28 листопада 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20 листопада 2020 року.

Суддя Н.І. Слободянюк