Рішення № 92982935, 20.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9334/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Бутенка А.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) до Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (67844, Одеська область, Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул.. Приморська, 1) про визнання протиправним та скасування рішення від 21.06.2019 року №1943-VII, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» до Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, в якому, просить суд:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 21.06.2019 № 1943- VII «Про встановлення на території Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області податку на майно (в частині плати за землю)» в частині встановлення ставок земельного податку для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту для юридичних осіб (код 12.01) у розмірі 3,5 відсотків нормативної грошової оцінки землі.

- Зобов`язати Кароліно-Бугазьку сільську раду Овідіопольського району Одеської області протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання рішення.

Виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивач вважає рішення Кароліно- Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (далі - Відповідач) від 21.06.2019 № 1943- VII «Про встановлення на території Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області податку на майно (в частині плати за землю)» в частині встановлення ставок земельного податку для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту для юридичних осіб (код 12.01) у розмірі 3,5 відсотків від нормативної грошової оцінки землі, протиправним, яке прийняте з порушенням норм чинного законодавства.

Суд зауважує, що Відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заяви, клопотання від сторін.

31.10.2020 року від представника Позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Інших заяв чи клопотань від сторін, до суду не надходило.

Процесуальні дії вчиненні судом.

Ухвалою суду від 30.09.2020 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання призначене на 21.10.2020 року учасники справи не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи.

Рішенням Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 21.06.2019 № 1943- VII «Про встановлення на території Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області податку на майно (в частині плати за землю)» на території Кароліно-Бугазької сільської ради встановлено податок на майно (в частині плати за землю) на 2020 рік.

Відповідно до пункту 12.01 додатку 2 до зазначеного рішення, для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (код 12.01) встановлені ставки оподаткування земельним податком у розмірі 3,5 відсотків нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження) та у розмірі 3,5 відсотків від нормативної грошової оцінки за земельні ділянки за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

На території Кароліно-Бугазької сільської ради у постійному користуванні акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» знаходиться земельна ділянка на підставі державного акта на право постійного користування землею № II - ОД № 000018 від 27.06.1997.

Для одержання витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок залізничного транспорту на території Овідіопольського району та м. Чорноморськ, Позивач звернувся до Міськрайонного управління в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Листом від 26.07.2018 № 32-15-0.203-3849/123-18 було повідомлено, що землі Одеської залізниці розташовані на території декількох рад (в межах різних кадастрових кварталів) та населених пунктів району, тому надати витяг не є можливим. Разом з тим, зазначено інформацію про нормативну грошову оцінку 1 кв.м. земельних ділянок під об`єктами Одеської залізниці в межах населених пунктів на території Овідіопольського району станом на 17.07.2018.

Отже, з урахуванням зазначених обставин ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

Листом від 20.02.2020 № ПЧЛ-1-04/95 Позивач в особі виробничого підрозділу служби колії «Одеська дистанція захисних лісонасаджень» філії «Одеська залізниця» звернувся до Відповідача з проханням внести зміни до оскаржуваного рішення відповідно до діючого податкового законодавства.

Листом від 12.08.2020 № ПЧЛ-1-04/949 Позивач повторно в особі виробничого підрозділу служби колії «Одеська дистанція захисних лісонасаджень» філії «Одеська залізниця» звернувся до Відповідача з вимогою внести зміни до оскаржуваного рішення відповідно до діючого податкового законодавства.

Відповіді надано не було, зміни до оскаржуваного рішення Відповідачем не внесено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права й акти їх застосування.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 269.1.2. ст. 269 Податкового кодексу України встановлено, що платниками земельного податку є землекористувачі.

Відповідно пп. 270.1.1. п. 270.1 ст. 270 Податкового кодексу України, об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування земельним податком є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно п. 274.1. ст. 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.2 цієї статті встановлено, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб`єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

У відповідності до статті 65 Земельного кодексу України, землями промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

До земель транспорту на підставі статті 67 Земельного кодексу України належать землі, надані підприємствам установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту.

Згідно ст. 68 Земельного кодексу України, до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням станціями та іншими будівлями. Землі залізничного транспорту повинні утримуватися у належному санітарному стані.

Дана норма зазначена також у статті 6 Закону України «Про залізничний транспорт».

Відповідно до статті 23 Закону України «Про транспорт», до земель залізничного транспорту належать землі надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту.

Висновки суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 5 статті 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України здійснює управління об`єктами державної власності відповідно до закону.

Так, Акціонерне товариство «Українська залізниця» є юридичною особою, що утворена відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». Згідно даного Закону Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств і установ, реорганізованих шляхом злиття відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в тому числі ДП «Одеська залізниця».

Частиною 3 статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (далі - Закон) визначено, що товариство утворюється як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Відповідно до ст. 4 Закону до статутного капіталу АТ «Укрзалізниця» вноситься також право постійного користування земельними ділянками, наданими для розміщення та експлуатації будівель та споруд залізничного транспорту.

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938 «Деякі питання акціонерного товариства «Українська залізниця»» (далі - Постанова) було змінено тип публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» з публічного на приватне та перейменовано його в акціонерне товариство «Українська залізниця».

Відповідно до пунктів 26, 27 Статуту АТ «Укрзалізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2018 № 938) засновником та єдиним акціонером АТ «Укрзалізниця» є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Таким чином, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні АТ «Укрзалізниця», знаходяться у державній власності.

Отже, в порушення п. 274.1 ст. 274 ПК України, яким передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, Відповідач безпідставно та незаконно застосував ставку податку у розмірі 3,5 відсотків нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено.

Суд зазначає, що органи місцевого самоврядування повинні приймати рішення про встановлення місцевих податків та зборів за формою, затвердженою постановою КМУ від 24.05.2017 № 483 «Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки». У формі додатка 1 до Типового рішення передбачено прийняття ставки земельного податку з урахуванням ст. 274 ПК України.

Таким чином, встановлення органом місцевого самоврядування ставки земельного податку у розмірі, який перевищує граничний розмір цього податку, визначений у пункті 274.1. ст. 274 ПК України, є порушенням податкового законодавства та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР.

Необхідно зазначити, що аналогічну справу № 757/16786/16-а за позовом АТ «Укрзалізниця» до Фастівської міської ради Київської області про скасування рішення було розглянуто Печерським районним судом міста Києва. Позов задоволено. Відповідно до ухвали від 20.03.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги дійшли висновку, що оскільки ПАТ «Українська залізниця», частка державної власності в якій становить 100%, є державним підприємством, отже, ставка податку для ПАТ «Українська залізниця» не повинна перевищувати 3% від її нормативної грошової оцінки. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фастівської міської ради Київської області на постанову Печерського районного суду м. Києва від 27 лютого 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2018 року у справі № 757/16786/16-а.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Щодо зобов`язання Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили подати до суду звіт про виконання рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Також, відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд враховує висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, викладені у справі №826/13306/18 від 06.02.2019 року, згідно з якими рішення про визнання протиправними та скасування актів індивідуальної дії не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності або неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування, тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Таким чином, судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 21.06.2019 № 1943- VII «Про встановлення на території Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області податку на майно (в частині плати за землю)» в частині встановлення ставок земельного податку для позивача, не потребує судового контролю за його виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 12, 139, 242, 246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19) до Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (67844, Одеська область, Овідіопольський район, с. Кароліно-Бугаз, вул.. Приморська, 1) – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 21.06.2019 № 1943- VII «Про встановлення на території Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області податку на майно (в частині плати за землю)» в частині встановлення ставок земельного податку для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту для юридичних осіб (код 12.01) у розмірі 3,5 відсотків нормативної грошової оцінки землі.

Стягнути на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40075815) за рахунок бюджетних асигнувань Кароліно-Бугазької сільської ради Овідіопольського району Одеської області (код ЄДРПОУ 04527307), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бутенко А.В.

.