
Справа № 420/8668/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про закриття провадження
20 листопада 2020 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого судді Бойко О.Я.
розглянувши у порядку письмового провадженні питання про закриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним дії та бездіяльність та зобов`язання здійснити обчислення перерахованої пенсії за 2016 та 2017 роки з урахуванням у розрахунку суми перерахованої пенсії за вислугу років, яка визначена у довідці від 05.05.2020 р., -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним дії та бездіяльність та зобов`язання здійснити обчислення перерахованої пенсії за 2016 та 2017 роки з урахуванням у розрахунку суми перерахованої пенсії за вислугу років, яка визначена у довідці від 05.05.2020 р.
02.10.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом у справі №420/4480/19 та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином та завчасно.
Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
25.02.2020 р. рішенням Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/4480/19 позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107, ідентифікаційний код 20987385) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задовольнив, а саме:
-визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 90 % до 70 % сум грошового забезпечення;
-визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, станом на 01 січня 2018 року, з урахуванням 90 % від сум грошового забезпечення;
-зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням 90 % сум грошового забезпечення із посадового окладу, окладу за спеціальне звання, надбавки за вислугу років та щомісячних доплат за оперативно-розшукову діяльність 50 %, за особливо важливі завдання 50 % та премії 93,9 %, з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2017 року, станом на 01 січня 2018 року, та здійснити виплату пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року з урахуванням вже виплачених сум.
28.04.2020 р. постановою П`ятий апеляційний адміністративний суд у справі №420/4480/19 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – задовольнив частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року – скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та про обов`язок провести перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року до 31 грудня 2017 року з урахуванням щомісячних доплат за оперативно-розшукову діяльність в розмірі 50 %, за особливо важливі завдання в розмірі 50 % та премії в розмірі 93,9%, станом на 01 січня 2018 року та здійснити відповідні виплати.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні наведених вимог.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2020 року в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року в розмірі 90 % грошового забезпечення за довідкою №30077913 від 26 березня 2018 р., реєстр №6, що включає в собі: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавки за стаж служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та здійснити за даний період виплату пенсії з урахуванням вже виплачених сум – залишити без змін.
08.09.2020 р. позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:
1.Визнати протиправними:
дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування при виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/4480/19 та проведенні в 2020 році перерахунку і обчислення його пенсії обмежувальних граничних показників суми виплати пенсії у розмірі 10740 гривень, яка була введена у 2016 р.;
бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області яка виражається в залишені без реагування заяви від 12 серпня 2020 року про виконання рішення суду по справі №420/4480/19 щодо перерахунку пенсії в повному обсязі , а також фактично відмовою від використання при перерахунку та обчисленні його пенсії показників та суми грошового забезпечення, які визначені постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян» та наведені у цій заяві.
2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на підставі статті 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 24.12.2019 року №1088 «Деякі питання виплати пенсії окремим категоріям громадян» здійснити обчислення перерахованої його пенсії за 2016 та 2017 роки з урахуванням у розрахунках суми перерахованої пенсії за вислугу років, яка визначена у довідці від 05 травня 2020 року у розмірі 12031,88 гривень та забезпечити виплати 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 1 січня 2016 року, та місячним розміром пенсії, отриманою особою за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, яка складає 2673,75 (12031,88-9358,13) гривень, до забезпечення повної виплати розрахованої суми різниці.
Позовна заява обґрунтована бездіяльністю відповідача щодо виконання рішення по справі №420/4480/19.
Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
В частині першій статті 11 Закону України “Про виконавче провадження” йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2019 по справі № 802/1933/18-а.
Таким чином, дії відповідача щодо перерахунку пенсії вчинені внаслідок постановлення судового рішення від 25.02.2020 р., а тому в рівній мірі охоплюються процедурою відновлення порушеного права, яке захищено в межах адміністративної справи № 420/4480/19.
Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на положення частини п`ятої статті 383 КАС України, відповідно до якої, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання.
Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.
З огляду на вищенаведене, суд робить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а.
За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення.
Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися її права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав.
Отже, суд робить висновок, що оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого фактичного предмету спору і між тими самим сторонами, а тому наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
При викладених вище обставинах, оскільки позовні вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, суд дійшов висновку про наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись п.4 ч.1 ст. 238 КАС України, суд-
УХВАЛИВ
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним дії та бездіяльність та зобов`язання здійснити обчислення перерахованої пенсії за 2016 та 2017 роки з урахуванням у розрахунку суми перерахованої пенсії за вислугу років, яка визначена у довідці від 05.05.2020 р.
Роз`яснити сторонам, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293,295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту іі підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти з днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.
Суддя: О.Я. Бойко
Судове рішення № 92982840, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 20.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 420/8668/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: