Ухвала суду № 92982838, 20.11.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/12679/20

УХВАЛА

20 листопада 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» про забезпечення позову в адміністративній справі №420/12679/20, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» до Головного управління Держпраці в Одеській області Державної служби України з питань праці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держпраці в Одеській області щодо призначення та проведення позапланового заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» згідно направлення від 22.09.2020 року №15/01-29-1998 у період з 23.09.2020 року по 06.10.2020 року;

- скасувати постанову Головного управління Держпраці в Одеській області від 29.10.2020 року №ОД949/1583/НП/СП-ФС про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 15000,00 (п`ятнадцяти тисяч) гривень.

Одночасно з позовною заявою позивачем до суду була надана письмова заява з клопотанням про забезпечення позову, в якій товариство з обмеженою відповідальністю «Трансшип» просить суд зупинити дію оскаржуваної постанови відповідача №ОД949/1583/НП/СП-ФС від 29.10.2020 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 15 000,00 (п`ятнадцяти тисяч) гривень.

В обґрунтування заявленого клопотання позивач зазначив, що невжиття заходів щодо зупинення дії оскаржуваної постанови про накладення штрафу порушить права та інтереси товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» та призведе до ускладнення відновлення підприємством свого порушеного права в разі прийняття судом рішення у справі на його користь. Також позивач у клопотанні зазначає про очевидні ознаки протиправності оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Судом встановлено, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «Трансшип» заява про забезпечення позову відповідає встановленим вимогам КАС України щодо її форми та змісту, та за її подання позивачем сплачено судовий збір.

Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративної справи та керуючись законом.

Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Судом встановлено, що предметом оскарження у справі №420/12679/20 є постанова Головного управління Держпраці в Одеській області від 29.10.2020 року №ОД949/1583/НП/СП-ФС про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» фінансової санкції у вигляді штрафу у розмірі 15 000 (п`ятнадцяти тисяч) гривень.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов`язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У частині 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому суд зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

В свою чергу зупинення дії постанови, яка є предметом оскарження за адміністративним позовом, за своїм характером є фактично вирішенням вказаного спору по суті до прийняття судом рішення, що, на думку суду, не відповідає завданням правового інституту забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2018 року у справі №1540/4668/18.

Крім того, позивачем не було надано до суду жодного доказу щодо здійснення Головним управлінням Держпраці в Одеській області будь-яких дій, спрямованих на реалізацію оскаржуваної позивачем постанови від 29.10.2020 року №ОД949/1583/НП/СП-ФС, та стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» визначеної у постанові суми штрафу, що свідчить, на думку суду, про недоведеність позивачем існування у справі обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення його прав та інтересів до постановлення рішення у справі.

Наведені у заяві доводи позивача про протиправність постанови Головного управління Держпраці в Одеській області від 29.10.2020 року №ОД949/1583/НП/СП-ФС потребують з`ясування та перевірки їх під час розгляду справи по суті. При цьому, вживаючи заходи забезпечення позову шляхом зупинення дій оскаржуваної постанови з мотивів її явної протиправності, судом буде фактично висловлено думку по суті заявлених позовних вимог у справі, що також не відповідає меті застосування заходів забезпечення позову.

На підставі вищезазначеного суд доходить висновку, що заява позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою, недоведеною належними доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Частиною 2 ст. 241 КАС України визначено, що всі процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, а також клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

На підставі викладеного, керуючись приписами ст.ст. 5-11, 150-154, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Трансшип» про забезпечення адміністративного позову у справі №420/12679/20 – відмовити.

Ухвалу суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та пп. 15.5 п.15 ч.1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.

Головуючий суддя Білостоцький О.В.