Рішення № 92982763, 20.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 р. Справа № 400/2904/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом1. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 2. ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 3. ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 ; 4. ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 5. ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 6. ОСОБА_6 , АДРЕСА_4 7. ОСОБА_7 , АДРЕСА_4 доГоловного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034 проскасування наказів від 03.06.20р.№9108-СГ,№9124-СГ, від 12.06.20р.№9495-СГ,№9492-СГ,№9496-СГ, №9497-СГ, №9498-СГ, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (далі - відповідач) з вимогами:

- скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 03.06.2020 року № 9108-СГ, від 03.06.2020 року № 9124-СГ, від 12.06.2020 року № 9495-СГ, від 12.06.2020 року № 9492-СГ, від 12.06.2020 року № 9496-СГ, від від 12.06.2020 року № 9497-СГ, від 12.06.2020 року № 9498-СГ;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га кожному з позивачів, шляхом поділу земельної ділянки, яка розташована на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області кадастровий номер 48242844600:09:000:0008.

Ухвалою від 11.08.2020 року суд відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачі обґрунтували позовні вимоги тим, що кожен із позивачів в травні 2020 року звернувся до відповідача з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га кожному з позивачів, шляхом поділу земельної ділянки, яка розташована на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (кадастровий номер 48242844600:09:000:0008) та яка раніше перебувала в постійному користуванні ДП «Таврійський» з метою подальшої отримання позивачами безоплатно у власність цих ділянок для ведення особистого селянського господарства. До кожного клопотання додавалися графічні матеріали з бажаним місцем отримання земельної ділянки. Проте, відповідач наказами від 03.06.2020р. за №9108-СГ, від 03.06.2020р. за №9124-СГ, від 12.06.2020р. за №9495-СГ, від 12.06.2020р. за №9492-СГ, від 12.06.2020р. за №9496-СГ, від від 12.06.2020р. за №9497-СГ, від 12.06.2020р. за №9498-СГ відмовив їм з підстав того, що вказана позивачами земельна ділянка не може бути передана у приватну власність, оскільки була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах. На переконання позивачів, накази відповідача про відмову в наданні відповідних дозволів є протиправними та такими, що порушують права позивачів на отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Позивачі вважають, що наказ відповідача від 26.02.2020 за №3830/0/14-20-СГ, яким земельну ділянку включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах, на час розгляду їх клопотань не діяв, оскільки його дію було зупинено Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2020р. по справі №400/1915/20. При цьому на їх думку, ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. За такого, позивачі впевнені, що відповідач вказавши в оскаржуваних наказах іншу причину відмови у наданні дозволу ніж в ст.118 ЗК України, діяв не у спосіб, та не в порядку визначеному діючим законодавством України, що зумовило позивачів звернутися до суду з відповідним позовом.

Відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві вказав на безпідставність позовних вимог, оскільки земельні ділянки, які мають намір отримати у власність позивачі, розташовані в межах земельної ділянки площею 99,5951 га, яку наказом Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 26.02.2020 року №3830/0/14-20-СГ включено до переліку земельних ділянок, сільськогосподарського призначення державної власності право оренди на які пропонуються до продажу на земельних торгах окремими лотами. На час розгляду клопотань позивачів цей наказ в частині спірної земельної ділянки хоча й був зупинений за судовим рішенням, але скасований не був. У зв`язку з чим, у строки встановлені ч. 7 ст. 118 ЗК України наказами Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 03.06.2020 року за № 9108-СГ, від 03.06.2020 року за № 9124-СГ, від 12.06.2020 року за № 9495-СГ, від 12.06.2020 року за №9492-СГ, від 12.06.2020 року за № 9496-СГ, від 12.06.2020 року за № 9497-СГ, від 12.06.2020 року за № 9498-СГ відмовлено позивачам у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. Відповідач посилається у відзиві на ч.3 ст.136 ЗК України якою визначено, що земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів. Відповідач вважає, що його дії відповідають нормам чинного законодавства.

Представник позивачів надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

Суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

24.02.2020 року наказом № 3680/0/14-20-СГ відповідач припинив право постійного користування земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 201,69415 га, з них:

- земельна ділянка площею 99,5951 га - 4824284600:09:000:0008;

- земельна ділянка площею 102,0964 га - 4824284600:09:000:0009 надана військовому радгоспу «Таврійський», що посвідчене державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-МК №002416, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 29.08.1996 року за № 723.

26.02.2020 року наказом за №3830/0/14-20-СГ «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремими лотами» відповідач у Додатку 1 до Наказу визначив земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вид земельних угідь - рілля, орієнтовною площею 102,0964 га з кадастровим номером 4824284600:09:000:0009 та орієнтовною площею 99,5951 з кадастровим номером 4824284600:09:000:0008 розташованих на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, як такі права на які підлягають продажу на земельних торгах за рахунок земель державної власності (копія Наказу з додатками додається).

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року у справі № 400/1915/20 дію вищезазначеного Наказу в частині включення земельної ділянки орієнтованою площею 99,5951 га з кадастровим номером №4824284600:09:000:0008, в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремими лотами, було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 400/1915/20.

В травні 2020 року позивачі звернулись до Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області із клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га кожному з позивачів, шляхом поділу земельної ділянки, яка розташована на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (кадастровий номер земельної ділянки 48242844600:09:000:0008) з метою подальшої отримання позивачами безоплатно у власність цих ділянок для ведення особистого селянського господарства.

До поданих позивачами клопотань було надано пакет документів передбачений ч. 6 ст. 118 ЗК України, в тому числі графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Наказами Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 03.06.2020 року за № 9108-СГ, від 03.06.2020 року за № 9124-СГ, від 12.06.2020 року за № 9495-СГ, від 12.06.2020 року за № 9492-СГ, від 12.06.2020 року за № 9496-СГ, від 12.06.2020 року за № 9497-СГ, від 12.06.2020 року за № 9498-СГ, позивачам було відмовлено у наданні відповідного дозволу з підстав того, що вказані позивачами земельні ділянки не можуть бути передані у приватну власність, оскільки були включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах (ст. 136 ЗК України).

Не погоджуючись з такою відмовою, позивачі звернулися з цим позовом до суду.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Згідно п. «б» ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 ЗК України.

Згідно абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року № 15 (далі - Положення № 15) центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів визначено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).

Підпунктом 31 пункту 4 Положення № 15 визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених ЗК України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно з ч. 6, 7 ст. 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місце розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Аналогічну правову позицію висловила Велика палата Верховного суду в Постанові від 13.02.2019 року по справі № 820/688/17 та Верховний Суд в постановах від 18.10.2018 року у справі № 813/481/17, від 18.10.2018 року у справі № 527/43/17, від 25.02.2019 року у справі № 347/964/17 та від 22.04.2019 року у справі № 263/16221/17.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з цим, приписи статті 136 Земельного кодексу України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є також самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Так, згідно з ч. 1-3 даної статті організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

Земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

В той же час, відповідач не звернув уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 134 ЗК України, земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу.

За такого суд погоджується з доводами позивача про те, що включення до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки за умови, що це не суперечить інтересам громадян при отриманні ними земельних ділянок за статтями 34, 36 та 121 ЗК України. Тобто, таким чином законодавець визначив в якості пріоритету інтереси та права громадян в порівняні з іншими потребами держави у сфері земельних правовідносин.

Про пріоритетність застосування ч. 3 ст. 134, ст. 118 ЗК України до таких правовідносин правовідносин свідчить низка правових висновків в постановах Верховного Суду від 19.06.2018 року по справі № 819/1061/17, від 05.11.2019 року по справі № 812/1646/17, від 29.05.2019 року по справі №2040/7204/18.

Також, для надання оцінки доводам відповідача щодо правомірності відмови у наданні дозволів позивачам принциповим є з`ясування тієї обставини чи була включена земельна ділянка з кадастровим номером 48242844600:09:000:0008 до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги - на момент розгляду клопотань позивачів.

З матеріалів справи вбачається, що клопотання позивачів були розглянуті відповідачем в період часу з 03.06.2020 року по 12.06.2020 року.

Також судом встановлено, що в зазначений період часу була чинною Ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.05.2020 року по справі № 400/1915/20, якою дію наказу від 26.02.2020 року за № 3830/0/14-20-СГ «Про включення земельних ділянок в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремими лотами» в частині включення земельної ділянки орієнтованою площею 99,5951 га з кадастровим номером № 4824284600:09:000:0008, розташованих на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 400/1915/20.

Відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

З урахуванням вказаного положення закону, суд звертає увагу на таку властивість зупинення дії нормативного акта, як тимчасове переривання його дії в часі - на певний визначений чи невизначений строк. Тобто переривається чинність положень нормативного акту. Зокрема в даному випадку перервано чинність положення Наказу від 26.02.2020 року за № 3830/0/14-20-СГ про включення земельної ділянки орієнтованою площею 99,5951 га з кадастровим номером №4824284600:09:000:0008, розташованої на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремими лотами.

За такого суд відхиляє аргументи відповідача про те, що оскільки на час розгляду клопотань позивачів наказ не було скасовано, земельна ділянка з кадастровим номером № 4824284600:09:000:0008 залишалася включеною до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремими лотами.

Крім того, суд зауважує, що на момент звернення позивачів з відповідними клопотаннями відповідач лише планував віднести земельну ділянку до переліку тих, право на які надається дозвіл на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які буде виставлено на земельні торги. На час розгляду справи, відповідач не надав жодного доказу (рішення) про результати проведення відповідних торгів та надання бажаної позивачами земельної ділянки у власність іншим особам.

В свою чергу, прийняття відповідачем оскаржуваних наказів, на думку суду, свідчить про штучне створення Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області підстав для відмови у наданні відповідних дозволів, передбачених ст. 136 ЗК України.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивачі звернулися до відповідача із клопотаннями про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га кожному з позивачів (тобто в цілому 14 га), шляхом поділу значно більшої земельної ділянки кадастровий № 48242844600:09:000:0008 площею 99,5951 га, шляхом її поділу, про що зазначено в клопотаннях.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Отже на переконання суду для дотримання балансу інтересів громадян та потреб держави, відповідач мав можливість вжити заходів щодо поділу земельної ділянки кадастровий № 48242844600:09:000:0008 площею 99,5951 га на ту частину, щодо якої позивачі звернулися із клопотаннями про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га кожному з позивачів та іншу (більшу) частину земельної ділянки для включення її в перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які пропонується до продажу на земельних торгах окремими лотами.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що накази Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 03.06.2020 року № 9108-СГ, від 03.06.2020 року № 9124-СГ, від 12.06.2020 року № 9495-СГ, від 12.06.2020 року № 9492-СГ, від 12.06.2020 оку № 9496-СГ, від 12.06.2020 року № 9497-СГ, від 12.06.2020 року № 9498-СГ є протиправними.

Щодо способу поновлення прав позивача, порушення яких визнано судом, то необхідно зазначити наступне.

Пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 року № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за відсутністю вичерпних підстав, визначених ч. 7 ст. 118 ЗК України, є не правом, а обов`язком відповідача. На це, зокрема, вказує абзац третій ч. 7 ст. 118 ЗК України, передбачивши наслідки «мовчазної згоди» у разі не вирішення питання по звернення громадянина протягом передбаченого законом строку.

При цьому, у відповідача під час надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні дискреційні повноваження. Оскільки, дискреційні повноваження це можливість обирати на свій розсуд між двома правомірними варіантами вирішення питання.

А відповідно до вимог ч. 7 ст. 118 ЗК України, у відповідача є лише один правомірний варіант вирішення питання, якій залежить від наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. За наявністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача відмова у наданні дозволу, а надання такого дозволу буде неправомірним.

За відсутністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а відмова у наданні дозволу буде неправомірним.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

В цьому випадку, суд вбачає, всі умови позивачами були виконані для того щоб суб`єкт владних повноважень міг прийняти рішення на їх користь.

Про те, що саме такий спосіб захисту прав позивача є правильним, суд враховує висновку Верховного Суду, викладені у постановах від 16.05.2019 року у справі № 821/925/18, від 23.01.2019 року у справі № 808/3082/17, від 31.01.2019 року у справі № 815/2488/17, від 06.03.2019 року у справі № 1640/2592/18, від 24.12.2019 у справі № 823/59/17, від 23.01.2020 року у справі №818/1760/17 та від 30.09.2019 року у справі №818/1760/17.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) - задовольнити.

2. Скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» від 03.06.2020 року № 9108-СГ, від 03.06.2020 року № 9124-СГ, від 12.06.2020 року № 9495-СГ, від 12.06.2020 року № 9492-СГ, від 12.06.2020 року № 9496-СГ, від від 12.06.2020 року № 9497-СГ, від 12.06.2020 року № 9498-СГ.

3. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га шляхом поділу земельної ділянки, яка розташована на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області з кадастровим номером 48242844600:09:000:0008.

4. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) надати ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га шляхом поділу земельної ділянки, яка розташована на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області з кадастровим номером 48242844600:09:000:0008.

5. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) надати ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га шляхом поділу земельної ділянки, яка розташована на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області з кадастровим номером 48242844600:09:000:0008.

6. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) надати ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га шляхом поділу земельної ділянки, яка розташована на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області з кадастровим номером 48242844600:09:000:0008.

7. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) надати ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га шляхом поділу земельної ділянки, яка розташована на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області з кадастровим номером 48242844600:09:000:0008.

8. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) надати ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га шляхом поділу земельної ділянки, яка розташована на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області з кадастровим номером 48242844600:09:000:0008.

9. Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) надати ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею по 2 га шляхом поділу земельної ділянки, яка розташована на території Нечаянської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області з кадастровим номером 48242844600:09:000:0008.

10. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

11. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

12. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

13. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

14. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

15. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

16. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (пр. Миру, 34, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 39825404) на користь ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.11.2020 року.

Суддя О.В. Малих