Рішення № 92982708, 20.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 р. № 400/2590/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

про:визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; визнання протиправним та скасування рішення від 19.03.2020 р. № 265/03.20 р,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про: визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; визнання протиправним та скасування рішення від 19.03.2020 р. № 265/03.20-р про відмову в призначенні пенсії; зобов`язання призначити з 12.03.2020 р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.10.2017 р. правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентовуватись одночасно двома законами: п. "б" ст. 13 Закону № 1788 у редакції Закону України від 02.03.2015 р. № 213 та п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) у редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2148. Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 р. № 1-р/2020 визнана неконституційною ст. 13 Закону № 1788, яка з дня ухвалення рішення має застосовуватися в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 р. № 213. Таким чином, з 23.01.2020 р. щодо вікового цензу для призначення пільгової пенсії мало місце різне правове регулювання. У такому разі слід віддавати перевагу в застосуванні найбільш сприятливого для позивача закону.

28.07.2020 р. відповідачем подано відзив на позовну заяву (а. с. 21-23), в якому зазначено, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку - 53 роки 6 місяців, а отже, законних підстав для визнання протиправним та скасування рішення відповідача немає.

30.07.2020 р. позивач подала відповідь на відзив (а. с. 32-35), згідно з якою відповідач проігнорував рішення Конституційного Суду України та позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 19.02.2020 р. у справі № 520/15025/16-а.

За клопотанням позивача справу розглянуто в письмовому провадженні.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

12.03.2020 р. позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2.

Рішенням від 19.03.2020 р. № 265/03.20-р відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв`язку з недосягненням пенсійного віку, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (а. с. 10-11). При цьому, відповідач встановив факт наявності у позивача на день звернення страхового стажу 34 роки 4 місяці 24 дні, у тому числі, стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці за Списком № 2 - 18 років 5 місяців 27 днів.

Чинна редакція ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 передбачає, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема, 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року.

Аналогічна норма закріплена в п "б" ст. 13 Закону № 1788.

23.01.2020 р. Конституційним Судом України прийнято рішення № 1-р/2020 у справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.

Так, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII. Стаття 13 Закону № 1788 втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

У п. 3 рішення Конституційного Суду України зазначено, що застосуванню підлягає ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам."

Таким чином, позивач правомірно зазначає про існування різного правового регулювання в частині вікового цензу для набуття права на пільгову пенсію за Списком № 2.

Враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену в постанові від 19.02.2020 р. у справі № 520/15025/16-а, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи, суд вважає обґрунтованою позицію позивача щодо необхідності застосування до спірних правовідносин п. "б" ст. 13 Закону № 1788 у редакції, яка діяла до Закону України від 02.03.2015 р. № 213.

Вказані обставини дають позивачу право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням віку. Враховуючи визнання відповідачем наявності у позивача страхового стажу та стажу роботи в шкідливих та важких умовах праці за Списком № 2, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію з дати звернення.

Частина 2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладає саме на суб`єкта владних повноважень.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження своєї позиції та не спростував доводи позивача, що в сукупності зі встановленими судом обставинами є підставою для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надала квитанцію про сплату судового збору в сумі 840,80 грн (а. с. 14), що й підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання неправомірними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; визнання протиправним та скасування рішення від 19.03.2020 р. № 265/03.20-р про відмову в призначенні пенсії; зобов`язання призначити з 12.03.2020 р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788 з 12.03.2020 р.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 19.03.2020 р. № 265/03.20-р про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 з 12.03.2020 р. пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок грн 80 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 20.11.2020 р.

Суддя Н. В. Лісовська