Рішення № 92982671, 19.11.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 р. справа № 400/2862/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївської області, вул. Декабристів, 5,Миколаїв,54001

про:визнання протиправними та скасування наказу від 11.06.2020р. №689 в частині звільнення; наказу від 17.06.2020р. № 289 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції у Миколаївській області (далі-відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності, наказ №289 о/с від 17.06.2020 р. щодо звільнення позивача зі служби; поновити позивача на посаді; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач прийняв наказ про його звільнення нехтуючи презумпцією невинуватості, адже на час службового розслідування відсутній вирок суду, який набрав законної сили.

Ухвалою від 21.07.2020 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та запропоновано відповідачу надити відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки службове розслідування відносно позивача проведено з наявності підстав для його проведення та відповідно до Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі-Порядок). За результатами службового розслідування було встановлено порушення позивачем Дисциплінарного статуту, Закону України «Про національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 09.11.2016 р. №1179 на підставі якого було правомірно прийнято спірний наказ щодо звільнення позивача.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач з 13.05.2015 р. проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Миколаївській області (далі-ГУНП в Миколаївській області) на посаді заступника начальника Корабельного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області.

До ГУНП в Миколаївській області надійшла інформаційна довідка №4207/14-2020 від 05.05.2020 р. про затримання працівниками ДБР ОСОБА_1 та внесення в ЄДР кримінального провадження №62020150000000238 за ч. 3 ст. 368 КК України, відносно капітана поліції ОСОБА_1 .

Наказом від 05.05.2020 р. №421 призначено службове розслідування та сформовано склад дисциплінарної комісії.

За результатами службового розслідування складено висновок в якому зазначено, що починаючи з 02.03.2020 р. заступник начальника Корабельного ВП ОСОБА_1, в повноваження якого входило організація роботи дільничих офіцерів поліції та ювенальної превенції, з метою особистого збагачення систематично одержував неправомірну вигоду від ОСОБА_2 , як суб`єкта господарювання, що здійснює свою діяльність у кафе, які знаходяться за адресами: АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 ., за не притягнення останньої, як власника, та його реалізаторів, до передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені правопорушення у сфері роздрібної торгівлі алкоголем. Розглянувши матеріали службового розслідування дисциплінарна комісія дійшла висновку про порушення позивачем вимог статей 1, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, ст.ст. 12, 18, 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.

Наказом начальника ГУНП в Миколаївській області від 17.06.2020 року №289 «Про особовий склад», відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції.

Відповідно до п. 1 Розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС №893 (далі-Порядок), підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 Розділу II Порядку, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.

Згідно з п. 4 Розділу II Порядку, У наказі про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії визначаються голова та члени дисциплінарної комісії, зазначається підстава проведення службового розслідування, а також прізвище, ім`я, по батькові, посада поліцейського, стосовно якого воно проводитиметься (у разі якщо на час призначення службового розслідування це відомо).

Відповідно до п. 2 Розділу III Порядку, поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Згідно з п. 4 Розділу V порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 2 Розділу VI Порядку, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно з п. 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 1 Розділу VII, застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до п. 2 Розділу VII, Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

З огляду на вищезазначені норми та матеріали даної справи, суд дійшов висновку, що відповідачем проведено службове розслідування відносно позивача з підстав передбачених Порядком та у повній відповідності до нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про Національну поліцію» поліція забезпечує безперервне, та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.

Згідно з п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність у порядку та на підставах, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджується законом.

Відповідно розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179, під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність поліції, та Присяги поліцейського; неухильно дотримуватись обмежень, пов`язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію» та іншими актами законодавства України, виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, поводитися доброзичливо, відкрито, уважно, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати, що призвело до надзвичайної події за участю працівника поліції та, внаслідок висвітлення події в ЗМІ. скомпрометувало авторитет поліції як правоохоронного органу, викликало в населення неповагу до поліції, знизило авторитет та довіру до Національної поліції України в цілому, беручи до уваги вчинення діянь несумісних з його посадою, оскільки проступок скоєний проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України № 2337 -VIII від 15 березня 2018 року, службова дисципліна - дотримання поліцейськими Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, присяги поліцейського, наказів керівників.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 6, 7, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України, знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки, поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень, утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України, утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини, сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна вина дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Згідно з ч. 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

Відповідно до положення ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Під час службового розслідування було встановлено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що полягає у порушенні службової дисципліни. Службова дисципліна означає виконання (дотримання) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганне й неухильне додержання порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції дотримуватись законодавства, неухильно виконувати вимоги присяги, статутів, наказів, захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

В ході розгляду справи суд дослідив матеріали службового розслідування та встановив правомірність висновку службового розслідування відносно позивача. Суд також вважає співмірним дисциплінарне стягнення вчиненому позивачем дисциплінарному проступку, оскільки ним було вчинено ряд порушень нормативно правових актів, якими поліцейський зобов`язаний керуватись під час виконання службових обов`язків, більш того дисциплінарний проступок позивача, на думку суду, призвів до підриву авторитету та дискредитації високого звання поліцейського.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про протиправність його звільнення через не доведення його вини у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки не притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певних дій не є тотожним із застосуванням дисциплінарної відповідальності за вчинення дій, які несумісні з подальшим проходженням служби, оскільки працівники поліції власним прикладом та поведінкою зобов`язані зміцнювати авторитет закону серед громадян та неухильно його дотримуватись.

Аналогічна правова позиція висловлена у поставі Верховного суду від 23.10. 2019 року, справа № 804/6977/16, Постанові Великої Палати Верховного Суду № П/9901/14/17 від 11.09.2018 р.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позивач, всупереч ст. 77 КАС України, не довів суду, що спірні накази є протиправними, тому з урахуванням викладеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївської області (вул. Декабристів, 5, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 40108735) про визнання протиправними та скасування наказу від 11.06.2020р. №689 в частині звільнення; наказу від 17.06.2020р. № 289 о/с, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич