Рішення № 92982347, 19.11.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3582/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання неправомірними дії та стягнення недоплаченого грошового забезпечення, -

В И К Л А Д О Б С Т А В И Н:

ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Усатенко В.Ю., звернувся до суду з позовною заявою, з урахуванням змісту ухвали про роз`єднання позовних вимог від 31.08.2020 року (а.с.33-34), в якій просить:

- визнати неправомірними дії Департаменту патрульної поліції Національної поліції України щодо зменшення розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий, березень 2020 року у розмірі 4060,91 грн.;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 недоплачене грошове забезпечення за лютий, березень 2020 року у розмірі 4060,91 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 06.02.2020 року начальник УПП в Кіровоградській області Цюцюра А.І. через особисту неприязнь до позивача забрав службове посвідчення, спеціальний жетон та картку-замісник, а вітак з цієї дати ОСОБА_1 заступав на службу без службових документів та вогнепальної зброї. Отже начальник УПП в Кіровоградській області фактично здійснив відсторонення позивача від виконання службових обов`язків з перевищенням повноважень начальника, оскільки не було видано відповідного наказ та як наслідок подав рапорт про зменшення розміру премії, зазначивши в ньому завідомо неправдиву інформацію.

Від представника Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Кіровоградській області (надалі відповідач) надано відзив на позовну заяву (а.с.42-49), в якому позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, оскільки керівником ДПП НП був встановлений розмір преміювання позивачу у відповідності до вимог чинного законодавства, що виключає наявність будь-яких неправомірних дій, оскільки встановлення премії є правом керівника, з урахуванням особистих якостей поліцейського та виконання ним своїх службових обов`язків.

Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с.59-67), в якому продубльований зміст позову та зазначено про те, що з 06.02.2020 року позивач не допускався до служби начальником УПП протягом лютого - березня, а тому вказана у рапортах інформація про вчинення порушень позивачем при здійсненні превентивних заходів є фальсифікацією.

Представником відповідача подано пояснення по справі (а.с.106-110) у яких зазначено про те, що розмір грошового забезпечення позивача змінювався у частині виплат за нічні АТ, що змінюються в залежності від кількості відпрацьованих нічних змін та щомісячних премій. При цьому саме на підставі пояснень командира роти №4 Карауша С.Ю. про факт порушення службової дисципліни, начальником управління поліції Цюцюри А.І. були складені рапорти про зменшення розміру премії, що спростовує доводи представника про наявність особистої неприязні з боку Цюцюри А.І. до позивача.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 проходив службу в ГУ Національної поліції в Кіровоградській області на різних посадах з 04.03.2017 року, а з 01.08.2019 року - інспектор взводу №1 роди №4 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області ДПП (а.с.112-118).

Відповідно до пункту 2 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 14.07.2020 року №401 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» за порушення вимог частини першої статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статей 3, 6, частини першої статті 8, пунктів 1 та 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 3, 4, 6, 7 та 11 частини третьої статті 1, частини восьмої статті 17 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, абзаців першого, другого та п`ятого пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року № 1179, пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026, пункту 4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07 листопада 2015 року № 1395, пункту 7 частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII, пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» до інспектора взводу №1 роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с.28-30).

Згідно рапортів начальника управління Цюцюри А. на ім`я начальника Департаменту патрульної служби полковнику поліції Жукову Є. від 19.02.2020 року та 03.2020 року про зменшення розміру премії, зокрема, лейтенанту поліції ОСОБА_1 розміру премії на суму 2000,00 грн., за у зв`язку з виявленими недоліками та прорахунками в службовій діяльності, що виразилось в низькому рівні службової дисципліни, що полягає в недотримання вимог пункту 5 розділу II, підпункту 2 пункту 1 розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18 грудня 2018 року № 1026 при здійсненні превентивних поліцейських заходів та скоєння вчинків, що ганьблять честь та гідність працівника поліції (а.с.18,20, 54-56).

Наказом ДПП Національної поліції України від 27.02.2020 року № 398 "Про затвердження розмірів премії" затверджені розміри преміювання за лютий 2020 року відповідно до додатку 1 ОСОБА_1 встановлено розмір премії 25,58 % (а.с.99-100).

Наказом ДПП Національної поліції України від 24.03.2020 року № 571 "Про затвердження розмірів премії" затверджені розміри преміювання за лютий 2020 року відповідно до додатку 1 ОСОБА_1 встановлено розмір премії 29,984 % (а.с.101-102).

Перш за все суд зауважує, що представником позивача невірно обраний спосіб захисту права, оскільки розмір премії визначений відповідачем у справі у вищезазначених наказах, натомість такі накази не оскаржені та не є предметом спору.

Кодекс адміністративного судочинства України (надалі КАС України) не містить окремого визначення понять «дії» чи «бездіяльність», натомість є визначення індивідуального акту - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (стаття 4 КАС України).

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 року у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Натомість «дії» це активний прояв поведінки (діяння) цього органу, що полягає саме у у здійсненні фізичних юридично значимих обов`язкових дій, якими можуть встановлюватись чи змінюватись, тобто мають безпосередній вплив, на права та обов`язки особи.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Аналізуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що до адміністративного суду можуть бути оскаржені не будь-які дії суб`єкта владних повноважень, а лише ті, які порушують права, свободи або законні інтереси позивачки. Тобто оспорюваними діями повинні створюватись перешкоди для реалізації права позивача на отримання премії, натомість, такими перешкодами є не окремі дії відповідача, а є накази «Про затвердження розмірів преміювання».

Надаючи правову оцінку належності обраного представником позивача способу захисту, суд зважає на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Оспорювані представником позивача дії не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав, свобод, інтересів та не породжують для нього будь-яких обов`язків. Такі дії самі по собі не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості їх реалізувати та не покладають на нього певні обов`язки, не можуть вважатись такими, що порушують права, свободи чи інтереси позивача.

Представником позивача, як на підставу позову зазначено про наявність особистої неприязні до позивача з боку начальника патрульної поліції в Кіровоградській області Цюцюри А., при цьому ним не зазначено, що стало підставою для виникнення неприязних стосунків між позивачем та його безпосереднім керівником, оскільки до лютого 2020 року позивач проходив службу в цьому ж управлінні під керівництвом Цюцюри А. , і жодних проявів неприязні з боку Цюцюри А. до позивача не було. Крім того, накази про преміювання прийнято начальником Департаменту патрульної поліції, що виключає можливість впливу на керівника Департаменту.

Рішенням, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки позивача, є саме накази «Про затвердження розмірів преміювання», що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним діям відповідача, що призвели до зменшення розміру премії, суд зазначає наступне.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України "Про Національну поліцію.".

Як передбачено частиною першою статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

В силу приписів підпункту 2 пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" надано право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби.

Із наведеної законодавчої норми вбачається, що визначення розміру премії та її встановлення є правом керівника, а не його обов`язком, а також встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань.

При цьому, вищевказані премії до грошового забезпечення не можуть бути визнані обов`язковими для нарахування та оплати позивачу в максимальних розмірах. Керівнику надано право встановлювати розмір виплат у нормативно встановлених межах і з урахуванням не лише займаної посади працівника, але й інших обставин, зокрема, особистого вкладу в загальний результат служби.

Критерії виплати грошового забезпечення, зокрема, поліцейським Національної поліції визначені Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 року за № 669/28799 (далі Порядок та умови).

Пунктом 12 розділу ІІ "Грошове забезпечення" Порядку та умов встановлено, що керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.

Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.

У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.

Накази про преміювання поліцейських видаються до 25 числа кожного місяця на підставі списків начальників структурних підрозділів органу поліції, погоджених з фінансовим підрозділом у частині розміру фонду преміювання.

Виплата премії проводиться щомісяця в останній день місяця за поточний місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

Поліцейським поліції охорони виплата премії здійснюється щомісяця до 07 числа за минулий місяць разом з виплатою грошового забезпечення.

До матеріалів справи відповідачем надано Положення про преміювання поліцейських Департаменту патрульної поліції та структурних підрозділів патрульної поліції, затверджене наказом Департаменту патрульної поліції національної поліції України від 14.12.2015 №60 (надалі Положення про преміювання, а.с.117-134).

У 2 "Показники преміювання" наведені показники за наявності яких встановлюється премія.

Пунктом 2.5 Положення про преміювання визначено, що зменшення розміру чи позбавлення поліцейського премії в повному обсязі в кожному окремому випадку оголошується в наказі начальника Департаменту патрульної поліції і повідомляється поліцейським під розписку.

Відповідно до пункту 4.1 Положення про преміюванняу разі несвоєчасного виконання та/або неналежної організації виконання в установлені строки завдань поліцейськими, начальники органів структурних підрозділів патрульної поліції, начальники управлінь, самостійних відділів, секторів Департаменту патрульної поліції мають право зменшувати розмір премії.

У пункті 4.2 Положення про преміювання зазначено, що зменшення розміру (позбавлення) премії поліцейських, які не забезпечили своєчасного виконання покладених на них обов`язків, не виконали хоча б один з показників преміювання або допустили порушення службової дисципліни зазначаються з наказі Департаменту патрульної поліції і погоджуються із заступниками Департаменту патрульної поліції відповідно до розподілу функціональних обов`язків.

Поліцейські позбавляються премії в повному обсязі або частково виключно за той календарний місяць, у якому вони допустили порушення (проступок) або стало відомо про порушення (проступок). Рішення про виплату премії, зменшення її розміру або позбавлення в повному розмірі оформлюється наказом начальника Департаменту патрульної поліції на підставі поданих за командою до 20 числа кожного місяця списків про виплату (позбавлення повністю або частково) премії підлеглим поліцейським. У рапортах з клопотанням про позбавлення премії (повністю або частково) зазначаються конкретні причини, які стали підставою для цього (пункт 4.4 Положення про преміювання).

Судом встановлено, що рапорти начальником УПП в Кіровоградській області Цюцюрою А. щодо зменшення розміру премії було доведено до відома позивача. Факт відмови позивача від ознайомленим з рапортом від 19.02.2020 року підтверджений актом (а.с.137), із рапортом щодо зменшення розміру премії у березні позивач ознайомлений особисто про що свідчить його підпис (а.с.54-56).

У письмових поясненнях командира роти №4 батальйону УПП в Кіровоградській області Карауша С.Ю. зазначено про те, що 05.02.2020 року надійшла інформація від інспектора моніторингу Бандуриста Р.Р. щодо можливих корупційних проявів з боку двох інспекторів роти №4 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , яких викликали до начальника УПП НП в Кіровоградській області Цюцюри А.І. , прибувши до кабінету начальника ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не змогли надати обґрунтовані відповіді на поставлені питання щодо вчинення дій під час несення служби, побачених на відеозаписах, через що їм було повідомлено про те, що буде призначене службове розслідування. На дані слова ОСОБА_1 та ОСОБА_6 відреагували невдоволено зазначивши "робіть, що хочети, ви все рівно нічого не доведете" після чого залишили в кабінеті керівника свої поліцейські посвідчення, картки-замісники та нагрудні жетони (а.с.135-136).

Також, факт допущення позивачем порушень, які стали підставою для зменшення розміру премії, підтверджується вищезазначеними поясненнями, наданими командиром роти №4 (безпосереднім керівником позивача) та рапортом старшого інспектора відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Кіровоградській області ДПП старшого лейтенанта поліції Бандуриста Р. (а. с. 72-74).

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що при зменшені розміру премії позивачу було враховано результати його служби у сукупності.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначив про те, що позивач протягом лютого - березня не допускався до виконання своїх службових обов`язків, дані обставини, як на думку суду взагалі виключають можливість отримання премії за цей період, оскільки премія є стимулюючою виплатою.

Премія - основний, найбільш ефективний стимулюючий виробничу, підприємницьку, торговельну або комерційну діяльність вид додаткової, понад основну, заробітної плати, яка виплачується за поліпшення основних показників колективної та індивідуальної праці працівників, а також кінцевих загальних результатів виробничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності (преамбула Методичних рекомендацій щодо оплати праці працівникам малих підприємств, схвалених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.08.2004 року № 186).

Враховуючи зазначене, а також інформацію про те, що позивач не здійснював своїх службових повноважень, тому за цей період не може бути стягнута премія у розмірі 4060,91 грн.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом не встановлено порушень вимог чинного законодавства суб`єктом владних повноважень, з огляду на це, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства, понесені позивачем судові витрати поверненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048; код в ЄДРПОУ 40108646) про визнання неправомірними дії та стягнення недоплаченого грошового забезпечення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук