Ухвала суду № 92981833, 20.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 листопада 2020 р. Справа №200/10781/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Зінченко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області (юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, буд. 14, код ЄДРПОУ 03197428) про визнання неправомірним дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 жовтня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у виплаті недоотриманої допомоги при народженні дитини на доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- зобов`язати призначити та виплатити недоотриману допомогу при народженні дитини на доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі, встановленому ч. 1 ст. 12 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Нормами частини восьмої статті 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. Частиною третьою статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно з вимогами частини п`ятої зазначеної статті у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Позивач просив суд відстрочити йому сплату судового збору до винесення рішення по справі.

Розглянувши зазначену заяву суд зазначає про наступне.

Згідно положень статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Суд зауважує, що позивачем до суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплатити судовий збір.

Окрім того, суд зауважує, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, водночас суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (надалі – Закон № 3674-VI).

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону № 3674-VI платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір згідно з частиною першої статті 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Таким чином, позивачем не надано доказів того, що сплата судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 гривень.

Таким чином, при зверненні до адміністративного суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 840,80 грн.

Крім того, позивач зазначила, що у лютому 2019 року вона звернулась із заявою до відповідача про виплату їй допомоги при народженні дитини.

Однак суд зауважує, що позивачем не надано доказу на підтвердженням цього факту або клопотання про його витребування.

Суд зазначає, що відповідно до норм частини п`ятої статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про витребування доказів.

Згідно норм частини першої статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до вимог частини другої зазначеної статті у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В зв`язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до положень частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач стверджує, що звернулась до відповідача у лютому 2019 року, таким чином, станом на дату звернення до суду позивач пропустила шестимісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Згідно частин 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок за наступними реквізитами: рахунок отримувача UA 408999980313121206084005075, отримувач коштів: Слов`янське УК/м. Слов`янськ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37803368, банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;__(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», або доказів на підтвердження тяжкого матеріального становища позивача, а також для надання до суду доказів звернення до відповідача та відповіді на таке звернення або клопотання про витребування доказів, оформленого відповідно до вимог статті 80 КАС України; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області (юридична адреса: 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Громова, буд. 14, код ЄДРПОУ 03197428) про визнання неправомірним дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви – 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду оригіналу квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», або доказів на підтвердження тяжкого матеріального становища позивача, що підтверджують неможливість сплати позивачем судового збору; доказів звернення до відповідача та відповіді на таке звернення або клопотання про витребування доказів, оформленого відповідно до вимог статті 80 КАС України; а також для надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала постановлена та підписана 20 листопада 2020 року.

Суддя О.В. Зінченко