Рішення № 92981814, 20.11.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2020 р. Справа№200/7245/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Краматорського прикордонного загіну (військової частини 2382) (місце знаходження: вул. Марата, буд. 16, м. Краматорськ, Донецька область; код ЄДРПОУ: 14321883) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) про відшкодування заподіяної державі матеріальної шкоди,

У С Т А Н О В И В:

05 серпня 2020 року на адресу суду надійшов адміністративний позов Краматорського прикордонного загіну (військова частина 2382) до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь державі в особі військової частини 2382 розмір заподіяної державі матеріальної шкоди в сумі 41 411,50 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач в результаті недбалого ставлення до виданих йому матеріальних цінностей спричинив втрату останніх, що є порушенням ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України. Так, відповідач ніс матеріальну відповідальність за отримане ним майно, і повинен відшкодувати позивачу заподіяну державі матеріальну шкоду, що є санкцією п. 13,14 Статуту внутрішньої служби ЗС України.

Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, повідомлений про розгляд справи належним чином (відповідно до відповіді на запит суду щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_2 І Бахмутська міська рада надала відомості від 31.08.2020 року № 4579, за якими ОСОБА_1 зареєстровано з 01.10.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 ).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 22 вересня 2020 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

25 вересня 2020 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

07 жовтня 2020 року ухвалою суду продовжено розгляд справи.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Згідно копії роздавальної відомості №16 від 20.10.2016р відповідач ОСОБА_1 отримав один бронижилет «Корсар 4П» та один шолом М-1 зелений.

З копії наказу про результати службового розслідування від 18 липня 2017 року за №240, вбачається, що молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії 3 відділення інспектора прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бахмут» оперативно-бойової прикордонної комендатури «Костянтинівка» сержанта ОСОБА_1 , на підставі п.14 Постанови ВР України від 23.06.1995р №243/95-ВР притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у розмірі заподіяної шкоди в сумі 41563,30 грн.

Розмір оцінки матеріальних збитків у загальній сумі 41563,30 грн. підтверджується наданою також довідкою-розрахунком від 06.07.2017р за №49, згідно до якої вартість бронижилету «Корсар 4П» складає 14553грн, вартість шолому М-1 зеленого 27010,30грн.

У відповідності до наказу начальника Краматорського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 18 вересня 2017 року №321-ОС, сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби.

Згідно витягу з наказу начальника прикордонного загону від 25 вересня 2017 року №327-ОС відповідача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 2 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, па-ливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше май-но, а також кошти.

Згідно пункту 3 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність за наявності: а) заподіяння прямої дійсної шкоди; б) протиправної їх поведінки; в) причинного зв`язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди; г) вини у заподіянні шкоди.

Протиправною визнається така поведінка (дія чи бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов`язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов`язки. Військовослужбовець або призваний на збори військовозобов`язаний визнається винним у заподіяній шкоді, якщо протиправне діяння вчинене ним умисно чи з необережності.

Залежно від того, навмисно чи з необережності заподіяно шкоду, а також з урахуванням суспільної небезпечності дії (бездіяльності) винної особи та обставин, за яких заподіяно шкоду, і вартості майна до військовослужбовців і призваних на збори військовозобов`язаних застосовується повна або обмежена матеріальна відповідальність (пункт 8 Положення).

Згідно пункту 13 Положення військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично не виконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; заподіяння шкоди особою, яка перебувала у нетверезому стані; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов`язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна.

Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов`язані за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв`язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2 - 10-кратному розмірі вартості цього майна.

Перелік військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України (пункт 14 Положення).

Згідно Постанови КМ України, від 02.11.1995, № 880 "Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості" у десятикратному розмірі відшкодовується нестача або розкрадання засобів броне захисту: бронежилетів усіх типів, шоломів захисних усіх типів, протиударних щитів усіх типів, оперативної спецтехніка серійного виробництва.

Згідно довідки-розрахунку від 06.07.2017р за №49 розмір оцінки матеріальних збитків становить 41 563,30 грн.: вартість бронежилету «Корсар 4П» складає 14 553 грн., вартість шолому М-1 зеленого - 27 010,30 грн.

Згідно Акту прийняття-передачі основних засобів №533 прийнято на баланс шоломів 25 штук, вартість одного шолому 3 859 грн.

Згідно Акту прийняття-передачі основних засобів №526 прийнято на баланс бронежилетів 106 штук, вартість одного бронежилета 2 079 грн.

Згідно відомостей із особистої картки заробітної плати №11322 за вересень 2017 року, з відповідача ОСОБА_1 було утримано 151,80 грн.

Відповідно до висновку службового розслідування щодо встановлення причин надлишків та нестачі майна номенклатури речового забезпечення від 10.07.2017 року, затвердженого начальником Краматоського прикордонного загону полковником А.В. Федорчуком, запропоновано за порушення вимог статей 11,12,16 Статуту внутрішньої служби ЗС України, що полягало у неналежному контролю за наявністю матеріальних цінностей, не правильному їх зберіганні, та не вчасної доповіді молодшого інспектора прикордонної служби 1 категорії 3 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Бахмут» оперативно- бойової прикордонної комендатури «Костянтинівка» сержанта ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності.

Так, із урахуванням вказаних норм матеріального права, зокрема Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Судом враховано розмір завданої шкоди і межі відповідальності, належно оцінено дії (бездіяльність) винної особи за результатами чого правильно застосовано підвищену матеріальну відповідальність у розмірі заподіяної шкоди в сумі 41 411,50 грн.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частин 1, 5 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно вимог ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Краматорського прикордонного загіну (військової частини 2382) (місце знаходження: вул. Марата, буд. 16, м. Краматорськ, Донецька область; код ЄДРПОУ: 14321883) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; рнокпп: НОМЕР_1 ) про відшкодування заподіяної державі матеріальної шкоди – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь державі в особі військової частини 2382 розмір заподіяної державі матеріальної шкоди в сумі 41 411 (сорок одну тисячу чотириста одинадцять) гривень 50 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено та підписано 20 листопада 2020 року.

Суддя Л.В. Арестова