Рішення № 92981664, 20.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року Справа № 160/10927/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), в якій просить зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з майна приватного акціонерного товариства "Телесистеми України", накладений постановами Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції (записи про обтяження № 981498 від 20.05.2013 року, № 4391233 від 24.01.2014 року, № 4720747 від 19.02.2014 року, № 4859281 від 04.03.2014 року та № 10709814 від 13.01.2011 року), про що внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що під час проведення перевірки інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна виявлені відомості відносно Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України", а саме існують записи про обтяження його майна № 981498 від 20.05.2013 року, № 4391233 від 24.01.2014 року, № 4720747 від 19.02.2014 року, № 4859281 від 04.03.2014 року, та № 10709814 від 13.01.11 року. Листом відповідача № 03-2/43428/3 від 21.08.2020 року було надано відповідь на заяву від 10.06.2020 року про припинення арештів майна, якою повідомлено про закінчення виконавчих проваджень у зв`язку з фактичним повним виконанням рішень, а також про неможливість зняття арешту у зв`язку із знищенням документів завершених виконавчих проваджень за закінченням терміну їх зберігання посилаючись на статтю 59 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/10927/19. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року зобов`язано начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надати суду завірені належним чином матеріали виконавчих проваджень за №№ 42171149, 41920189, 41476089, 37641487, а у разі їх знищення, надати відповідні докази такого знищення.

20.11.2020 року представником відповідача засобами електронного зв`язку на електрону адресу суду направлено клопотання про розгляд справи без участі представника Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) разом із повідомленням від 18.11.2020 року № 83711/10. В зазначеному повідомлені відповідачем зазначено, що у зв`язку із фактичним виконанням рішень, виконавчі провадження були закриті на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби та Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби від 25.12.2008 року, термін зберігання завершених виконавчих проваджень складає 3 роки, через що виконавчі провадження знищено за закінченням терміну зберігання.

Позивач в судове засідання 20.11.2020 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання 20.11.2020 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин, враховуючи скорочені строки розгляду справ про оскарження дій органів державної виконавчої служби, та керуючись частиною 3 статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін повідомлених належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно інформаційної довідки № 222496260 від 03.09.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, містяться відомості про арешт нерухомого майна, накладений на підставі постанови Державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Пасова О.О. ВП № 42171149 від 13.02.2014 року на все майно, що належить боржнику - Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (код ЄДРПОУ 22599262).

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони серії ВП № 41920189 від 04.02.2014 року Державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Пасова О.О. накладено арешт на все майно, що належить, боржнику - Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (код ЄДРПОУ 22599262).

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони серії ВП № 41476089 від 10.01.2014 року Державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Пасова О.О. накладено арешт на все майно, що належить, боржнику - Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (код ЄДРПОУ 22599262).

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони серії ВП № 37641487 від 10.04.2013 року Державного виконавця Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Пасова О.О. накладено арешт на все майно, що належить, боржнику - Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (код ЄДРПОУ 22599262).

Листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 21.08.2020 року за № 03-2/43428/3, наданого на заяву про припинення арештів майна повідомлено, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії встановлено, що на виконанні Відділу перебували наступні виконавчі провадження відносно ПАТ «Телесистеми України» (код ЄДРПОУ 22599262):

- ВП №37641487 з виконання виконавчого листа №2а-10573/10/2670 від 18.03.2013 року виданого Окружним адміністративним судом м.Києва про стягнення з ПАТ «Телесистеми України» на користь Харківського НДІ судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса судових витрат в сумі 2021,70 грн.;

- ВП №41476089 з виконання Наказу №904/8327/13 від 10.12.2013 року виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПАТ «Телесистеми України» на користь ПАТ «Селтек» заборгованість в загальній сумі 736 200,13 грн.;

- ВП №41920189 з виконання Наказу №904/6135/13 від 14.10.2013 року виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПАТ «Телесистеми України» на користь ТОВ «Кран Логістік Сервіс» заборгованості в загальній сумі 55 576, 96 грн;

- ВП №42171149 з виконання Наказу №904/7357/13 від 29.01.2014 року, виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з ПАТ «Телесистеми України» на користь ТОВ «Укртелсервіс» заборгованості у загальній сумі 445 3991, 51 грн.

10.04.2013 року, 08.01.2014 року, 04.02.2014 року та 13.02.2014 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

28.10.2013 року, 13.03.2014 року, 18.06.2014 року, 28.07.2014 року вказані виконавчі провадження були закриті на підставі п.8 ч. 1 ст.49 Закону «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення).

Також було повідомлено, що оскільки матеріали виконавчих проваджень знищено за закінченням терміну зберігання, зняти арешт не можливо, а отже відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» для вирішення питання щодо зняття арешту необхідно звернутись до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" № 1403-VIII від 02.06.2016 встановлено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.

Згідно статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.

Статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно із частиною 1 статті 55 Закон України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець був наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника.

Разом з цим, як встановлено судом під час судового розгляду, виконавчі провадження, на підставі яких накладено арешти на майно позивача було завершено та знищено, оскільки строк зберігання завершився, що підтверджується листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 21.08.2020 року за № 03-2/43428/3 та наданим суду повідомленням від 18.11.2020 року.

Згідно з пунктом 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25 грудня 2008 року №2274/5, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Відповідно до пункту 9.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення (додаток 17), якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт.

Таким чином, знищенню підлягають лише завершені виконавчі провадження.

Водночас, статтею 38 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-XIV встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Частиною 1 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, від 02.06.2016 передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з частиною 2 статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, від 02.06.2016 про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Частиною 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, від 02.06.2016 визначено підстави, за яких державний виконавець знімає арешт з усього майна або його частини: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині 6 статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. Цей перелік є вичерпним.

При цьому, частиною 3 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 передбачено, що у разі виявлення в діях державного виконавця порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом, начальник відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, виносить постанову про зняття арешту з майна.

В той же час, частиною 5 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, від 02.06.2016 зазначено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З змістом частини 1 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, від 02.06.2016, якщо на майно особи накладено арешт, і воно належить їй на праві власності, то така особа може звернутися з позовом до суду про зняття арешту з майна. Після розгляду справи, у разі задоволення такого рішення державний виконавець повинен зняти з такого майна арешт не пізніше наступного для, коли йому стало відомо про такі обставини.

Отже, наслідки завершення виконавчого провадження щодо зняття арешту з майна боржника, можуть бути застосовані лише у випадку закінчення виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчі провадження в межах яких були винесені постанови № 42171149 від 13.02.2014 року, № 41920189 від 04.02.2014 року, № 41476089 від 10.01.2014 року, № 37641487 від 10.04.2013 року, якими було накладено арешт на майно Приватного акціонерного товариства «Телесистеми України», закінчено та знищено, що підтверджується листом Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 21.08.2020 року за № 03-2/43428/3.

Водночас, відомості про арешт майна позивача на даний час містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуженням об`єктів нерухомого майна.

Відповідачем не надано доказів зняття арешту, накладеного на майно позивача.

Виходячи з того, що виконавчі провадження було завершено та знищено, відсутні докази, які давали б підстави для висновку про обґрунтованість існування арешту нерухомого майна, суд вважає за необхідне зобов`язання відповідача вчинити дії щодо зняття арешту нерухомого майна позивача накладеного на підставі постанов № 42171149, № 41920189, № 41476089, № 37641487.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 242-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) зняти арешт з майна приватного акціонерного товариства "Телесистеми України", накладений постановами Бабушкінського ВДВС Дніпропетровського міського управління юстиції (записи про обтяження № 981498 від 20.05.2013 року, № 4391233 від 24.01.2014 року, № 4720747 від 19.02.2014 року, № 4859281 від 04.03.2014 року та № 10709814 від 13.01.2011 року), про що внести відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене у строки, встановлені частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текс рішення складено 20 листопада 2020 року.

Суддя С.І. Озерянська