Ухвала суду № 92981580, 20.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

20 листопада 2020 року Справа 160/15068/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Златін С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до відповідача 1: Кабінету Міністрів України, відповідача 2: Національної поліції України, відповідача 3: Державного бюро розслідувань, відповідача 4: Міністерства юстиції України про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

16.11.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відповідача 1: Кабінету Міністрів України, відповідача 2: Національної поліції України, відповідача 3: Державного бюро розслідувань, відповідача 4: Міністерства юстиції України про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи №160/15068/20 між суддями від 16.11.2020 для розгляду даної справи було визначено склад колегії суддів: головуючий суддя – Захарчук-Борисенко Н.В., суддя – Турова О.М., суддя – Турлакова Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 задоволено заяву про самовідвід головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., а справу № 160/15068/20 передано до відділу з організаційного забезпечення суду для повторного розподілу.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 160/15068/20 між суддями від 18.11.2020 для розгляду справи було визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Златін Станіслав Вікторович, суддя Турлакова Наталія Василівна, суддя Турова Олена Михайлівна.

За приписами ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано документу про сплату судового збору.

Разом з тим, позивачем заявлено про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із отриманням річних доходів за період січень - вересень 2020 року у вигляді пенсії у розмірі 25 382,45 грн.; судовий збір за подання позовної заяви буде перевищувати 5% суми отриманих позивачем доходів.

Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що положеннями частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк є врахування судом майнового стану сторони.

При цьому, Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI встановлено правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIІІ) визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами частини другої вищевказаної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд зазначає, що вищенаведений перелік осіб є вичерпним.

Водночас відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За змістом цієї практики щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наведеній, зокрема у рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Гергел і Георгета Стоїческу проти Румунії», «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином, щоб завдати шкоди самій суті цього права. Судовий збір має бути розумним, таким, що з урахуванням фінансового положення заявника може бути ним сплачений. Великий розмір судових витрат, який не враховує фінансове положення заявників, може бути розглянутий як такий, що непропорційно обмежує право на доступ до правосуддя.

Однак ЕСПЛ також неодноразово вказував на те, що вимога про сплату судового збору не обмежує право заявників на доступ до суду (справа "Креуз проти Польщі", заява № 28249/95 від 19.06.2001 року). Це пов`язано з тим, що, на думку ЕСПЛ, судовий збір є таким собі обмежувальним заходом, який попереджає подання необгрунтованих та безпідставних позовів та перенаватаження судів (справа "Шишков проти Росії", заява № 26746/05 від 20.05.2014 року).

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статті 8 Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Враховуючи наведене, відповідач у справі може за певних обставин (дійсної неспроможності сплатити судовий збір, підтвердженої належними доказами) бути звільненим від сплати судового збору або його сплата може бути відстрочена чи розстрочена, розмір судового збору може бути зменшений судом.

На підтвердження заявленого клопотання скаржник надав довідку про доходи за № 7170 1319 1017 0129 за період з 01.01 2020 по 30.09.2020 р., у якій розмір дозоду позивача визначено у розмірі 25 382,45 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 2 102,00 грн.

Згідно із приписами ст. 4 «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що розмір судового збору за подання позову перевищує 5 % доходу ОСОБА_1 , з метою забезпечення його права на судовий захист, а також враховуючи те, що згідно вимог ч.3 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, клопотання позивача необхідно задовольнити частково, а саме - зменшити позивачу розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви, до 500 грн.

Сума судового збору визначена судом становить менше 2 % від доходу позивача, який вказаний у довідці про доходи за № НОМЕР_1 за період з 01.01 2020 по 30.09.2020 р.

Таким чином, за подання адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 500 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

Код банку отримувача (МФО): 899998;

Рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008;

Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

Призначення платежу: *;101; РНОКПП; Судовий збір, за позовом (ПІБ), Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

За викладених обставин, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви з урахуванням ч.1 ст.169 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160, 161, 169, 171, 241, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити частково.

Зменшити ОСОБА_1 до 500 грн розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви.

Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача 1: Кабінету Міністрів України, відповідача 2: Національної поліції України, відповідача 3: Державного бюро розслідувань, відповідача 4: Міністерства юстиції України про встановлення наявності чи відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків шляхом надання до канцелярії суду:

- оригіналу документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 500 грн., на платіжні реквізити, які вказані у позовній заяві.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію даної ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис) С.В. Златін

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді Лісна А.М.