Рішення № 92981540, 20.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2020 року Справа № 160/11089/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луніної О.С. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14.09.2019 року ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування», викладену в листі № 0400-0319-8/51099 від 03.07.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу період роботи з 27.04.1987 року по 30.09.2000 рік на посаді водія міського пасажирського транспорту та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за вислугу років з моменту настання права на пенсію, як водію міського пасажирського транспорту, з часу звернення з відповідною заявою за призначенням пенсії, тобто з 23 червня 2020 року, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він працював на Павлоградському АТП-31208, яке з 01.02.1988 року було перейменовано в Павлоградське АТП-11208, з 13.02.1996 року – у ВАТ «Павлоградське АТП-11208» повний робочий день водієм міського пасажирського транспорту (автобусу) у період з 27 квітня 1987 року по 30 вересня 2000 рік, що підтверджується записами у трудовій книжці, архівними довідками про нарахування заробітної плати та наказами по підприємству. Постійний та безперервний стаж водія міського пасажирського транспорту складає 27 років 2 місяці 3 дні. Загальний трудовий стаж складає більше 37 років 10 місяців 20 днів, що у відповідності до п. 8 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є підставою для призначення пільгової пенсії. 23 червня 2020 року позивач звернувся до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №14 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, відповідачем відмовлено у призначенні позивачу пенсії на пільгових умова, з огляду на відсутність інформації про зайнятість повний робочий день в певному виробництві, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці або в технологічному процесі (накази про закріплення водіїв за міськими маршрутами, табелі обліку робочого часу, подорожні листи), які можуть підтвердити роботу позивача в якості водія міського пасажирського транспорту. Документи про атестацію робочих місць на зберігання не надходили. З вказаним рішенням позивач не погоджується, оскільки характер його роботи, як працівника, дає право на пільгову пенсію згідно чинного законодавства України. Також позивач зазначив, що факт його роботи можуть підтвердити свідки: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року відкрито провадження у справі № 160/11089/20 та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

16.10.2020 року судом отримано відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти позову та вказав, що в первинних документах підприємства ВАТ «Павлоградське АТП 11208» - картці форми Т-2, наказах, у відомостях нарахування заробітної плати відсутня інформація, яка б свідчила про роботу позивача в якості водія саме пасажирського автотранспорту на міських маршрутах. Документи (накази про закріплення водіїв за міськими маршрутами, табелі обліку робочого часу, подорожні листи), які можуть підтвердити роботу водія міського пасажирського транспорту відсутні. Відповідно до наданих позивачем документів для призначення пільгової пенсії станом на 31.05.2020 року страховий стаж становить 37 років 09 місяців 27 днів, пільговий стаж відсутній.

Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи не значної складності.

Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст. 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд зазначає наступне.

Судом встановлено що 23 червня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком як водієві міського транспорту.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 0400-0319-8/51099 від 03.07.2020 року відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, яку мотивовано наступним.

Згідно записів у трудовій книжці та архівної довідки № Д-194 від 13.03.2020 року, позивача було переведено в Павлоградському автотранспортному підприємстві 11208 водієм 2 класу з категоріями А, В, С, Д, Е в а/к № 6 на будь-які марки автобусів з 27 квітня 1987 року (наказ № 89-к від 27.04.1987); з 01 лютого 1990 року присвоєно кваліфікацію водія 1 класу (наказ № 23 клс від 01.02.1990 року); з 30.09.2000 року звільнено з роботи (наказ № 107-к від 29.09.2000). Документи про атестацію робочих місць на зберігання не надходили. Інших відомостей не виявлено. В архівному фонді ВАТ «Павлоградське АТП 11208» є відомості про реорганізацію АТП 03113 в АТП 31208 на підставі наказу № 432 від 14.08.1986, в подальшому його реорганізовано з 01.02.1988 в АТП 11208, а потім у ВАТ «Павлоградське АТП 11208№, згідно наказу реорганізованого потім у ВАТ «Павлоградське АТП 11208» згідно наказу регіонального відділення ФДМ України № 12/157 від 13.02.1996 року. Встановлено, що в первинних документах підприємства ВАТ «Павлоградське АТП 11208» - картці форми Т-2, наказах, у відомостях нарахування заробітної плати відсутня інформація, яка б свідчила про роботу позивача в якості водія саме пасажирського автотранспорту на міських маршрутах. Документи (накази про закріплення водіїв за міськими маршрутами, табелі обліку робочого часу, подорожні листи), які можуть підтвердити роботу водія міського пасажирського транспорту відсутні. За таких обставин, зарахувати період роботи з 27.04.1987 року по 30.09.2000 рік до пільгового стажу згідно пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає законних підстав.

Не погодившись з відмовою в призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно з п.8 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №№1058-IV), правом на пенсійне забезпечення користуються водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 30 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Нормами ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відомостями трудової книжки позивача підтверджено, що ОСОБА_1 переведено в Павлоградському автотранспортному підприємстві 11208 водієм 2 класу з категоріями А, В, С, Д, Е в а/к № 6 на будь-які марки автобусів з 27 квітня 1987 року; з 01 лютого 1990 року присвоєно кваліфікацію водія 1 класу; з 30.09.2000 року звільнено з роботи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позивач працював на посаді водія міського пасажирського транспорту, натомість, доказів протилежного відповідачем до суду не надано.

Стосовно доводів відповідача про ненадання інформації щодо атестації робочого місця позивача суд зазначає наступне.

Відповідно до п. «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 року, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.

Згідно із п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110, до трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення, про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіхи в роботі та інші заохочення, відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Отже, зазначеним нормативно-правовим актом не встановлено вимогу щодо запису до трудової книжки особливого характеру роботи працівника.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.09.1993 року № 637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, згідно якої у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючи довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно з пунктом 2 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок 637), у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Отже, пунктом 20 Порядку 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію за віком на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємства.

Однак, отримати пільгову довідку за період роботи з 26.12.1985 року по 30.09.2000 року неможливо, оскільки підприємство ВАТ «Павлоградське автотранспортне підприємство 11208» ліквідовано за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2002 року.

Відповідно до вимог пункту 18 Постанови ПФУ №22-1 від 25.11.2005 року «Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення ( перерахунку) пенсій», за відсутності документів про наявний стаж роботи і не можливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Більш того, твердження відповідача про відсутність подорожніх листів, які б підтвердили зайнятість позивача повний робочий день на посаді водія міського пасажирського транспорту, суд не може прийняти до уваги, оскільки подорожні листи, накази та інше не є документами суворої звітності та зберігаються не тривалий час.

Матеріалами справи підтверджується, що архівним відділом Павлоградської міської ради видано довідки про заробітну плату позивача від 13.03 2020 року № Д-195, № Д-196, №Д-197 за період з 1986 року по 2000 рік.

Крім того, матеріали справи містять копію довідки ЗАТ «Павлоградського автотранспортного підприємства - 11208», виданої нп підставі протоколу № 9 від 30.09.2000 року комісії з підтвердження пільгового стажу, наказів, відомостей нарахування по заробітній платі.

За даними вказаної довідки позивач працював повний робочий день водієм міського пасажирського автотранспорта/автобуса з 27.04.1987 року по 30.09.2000 року на міських маршрутах № 1, 2, 3, 5, 7. Стаж роботи на цій посаді складає 13 років 05 місяців 03 дні.

З урахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку, що у вказаний період часу позивач працював водієм автобусів, зайнятих пасажирськими перевезеннями у межах міста Павлограда з повним робочим днем, тобто, на посаді, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України, встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з приписами статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з положень ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80грн. відповідно до квитанції від 11.09.2020 року №ПН1678025.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування», викладену в листі № 0400-0319-8/51099 від 03.07.2020 року;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу період роботи з 27.04.1987 року по 30.09.2000 рік на посаді водія міського пасажирського транспорту та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за вислугу років з моменту настання права на пенсію, як водію міського пасажирського транспорту, з часу звернення з відповідною заявою за призначенням пенсії, тобто з 23 червня 2020 року, відповідно до пункту 8 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна