
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2020 року Справа № 160/8979/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗАЛЬ ЛТД»
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
04.08.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗАЛЬ ЛТД» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «ПС» № 0002965230 від 16.01.2020 року про донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 170,00 грн. винесене на підставі Акту перевірки №51276/04-36-52-30/41558433 від 19.11.2019 року та форми «ПС» №00039635230 від 08.05.2020 року, винесене на підставі Акту перевірки № 11311/04-36-52-30/41558433 від 06.03.2020 року про донарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 1020,00 грн.;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визнати податкові декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ «МАЗАЛЬ ЛТД» податковими, з дати їх реєстрації Державною податковою службою України та присвоєння їм реєстраційного номера документа: - податкова декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року від 11.11.2019 року за № 9265116987; - податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2019 рік від 02.03.2020 року за №9335183389.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ «МАЗАЛЬ ЛТД» з питання неподання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт перевірки №51276/04-36-52-30/41558433 від 19.11.2019 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002965230 від 16.01.2020 року, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на прибуток у розмірі 170,00 грн. Також, відповідачем було проведено камеральну перевірку ТОВ «МАЗАЛЬ ЛТД» з питання неподання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт перевірки №11311/04-36-52-30/41558433 від 06.03.2020 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00039635230 від 08.05.2020 року, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на прибуток у розмірі 1020,00 грн. Позивач вважає, що вказані податкові повідомлення-рішення, є неправомірними та підлягають скасуванню, оскільки не відповідають чинному законодавству та прийняті на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.
06.08.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали від 06.08.2020 року позивач усунув недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.
08.09.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.
06.10.2020 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акти перевірки та винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Відповідач вважає податкові повідомлення - рішення правомірними, та такими, що винесені відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для їх скасування відсутні.
16.10.2020 року від позивача надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки позивачем вчасно подавалась податкова звітність, будь-яких листів, щодо невизнання податкових декларацій позивачем отримано не було.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ТОВ «МАЗАЛЬ ЛТД» з питання неподання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт перевірки №51276/04-36-52-30/41558433 від 19.11.2019 року.
Згідно висновків акту №51276/04-36-52-30/41558433 від 19.11.2019 року перевіркою було встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової звітності з податку на прибуток.
На підставі висновків акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002965230 від 16.01.2020 року, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на прибуток у розмірі 170,00 грн.
Також, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ТОВ «МАЗАЛЬ ЛТД» з питання неподання податкової звітності з податку на прибуток, за результатами якої складено акт перевірки №11311/04-36-52-30/41558433 від 06.03.2020 року.
Згідно висновків акту №11311/04-36-52-30/41558433 від 06.03.2020 року перевіркою було встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про неподання податкової звітності з податку на прибуток за 2019 рік.
На підставі висновків акту Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №00039635230 від 08.05.2020 року, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на прибуток у розмірі 1020,00 грн.
Позивач вважає, що вищевказані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, що і стало підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
У свою чергу, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Статтею 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.
Таким чином, метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 1201, 1202 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Обов`язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.3 ст.48 ПК України).
Так, згідно із п.48.3 ст.48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
інформація про додатки, що додаються до податкової декларації та є її невід`ємною частиною;
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У відповідності із п.46.2 ст.46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.
Згідно п. 49.8. ст. 49 Податкового Кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до п.49.11 ст.49 ПК України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.
Отже, вказаними нормами матеріального права визначено як обов`язок податкового органу щодо прийняття податкової звітності так і підстави для відмови у прийнятті контролюючим органом податкової декларації.
При цьому, вказані норми права не передбачають таких повноважень податкового органу як не визнавати подану декларацію податковою звітністю.
Судом встановлено, що 17.11.2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЗАЛЬ ЛТД» та ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпра був укладений договір № 171120171 про визнання електронних документів. Пунктом 1 Договору визначений предмет договору, а саме: є визнання податкових документів, поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв`язку, як оригіналу.
Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЗАЛЬ ЛТД» надає свою податкову звітність до органів ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку.
З матеріалів справи вбачається, що 11.11.2019 року о 17:15 годині позивачем було складено в електронному виді податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за період 9 місяців 2019 року та направлена засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу Державної податкової служби, про що свідчить квитанція № 1. Документ було збережено на центральному рівні.
11.11.2019 року о 17:28 на адресу позивача надійшла квитанція № 2, відповідно до якої вказано, що податкова декларація з податку на прибуток підприємств за період 9 місяців 2019 року доставлено до районного рівня 461 ГУ ДПС у Дніпропетровській області, пакет прийнято та присвоєно реєстраційний номер 9265116987.
Листом від 11.11.2019 року за № 28657/10/04-36-52-30 позивача було повідомлено, що подана податкова декларація 11.11.2019 року не відповідає вимогам ст.48 ПКУ (не зазначено інформацію про додатки, що додаються до податкової декларації), та не вважається податковою декларацією.
Також, 02.03.2020 року о 13:58 годині позивачем було складено в електронному виді податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2019 рік та направлено засобами телекомунікаційного зв`язку на адресу державної податкової служби, про що свідчить квитанція № 1. Документ було збережено на центральному рівні.
02.03.2020 року о 14:43 на адресу позивача надійшла квитанція № 2, податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2019 рік ТОВ «МАЗАЛЬ ЛТД» була прийнята та їй присвоєно реєстраційний номер 9335183389.
При цьому, зі змісту квитанцій №2 вбачається, що податкова звітність була прийнята контролюючим органом, щодо неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин контролюючим органом не вказано та доказів неприйняття такої звітності відповідачем до суду не надано.
З огляду на положення вищенаведених норм права та зміст Листа контролюючого органу, суд дійшов висновку про те, що у спірному випадку не можливо стверджувати про те, що відповідачем було прийнято рішення про відмову у прийнятті податкової декларації, оскільки зміст такого Листа не свідчить про реалізацію контролюючим органом своїх повноважень, які передбачені п.49.11 ст.49 ПК України.
Також, суд зазначає, що основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу визначаються Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 06.06.2017 р. № 557, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (далі за текстом - Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами).
Згідно положень п. 11 розд. II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.
Як вбачається з матеріалів справи, у першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Таким чином, подані позивачем декларації з податку на прибуток за три квартали 2019 року та за 2019 рік на адресу відповідача, що підтверджується квитанціями № 1 від 11.11.2019 року, від 02.03.2020 року. При цьому, відомостей, що свідчать про неприйняття контролюючим органом податкової декларації із зазначенням причин такого рішення, квитанції № 1 не містять.
Згідно положень п. 12 розд. II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.
Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
Згідно з квитанціями №2 від 11.11.2019 року та від 02.03.2020 року вказано, що було прийнято пакет для подальшої обробки та присвоєно відповідні реєстраційні номери.
Протягом п`яти робочих днів з дня отримання відповідачем декларацій з податку на прибуток відповідач не надав позивачу письмового повідомлення про відмову у прийнятті його податкових декларацій із зазначенням причин такої відмови, чим самим и порушив норми п.п.49.11, 49.12 ст. 49 Податкового Кодексу України.
Таким чином, враховуючи вищевказані норми, декларації позивача з податку на прибуток за три квартали 2019 року від 11.11.2019 року за № 9265116987 та за 2019 рік від 02.03.2020 року за № 9335183389 вважаються прийнятими відповідачем.
З огляду на положення вищенаведених норм права, суд дійшов висновку, що позивачем у повній відповідності до діючого законодавства та із дотриманням положень діючого порядку подано відповідачу фінансові звітність з податку на прибуток за три квартали 2019 року та за 2019 рік та отримано квитанції № 2 про їх прийняття, що є достатнім доказом її надходження та реєстрації податковим органом, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач суду не надав. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4240,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.1800483161.1 від 14.08.2020 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 4240,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗАЛЬ ЛТД» (49000, м.Дніпро, вул.Любарського, буд.98, код ЄДРПОУ 41558433) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, буд.17-А, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0002965230 від 16.01.2020 року, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на прибуток у розмірі 170,00 грн. та №00039635230 від 08.05.2020 року, яким застосовано штрафні санкції за платежем податок на прибуток у розмірі 1020,00 грн.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області визнати податкові декларації з податку на прибуток підприємств ТОВ «МАЗАЛЬ ЛТД» податковими, з дати їх реєстрації Державною податковою службою України та присвоєння їм реєстраційного номера документа а саме: - податкова декларація з податку на прибуток підприємств за три квартали 2019 року від 11.11.2019 року за № 9265116987; - податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2019 рік від 02.03.2020 року за № 9335183389.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЗАЛЬ ЛТД» (код ЄДРПОУ 41558433) судові витрати в розмірі 4240,00 грн. (чотири тисячі двісті сорок гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв
Судове рішення № 92981524, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 19.11.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 160/8979/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: