Ухвала суду № 92981513, 19.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 листопада 2020 року Справа № 160/14251/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства з енергоефективності та енегрозбереження України, Державної установи «Урядовий контактний центр», Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03.11.2020 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства, Державного агентства з енергоефективності та енегрозбереження України, Державної установи «Урядовий контактний центр», Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України, в якій просить:

1) встановити наявність чи відсутність компетенції (повноважень) Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України, Національної поліції України щодо їх зобов`язання приймати рішення про вжиття заходів щодо негайного поновлення особистих немайнових прав фізичних осіб, зокрема, в особі ОСОБА_1 шляхом виконання державними органами влади частини 1 статті 276 Цивільного кодексу України, статті 1,4,7,18,19,24,25,28 закону України «Про звернення громадян», статті 9 закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» та статті 50 Конституції України, а також щодо здійснення контролю, на підставі статті 19 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статті 19 Конституції України, статті 28 Закону України «Про звернення громадян», за дотриманням законодавства про звернення громадян Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України, Національної поліції України;

2) визнати, що за результатом подання скарги БЛ-10702981 від 26/05/2020 на адресу Президента України ОСОБА_2 (особисто) та Прем`єр-міністра України Шмигалю Дениса Анатолійовича (особисто), про здійснення контролю щодо розгляду звернення БЛ-10385030 від 13/03/2020 та БЛ-10305272 від 25/02/2020 порушено дію частини 4 статті 7 Закону України «Про звернення громадян»;

3) визнати, що за результатом подання, скарги БЛ-11442031 від 20/10/2020 на адресу Президента України ОСОБА_2 (особисто) та Прем`єр-міністра України Шмигалю Дениса Анатолійовича (особисто), про забезпечення особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля шляхом прийняття рішення порушено дію частини 4 статті 7 Закону України «Про звернення громадян»;

4) визнати, що за результатом подання звернення БЛ-6645622 від 10/03/2017 на адресу бувшого голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Савчука Сергія Дмитровича про забезпечення конституційного права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров`я довкілля, за рахунок запровадження в Україні технології ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом прийняття за результатом особистої зустрічі рішення, порушено дію частини 1 - 4 статті 18 Закону України «Про звернення громадян», порушено дію частини 1,3,4,5,7,10 статті 19 Закону України «Про звернення громадян»;

5) визнати, що за результатом подання, скарги БЛ-10702981 від 26/05/2020 на адресу Президента України ОСОБА_2 (особисто) та Прем`єр-міністра України Шмигалю Дениса Анатолійовича (особисто), про здійснення контролю щодо розгляду звернення БЛ-10385030 від 13/03/2020 та БЛ-10305272 від 25/02/2020 Кабінетом Міністрів України не вжито заходів, згідно статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», щодо здійснення контролю, на підставі статті 28 Закону «Про звернення громадян», за дотриманням Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України законодавства про звернення громадян;

6) визнати, що за результатом подання скарги БЛ-11442031 від 20/10/2020 на адресу Президента України ОСОБА_2 (особисто) та Прем`єр-міністра України Шмигалю Дениса Анатолійовича (особисто), про забезпечення особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля шляхом прийняття рішення Кабінетом Міністрів України не вжито заходів, згідно статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», щодо здійснення контролю, на підставі статті 28 Закону «Про звернення громадян», за дотриманням посадовими особами Кабінету Міністрів України законодавства про звернення громадян;

7) визнати, що за результатом подання звернення БЛ-6645622 від 10/03/2017 на адресу бувшого голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Савчука Сергія Дмитровича про забезпечення конституційного права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров`я довкілля, за рахунок запровадження в Україні технології ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом прийняття за результатом особистої зустрічі рішення;

8) визнати, що за результатом подання скарги БЛ-10702981 від 26/05/2020 на адресу Президента України ОСОБА_2 (особисто) та Прем`єр-міністра України Шмигалю Дениса Анатолійовича (особисто), про здійснення контролю щодо розгляду звернення БЛ-10385030 від 13/03/2020 та БЛ-10305272 від 25/02/2020 Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України не вжито заходів, згідно статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статті 28 Закону України, «Про звернення громадян» та Положення Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України щодо здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України законодавства про звернення громадян;

9) визнати, що за результатом подання скарги БЛ-11442031 від 20/10/2020 на адресу Президента України ОСОБА_2 (особисто) та Прем`єр-міністра України Шмигалю Дениса Анатолійовича (особисто), про забезпечення особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля шляхом прийняття рішення Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України не вжито заходів, згідно статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», статті 28 Закону України, «Про звернення громадян» та Положення Про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України щодо здійснення контролю за дотриманням посадовими особами Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України законодавства про звернення громадян;

10) зобов`язати Кабінет Міністрів України, забезпечити поновлення особистого немайнового права на життя та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, шляхом здійснення контролю за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України щодо перевірки скарги БЛ-10702981 від 26/05/2020;

11) зобов`язати Кабінет Міністрів України, забезпечити поновлення особистого немайнового права на життя та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, шляхом здійснення контролю за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України щодо перевірки скарги БЛ-11442031 від 20/10/2020;

12) зобов`язати Кабінет Міністрів України, забезпечити поновлення особистого немайнового права на життя та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, шляхом здійснення контролю за виконанням органами виконавчої влади Конституції України та інших актів законодавства України щодо перевірки звернення БЛ-6645622 від 10/03/2017;

13) визнати акт, документ чи інформацію, який створено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України № 107-01/17/15-17 від 23.03.2017, про забезпечення конституційного права громадян на добробут та безпечне для життя і здоров`я довкілля, за рахунок запровадження в Україні технології ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом прийняття за результатом особистої зустрічі рішення протиправним та таким, що на безпідставній основі обмежує особисті немайнові права позивача та скасувати акт, документ чи інформацію, яку створено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України № 107-01/17/15-17 від 23.03.2017 та № 67-14/17/15-20 від 17.06.2020;

14) визнати акт, документ чи інформацію, який створено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України від 05.06.2020 № 61-14/17/15-20, про здійснення контролю щодо розгляду звернення БЛ-10385030 від 13/03/2020 та БЛ-10305272 від 25/02/2020 протиправним та таким, що на безпідставній основі обмежує особисті немайнові права позивача, та скасувати акт, документ чи інформацію, яку створено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України від 05.06.2020 № 61-14/17/15-20;

15) визнати акт, документ чи інформацію, який створено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України від 30.10.2020 № 108-02/17/15-20, про забезпечення особистого немайнового права громадянина України ОСОБА_1 на життя і безпечне для життя і здоров`я довкілля шляхом прийняття рішення протиправним та таким, що на безпідставній основі обмежує особисті немайнові права, та скасувати акт, документ чи інформацію, яку створено Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України від 30.10.2020 № 108-02/17/15-20;

16) заборонити Державній установі "Урядовий контактний центр", надсилати звернення та скарги позивача до державних органів влади та їх посадових осіб дії яких оскаржуються;

17) зобов`язати Кабінет Міністрів України розглянути за участі авторів технології ОСОБА_3 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на засіданні Кабінету Міністрів України питання щодо негайного поновлення особистого немайнового права ОСОБА_4 на життя та особистого немайнового права на безпечне для життя і здоров`я довкілля шляхом реалізації в Україні проекту програми «« ІНФОРМАЦІЯ_2 » – енергетична незалежність, екологічна безпека, здоров`я і добробут Українського народу», що забезпечить ОСОБА_4 роботою;

18) зобов`язати Державне бюро розслідувань забезпечити інтереси держави в енергетичній, екологічній, економічній та оборонній сфері шляхом відкриття провадження та розслідувати, у межах його повноважень, законність дій державних органів влади та суддів по даній справі;

19) зобов`язати Національну поліцію України забезпечити інтереси держави в енергетичній, екологічній, економічній та оборонній сфері шляхом відкриття провадження та розслідувати, у межах його повноважень, законність дій державних органів влади та суддів по даній справі;

20) зобов`язати Міністерство юстиції України надати ОСОБА_1 безоплатну вторинну правову допомогу задля захисту у суді порушених прав та інтересів держави в екологічній, енергетичній та економічній сфері та забезпечити у суді на стороні позивача ОСОБА_1 захист інтересів держави в енергетичній, екологічній, економічній та оборонній сфері від протиправних дій посадових осіб державних органів влади та суду щодо запровадження у виробництво альтернативних джерел енергії - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ©» для автономного, безпечного, екологічного та економічного виробництва енергії;

21) визнати, що не виконання Кабінетом Міністрів України своїх повноважень щодо забезпечення особистих немайнових та майнових прав, у відповідності із статтями 2, 19 закону України «Про Кабінет Міністрів» та статтею 28 закону України «Про звернення громадян» та бездіяльність Кабінету Міністрів України, явилися причиною того, що на даний час особисті немайнові права позивача на життя та на безпечне для життя і здоров`я довкілля посадовими особами державних органів влади не поновленні та має місце порушення нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, шляхом реалізації у виробництво інтелектуального продукту - « ІНФОРМАЦІЯ_2 ©» (авторське свідоцтво № НОМЕР_1 , патент № НОМЕР_2 ) та відшкодування моральної шкоди;

22) встановити чи з`ясувати, в результаті неправомірних дій суб`єктів владних повноважень в особі Кабінету Міністрів України та Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, відшкодувати за рахунок держави моральну шкоду, яка передбачена статтею 25 закону України «Про звернення громадян», статтею 56 Конституції України, частиною 1 статті 23, пунктом 2 частини 2, частиною 3 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 276 Цивільного кодексу України у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

04.11.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні заяви позивача про звільнення від сплати судового збору та залишено позовну заяву без руху через невідповідність вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, а саме: - пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються розгляду звернення БЛ-6645622 від 10.03.2017 року та прийняття відповідного акту №107-01/17/15-17 від 23.03.2017 року, у зв`язку з чим позивачу необхідно було подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку; - необхідність надання доказів сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

06.11.2020 року на виконання вимог ухвали суду від 04.11.2020 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 було подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду наступне:

- заява про продовження терміну подання позовної вимоги до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України;

- заява про звільнення позивача від сплати судового збору;

- заява про звільнення подання копій позовної заяви при звернені до суду.

Щодо заяви позивача про продовження терміну подання позовної вимоги до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом – 03.11.2020 року зокрема, щодо оскарження дій відповідачів щодо розгляду звернення БЛ-6645622 від 10.03.2017 року, за наслідком якого було прийнято відповідний акт № 107-01/17/15-17 від 23.03.2017 року, який також оскаржується позивачем, тобто, позивач звернувся до суду після спливу шестимісячного строку для звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Судом, на підставі заяви позивача про поновлення строку звернення до суду від 06.11.2020 року встановлено, що будь-які об`єктивні чи суб`єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважає, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси.

Отже, суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, які наведено у заяві про поновлення строку звернення до суду від 06.11.2020 року, не поважними, у зв`язку з чим заява позивача задоволенню не підлягає.

Щодо заяви про звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Так, в обґрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору позивач вказав на скрутне матеріальне становище, на підтвердження чого надано довідку про доходи №7170 1319 1017 0129 відповідно до якої вказано отримання позивачем пенсії за січень 2020 року по вересень 2020 року, довідку про доходи № НОМЕР_3 , в якій зазначено, що ОСОБА_1 у 2019 році отримав пенсію за віком у розмірі 31 198,00 грн. та копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 26.02.2020 №459 за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року відповідно до якої позивачем отримано соціальну виплату у розмірі 1000,00 грн.

Суд зазначає, що вищевказаним доказам про майновий стан позивача, судом була надана оцінка в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 04.11.2020 року, будь-яких інших доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища та неможливості сплати ним судового збору до суду не надано, у зв`язку з чим заява про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Також, позивачем станом на дату винесення даної ухвали не надано доказів сплати судового збору.

Щодо заяви про звільнення позивача від подання копій позовної заяви при звернені до суду через систему «Електронний суд», суд зазначає, що в ухвалі суду від 06.11.2020 року про залишення позовної заяви без руху суд не зобов`язував позивача надавати копії позовної заяви та додатків до неї.

Таким чином, станом на 19.11.2020 року позивач вимоги ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху не виконав та не усунув зазначені в ній недоліки, у встановлений судом строк.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Керуючись ст. 169, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про продовження терміну подання позовної вимоги до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України – відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Державного агентства з енергоефективності та енегрозбереження України, Державної установи «Урядовий контактний центр», Національної поліції України, Державного бюро розслідувань, Міністерства юстиції України про зобов`язання вчинити певні дії.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв