Ухвала суду № 92981484, 13.11.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

13 листопада 2020 р.Справа № 160/7735/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії головуючого судді Рищенка А.Ю. розглянувши питання щодо прийняття заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до розгляду, -

ВСТАНОВИВ:

09.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, їх посадових та службових осіб.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2019 позовну заяву повернуто позивачеві (суддя - Кучма К.С.).

03.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із апеляційної скаргою на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2019, за результатами розгляду якої, постановою суду апеляційної інстанції від 24.10.2019 апеляційну скаргу задоволено, ухвалу суду від 14.08.2019 скасовано, а справу № 160/7735/19 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

12.11.2019 адміністративна справа № 160/7735/19 за вищевказаною позовною заявою надійшла на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, та відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.11.2019 передана судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 18.11.2019 було задоволено заяву про самовідвід судді Кучми К.С. в адміністративній справі № 160/7735/19, а справу передано для здійснення розподілу між суддями в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 160/7735/19 передано судді Рищенко А.Ю.

Ухвалою суду від 20.11.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

04.12.2019 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору; позовну заяву, у зв`язку з не усуненням недоліків, повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаними ухвалами суду ОСОБА_1 подав апеляційні скарги.

Так, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 по справі № 160/7735/19 повернуто скаржнику.

Крім того, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08.10.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 по справі № 160/7735/19 повернуто заявнику.

28.08.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 160/7735/19.

Станом на день надходження вказаної заяви справа № 160/7735/19 перебувала у Третьому апеляційному адміністративному суді та була передана судді Рищенко А.Ю. 04.11.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Рищенко А.Ю. 05.11.2020 у відрядженні та з 06.11.2020 по 12.11.2020 у щорічній основній відпустці, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову розглядається 13.11.2020.

Після одержання заяви про забезпечення позову, суд з`ясовує, чи вона відповідає вимогам, які передбачені ст. 152 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КАС України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Однак, судом встановлено, що матеріали позовної заяви по справі № 160/7735/19 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Прем`єр-міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства фінансів України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Дніпропетровської обласної державної адміністрації про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, їх посадових та службових осіб вже повернуто позивачу на підставі ухвали суду від 13.12.2019.

Таким чином, суд вказує, що означена заява про забезпечення позову підлягає поверненню, оскільки позов, в забезпечення якого означена заява була подана, повернуто.

Окрім цього, суд зазначає про таке.

Як встановлено, ч. 4 ст. 152 КАС України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється, серед іншого за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення встановлено ставку судового збору 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 2 102,00 грн.

Таким чином, позивачу під час звернення до суду з заявою про забезпечення позову належить сплатити судовий збір в розмірі 630,60 грн., проте, позивачем доказів на підтвердження сплати судового збору за звернення до суду з заявою про забезпечення позову не надано.

Водночас, у заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору.

За приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також і відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, суд наголошує, що належними та достатніми доказами для підтвердження скрутного майнового становища позивача можуть бути довідки про доходи з органів державної податкової інспекції, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, тощо.

Аналіз зазначених норм права дає підстави зробити висновок, що позивач може звернутись із клопотанням про відстрочення, розстрочення сплати судового збору разом із доказами на підтвердження обставин, які свідчать про скрутний майновий стан.

Також, вирішуючи питання щодо можливості звільнення від сплати судового збору за цією позовною заявою, судом враховані і правові позиції, викладені у постанові Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 23.01.2015 р. №2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-УІ "Про судовий збір", а також у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року №2 у яких зазначено, що при вирішення питання можливості звільнення від сплати судового збору адміністративний суд повинен виходити із того, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Разом з тим, на підтвердження свого скрутного фінансового становища, позивачем не надано жодного доказу.

Отже, суд дійшов висновку, що заявником не доведено суду відсутність можливості сплатити судовий збір за подання даної заяви про забезпечення позову, у зв`язку з чим заява позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Враховуючи наведене та те, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову до суду у відповідності до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог, встановлених ч. 4 ст. 152 КАС України.

Отже, враховуючи виявлені недоліки заяви про забезпечення позову, та відповідно до приписів ст. 153, 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову не відповідає вимогам встановлених статтею 152 та 153 КАС України, у зв`язку з чим заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 154, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову по справі № 160/7735/19 - повернути без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А. Ю. Рищенко