Рішення № 92981435, 19.11.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року ЛуцькСправа № 140/15172/20

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі - Другий ВДВС у м. Луцьку) про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.10.2020 позивач отримала за домашньою адресою копію постанови ВП № 63044181 від 02.10.2020 головного державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку Постоловського Р.О. про накладення штрафу та копію акту державного виконавця від 02.10.2020, на підставі якого була прийнята постанова. У вказаній постанові зазначено, що на позивача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за невиконання рішення суду (виконавчий лист Луцького міськрайонного суду Волинської області № 161/6009/20 від 11.09.2020).

Позивач не погоджується із вказаною постановою та зазначає, що про наявність відкритого виконавчого провадження їй стало відомо лише 09.10.2020 при отриманні конверту з копією оскаржуваної постанови. При цьому, позивач не зареєстрована у АДРЕСА_1 , та не проживає за цією адресою, а фактично проживає за місцем реєстрації в смт. Луків Турійського району.

Позивач вказує, що не була обізнана про наявність заочного рішення суду, виконавчого листа та відкритого виконавчого провадження, що унеможливило виконання рішення суду, тому постанова від 02.10.2020 про накладення на неї штрафу в сумі 1700,00 грн. за невиконання рішення суду є незаконною, а також прийнятою на підставі акту державного виконавця від 02.10.2020, складеного з процесуальними порушеннями щодо оформлення такого виду актів.

Позивач, з урахуванням нової редакції позовної заяви (а. с. 18-22), просить визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку Постоловського Р.О. про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн. на ОСОБА_1 ВП № 63044181 від 02.10.2020.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а. с. 27).

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не подав, та від третьої особи також не надходили до суду письмові пояснення щодо позову.

В судове засідання, призначене на 15:30 19.11.2020, позивач не прибула, проте її представник Сорокопуд М.О. подав письмове клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 63). Крім того, до вказаного судового засідання від представника відповідача Постоловського Р.О. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у якому також представник відповідача просить відмовити в позові за безпідставністю (а. с. 66).

Третя особа у вказане судове засідання також не прибула, при цьому, у порядку частини другої статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи з моменту оприлюднення судом 09.11.2020 на веб-порталі судової влади України ухвали від 09.11.2020 про відкриття провадження у даній справі разом із оголошенням про виклик до суду із зазначенням дати, часу та місця судового розгляду (а. с. 29).

Згідно із частинами першою, другою, третьою статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283, 285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Отже, оскільки неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, згідно із частиною третьою статті 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи, тому відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника позивача Сорокопуда М.О. про відкладення розгляду справи. Крім того, при вирішенні вказаного клопотання суд також врахував, що відповідно до частини четвертої статті 287 КАС України справу з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця суд повинен вирішити протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Відтак, виходячи із приписів частини третьої статті 268 КАС України, якими передбачено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, та враховуючи норми частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229 КАС України, судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у завах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 11.09.2020 Луцький міськрайонний суд Волинської області, на виконання заочного рішення суду від 30.06.2020, видав виконавчий лист у справі № 161/6008/20 про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкод та надати доступ у квартиру АДРЕСА_2 з метою встановлення причин затікання та обстеження водопровідно-каналізаційних мереж й відповідно усунення та ліквідації причин затоплення квартири АДРЕСА_3 (а. с. 34).

15.09.2020 стягувач ОСОБА_2 звернулася до Другого ВДВС у м. Луцьку із заявою про відкриття виконавчого провадження та прийняття до примусового виконання виконавчого листа № 161/6008/20, виданого Луцьким міськрайонним судом (а. с. 33).

16.09.2020 головний державний виконавець Другого ВДВС у м. Луцьку Постоловський Р.О. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63044181 з виконання виконавчого листа № 161/6008/20, виданого 11.09.2020 Луцьким міськрайонний судом про зобов`язання ОСОБА_1 не чинити перешкод та надати доступ у квартиру АДРЕСА_2 з метою встановлення причин затікання та обстеження водопровідно-каналізаційних мереж й відповідно усунення та ліквідації причин затоплення квартири АДРЕСА_3 . При цьому, пунктом 2 вказаної постанови боржнику встановлено строк 10 робочих днів для виконання рішення суду (а. с. 37).

Копію вказаної постанови було скеровано боржнику ОСОБА_1 супровідним листом від 16.09.2020 № 76560 на адресу, зазначену у виконавчому листі: АДРЕСА_1 (а. с. 36). При цьому, конверт було повернуто на адресу Другого ВДВС у м. Луцьку як невручений адресату із відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» від 17.10.2020 (а. с. 43).

02.10.2020 головний державний виконавець Другого ВДВС у м. Луцьку Постоловський Р.О. за участю стягувача ОСОБА_2 склав акт про невиконання рішення суду (а. с. 55).

Постановою про накладення штрафу ВП № 63044181 від 02.10.2020, винесеною головним державним виконавцем Другого ВДВС у м. Луцьку Постоловським Р.О., за невиконання рішення суду на боржника ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. (а. с. 54).

Копію вказаної постанови було скеровано позивачу супровідним листом від 02.10.2020 № 79757 (а. с. 24), при цьому, з повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що поштове відправлення було направлено на адресу АДРЕСА_4 , та вручено боржнику 10.10.2020 (а. с. 12).

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Відтак, оскільки копію оскаржуваної постанови від 02.10.2020 позивач одержала 10.10.2020, а позовну заяву було скеровано до суду 19.10.2020 (а. с. 12), тому суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частин першої, другої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 382/389/17).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За приписами частини першої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частин п`ятої, шостої статі 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За правилами частин першої, другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Системний аналіз наведених норм Закону № 1404-VIII дає підстави дійти висновку про те, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов`язує накладення штрафу на боржника. Боржник повинен бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження. Підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду. Таким чином, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. У разі з`ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення у визначений у постанові про відкриття виконавчого провадження строк (аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 554/13475/15-ц).

З матеріалів справи вбачається, що про відкриття виконавчого провадження ВП № 63044181 боржник ОСОБА_1 дізналася лише 10.10.2020 після отримання постанови про накладення штрафу ВП № 63044181 від 02.10.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 12).

Суд також враховує, що позивач ОСОБА_1 з 15.06.2004 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , про що зроблено відмітку в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 (а. с. 9-11), а копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2020 ВП № 63044181 було скеровано боржнику ОСОБА_1 супровідним листом від 16.09.2020 № 76560 на іншу адресу: АДРЕСА_1 (а. с. 36), та конверт було повернуто як невручений адресату із відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання» від 17.10.2020 (а. с. 43).

Отже, у матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу ВП № 63044181 від 02.10.2020 позивач знала або повинна була дізнатись про відкриття виконавчого провадження № 63044181, у якому вона є боржником.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскільки на момент винесення постанови про накладення штрафу ВП № 63044181 від 02.10.2020 боржник ОСОБА_1 копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 16.09.2020 ВП № 63044181 не отримала та у матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази того, що боржник дійсно була обізнана або повинна була дізнатись про відкриття виконавчого провадження № 63044181, у якому вона є боржником, тому у державного виконавця були відсутні передбачені частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII правові підстави для винесення постанови ВП № 63044181 від 02.10.2020 про накладення на боржника ОСОБА_1 штрафу в сумі 1700,00 грн. за невиконання рішення суду, у зв`язку із чим позовні вимоги про визнання протиправною та скасування зазначеної постанови належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн., який сплачений квитанцією від 19.10.2020 № 0.0.1875852730.1 (а. с. 6), та який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України (а. с. 14).

Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Постоловського Романа Олеговича про накладення штрафу від 02 жовтня 2020 року ВП № 63044181.

Стягнути з Другого відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (43025, Волинська область, м. Луцьк, вул. Винниченка, 27-а, ідентифікаційний код 35041370) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 840 гривень 80 копійок (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.М.Валюх