Вирок № 92980900, 19.11.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.11.2020

Справа № 320/5249/19

Провадження № 1-кп/937/354/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого судді - Горбачової Ю.В.

з секретарем с/з – Мазуріною О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження №12019080140001710 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мелітополя Запорізької області, громадянки України, не працюючої, не заміжньої, яка на момент події інкримінованого їй злочину навчалася у групі № 203 ДНЗ «Мелітопольське вище професійне училище», на час скоєння злочину була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , тимчасово зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

обвинуваченої у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

за участю: прокурора – Щербини О.О.,

обвинуваченої – ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Стукалова А.В.,

законного представника обвинуваченої – ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ :

19 червня 2019 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, неповнолітня ОСОБА_1 , знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивами, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, з тумби, яка розташована у спальній кімнаті вказаного будинку, таємно викрала належні потерпілій ОСОБА_3 речі, а саме: жіночу сумку, зі шкірозамінника, сірого кольору, вартістю 300 гривень 00 копійок та мобільний телефон, марки «NOMI», моделі «i241+», в корпусі сірого та чорного кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , вартістю 600 гривень 00 копійок, чим спричинила потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 900 гривень 00 копійок.

Своїми діями неповнолітня ОСОБА_1 скоїла кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.185 КК України.

Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомила. Цивільний позов не заявлено.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 винною себе у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 185 КК України визнала повністю і пояснила, що вона 19 червня 2019 року, приблизно о 09 годині 00 хвилин, знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_4 , шляхом вільного доступу, з тумби, яка розташована у спальній кімнаті вказаного будинку, таємно викрала належні потерпілій ОСОБА_3 речі, а саме: жіночу сумку, зі шкірозамінника, сірого кольору та мобільний телефон, марки «NOMI», моделі «i241+», в корпусі сірого та чорного кольору, після чого пішла з будинку, вкравши вказані речі. Наступного дня до неї у гуртожиток прийшли співробітники поліції, яким вона зізналася у скоєній крадіжці та добровільно видала викрадене майно. У скоєному розкаялася та просить суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд за погодженням учасників провадження визнав недоцільним дослідження в судовому засіданні інших доказів, які стосуються фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений визнав свою провину та надав суду повні та детальні пояснення про обставини скоєного ним кримінального правопорушення і його позиція не викликає у суду сумніву в її істинності та добровільності, а також ніким не оспорюється.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного, обставини, що обтяжують і пом`якшують покарання та дані про особу винної.

Так, обвинувачена ОСОБА_1 , будучи неповнолітньою скоїла умисне кримінальне правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, за місцем навчання характеризується задовільно, на обліку лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, проживає у фактичних шлюбних відносинах та перебуває на обліку лікаря-гінеколога у зв`язку з вагітністю, щиросердно розкаялася у скоєному та своїми показами сприяла встановленню обставин вчиненого злочину.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої, суд визнає сприяння у встановленні обставин злочину та щире і дієве каяття у вчиненому, яке полягає у поверненні викраденого майна.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Прокурор у судових дебатах просила визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченому ч.1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу.

Згідно досудової доповіді, що надійшла з Мелітопольського міськрайонного відділу ФДУ «Центр пробації» в Запорізькій області від 01.10.2020 року, орган пробації вважає, що у разі призначення ОСОБА_1 покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, виправленню та ресоціалізації обвинуваченої можуть прияти такі заходи, які відповідають її криміногенним потребам (факторам ризику): проведення з дівчиною індивідуально – виховної роботи в напрямку формування навичок усвідомлення наслідків своїх дій та самостійності в прийнятті рішень, правової грамотності, навичок право свідомої поведінки. Ризик вчинення нею повторного кримінального правопорушення оцінюється як низький та потребує мінімального рівня нагляду.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає доцільним призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в розмірі, що був встановлений санкцією 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Судові витрати по справі відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Арешт на майно ОСОБА_1 не накладався.

Цивільний позов не заявлено.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_1 не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376, 484,485 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні кримінального проступку, передбаченому ч.1 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят ) гривень.

Речові докази: - жіноча сумка, зі шкірозамінника, сірого кольору та мобільний телефон, марки «NOMI», моделі «i241+», в корпусі сірого та чорного кольору, імей1: НОМЕР_1 , імей2: НОМЕР_2 , які передані на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3 , згідно розписки від 26.06.2019 року – залишити їй за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду протягом 30 діб через Мелітопольський міськрайонний суд.

СУДДЯ : Ю.В. Горбачова