Рішення № 92979098, 19.11.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 229/7860/19

Справа №229/7860/19

Провадження №2/226/794/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І. В.,

за участю секретаря Альберті О. В.,

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа: ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант»

представник третьої особи: Білинова А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мирнограді Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою, в обґрунтування якого вказав, що він є власником автомобіля марки «KIA CEED», державний номерний знак НОМЕР_1 . 19 грудня 2016 року о 12:30 годині водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «DAEWOO ЗАЗ LANOS», державний номерний знак НОМЕР_2 на 434 км + 700 м автошляху Знамянка-Луганськ-Ізварине не вибрав безпечну швидкість руху та дорожні умови, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «KIA CEED», державний номерний знак НОМЕР_1 , який перебував під його керуванням. Внаслідок скоєння відповідачем ОСОБА_2 вказаної дорожньо-транспортної пригоди належному йому автомобілю спричинені механічні пошкодження. 20 лютого 2017 року постановою Дружківського міського суду Донецької області ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Про настання страхового випадку було повідомлено Страхову Компанію «Альфа – Гарант» м. Київ, в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність відповідача згідно поліса обов`язкового страхування серії АЕ № 6786121 зі строком дії з 28.01.2016 року по 27.01.2017 року включно. Для визначення розміру та обсягу робіт, запчастин по відновленню пошкодженого належного йому автомобіля він пошкоджений автомобіль доставив в спеціалізований центр по обслуговуванню автомобілів ТОВ «Компанія Алекс» м. Краматорськ Донецької області, де зазначений автомобіль був оглянутий на предмет дефектування. Вартість робіт та запчастин склала 26591,51 грн. Вартість придбаного ним ГСМ для поїздки на зазначеному автомобілі з м. Гірник до м. Краматорськ Донецької області у вказаний спеціалізований центр та в зворотньому напрямку склала 509,92 грн. За зазначену послугу ТОВ «Компанія Алекс» ним були сплачені готівкою грошові кошти в розмірі 160 грн. Також на замовлення СК «Альфа Гарант» виконавцем ТОВ «Промислова компанія «Селтім» була проведена оцінка належного йому автомобіля «КІА CEED» державний номерний знак НОМЕР_1 з метою визначення вартості матеріального збитку завданого в результаті його пошкодження. Згідно висновку матеріальний збиток, завданий йому внаслідок пошкодження вказаного автомобіля, складає 18514,57 грн з урахуванням ПДВ, а 15428,81 грн без урахування ПДВ. На підставі укладеного ним з ФОП ОСОБА_3 договору за № 20617 від 02.06.2017 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту автомобіля, зазначеною особою були проведені відповідні роботи по продажу йому необхідних запчастин та ремонтно-відновлювальні роботи після ДТП належного йому автомобіля. Вартість запчастин та робіт склала 21330 грн. Страховою компанією «Альфа Гарант» 05.04.2017 встановлено страхове відшкодування за спричинену йому в результаті ДТП матеріальну шкоду в розмірі 14428,81 грн. За послуги по наданню банком зазначеної інформації, ним сплачено особисті кошти в розмірі 100 грн. Ним понесені значно більші витрати по ремонту пошкодженого автомобіля, аніж отримані страхові відшкодування. Розмір зазначених витрат становить 6901,19 грн. Також в результаті неправомірних дій відповідача йому заподіяна моральна шкода, що виражається у душевних стражданнях, які він зазнав у зв`язку з пошкодженням належного йому автомобіля в результаті даної дорожньо-транспортної пригоди. За виною відповідача в період з 19.12.2016 року після настання ДТП по 09.06.2017 року він не мав можливості користуватися автомобілем. Спричинену відповідачем ОСОБА_2 моральну шкоду він оцінює в 6000 грн. Після скоєння дорожньо-транспортної пригоди до теперішнього часу ОСОБА_2 в добровільному порядку не бажає відшкодовувати матеріальний збиток та моральну шкоду, завдану ним в результаті пошкодження його автомобіля. Тому позивач просить суд, стягнути з відповідача на свою користь 6901,19 грн відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн розмір франшизи, 160 грн за огляд автомобіля, 100 грн за послуги банку, 509,92 грн витрат на придбання ГСМ, всього 8671,11 грн, 6000 гривень моральної шкоди та судові витрати понесені ним у зв`язку із розглядом справи.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, де зазначив, що 19.12.2016 року сталася дорожньо-транспортна пригода за його участю внаслідок якої були спричиненні механічні ушкодження автомобілю позивача «КІА CEED» державний номерний знак НОМЕР_3 , про що належним чином було повідомлено його страхову компанію ТДВ «СК «Альфа Гарант», де була застрахована його цивільно-правова відповідальність. Як вбачається з позовної заяви, позивач підтверджує сплату Страховою компанією Відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 14428,81 грн. Таким чином, 50 000 – 14428,81 грн. = 35571,19 грн, саме така сума залишилась в межах якої, відповідальність відповідача залишається застрахованою і підлягає стягненню зі страхової компанії. Щодо відшкодування моральної шкоди він не погоджується, так як позивачем нічим не підтверджена сума у розмірі 6000 грн. Розмір моральної шкоди, що визначений позивачем, не має під собою жодних обґрунтувань та документальних підтверджень, а тому не підлягає задоволенню у повному обсязі. Просив суд відмовити позивачу у повному обсязі.

До суду надійшли пояснення представника третьої особи, з яких вбачається, що на їх думку страховиком повністю виконано свої зобов`язання за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, у передбаченому законом порядку оцінено шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та у визначені Законом строки виплачено страхове відшкодування.

Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України, учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

23.12.2019 року до органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи суддею був зроблений запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача, відповідь на який надійшла до суду 21.02.2020 року.

25.02.2020 року на підставі ухвали судді Дружківського міського суду Донецької області відкрите провадження у даній справі для розгляду у загальному позовному провадженні, підготовче засідання призначене на 10.00 год 20.03.2020.

За клопотанням відповідача, підготовче засідання перенесено на 27.04.2020.

За клопотанням відповідача, підготовче засідання перенесено на 27.05.2020.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 27.05.2020 закрито підготовче засідання та справа призначена для розгляду по суті на 25.06.2020.

25.06.2020 розгляд справи відкладено на 15.07.2020.

15.07.2020 розгляд справи відкладено у зв`язку з перебуванням судді у відпустці на 26.08.2020.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 26.08.2020 справа передана Димитровському міському суду Донецької області за підсудністю.

22.09.2020 року на підставі ухвали судді Димитровського міського суду Донецької області відкрите провадження у даній справі для розгляду у спрощеному позовному провадженні для розгляду по суті без повідомлення сторін.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

19 грудня 2016 року о 12.30 годині водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «DAEWOO ЗАЗ LANOS», державний номерний знак НОМЕР_2 на 434 км + 700 м автошляху Знамянка-Луганськ-Ізварине не вибрав безпечну швидкість руху та дорожні умови, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «KIA CEED», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою Дружківського міського суду Донецької області 20 лютого 2017 року ОСОБА_2 було визнано винуватим та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 гривень. Дане рішення суду набрало чинність 02 березня 2017 року (а. с. 8).

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 на момент вчинення ДТП була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Альфа Гарант», що підтверджуються полісом № АЕ/6786121 від 27.01.2016, згідно якого страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну майну, становить 50000,00 гривень, а за шкоду заподіяну життю і здоров`ю 100000,00 грн, франшиза 1000 грн (а. с. 14).

Автомобіль «KIA CEED», державний номерний знак НОМЕР_1 , у тому числі за участі якого сталась ДТП 19 грудня 2016 року належить ОСОБА_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а. с. 42).

Згідно рахунку-фактури № ANF9100215 від 31.07.2017 ТОВ «Компанія Алекс» на дефектування автомобіля «KIA CEED», державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість робіт та запчастин складає 26591,51 грн з ПДВ, за який позивачем було сплачено 160 грн, а також згідно чеків на паливо від 31.07.2017 було сплачено 509,92 грн за витрачання бензину за поїздку до сервісного центру у м. Краматорськ та у зворотному напрямку (а. с. 16-17).

Згідно довідки АТ «КБ «Приватбанк» від 31.10.2019, ТДВ «СК «Альфа-Гарант» перерахувало позивачу 05.04.2017 страхове відшкодування згідно страхового акту № цв/16/4674 за договором страхування № АЕ-0006786121 від 27.01.2016 у сумі 14428,81 грн без ПДВ (а. с. 18-20).

Згідно Звіту № 32-D/29/2 від 24.03.2017 ТОВ «Промислова компанія «Селтим» про вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «KIA CEED», державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту складає 26139 грн 06 коп., вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу складає 18514 грн 57 коп. з ПДВ та 15428,81 грн без ПДВ (а. с. 20-28).

На підтвердження витрат на відновлення пошкодженого автомобіля позивачем надано: Договір № 20617 від 02.06.2017 між позивачем та ФОП ОСОБА_3 на ремонт автомобіля «KIA CEED», державний номерний знак НОМЕР_1 на суму 21330 грн, Акт передавання-приймання транспортного засобу «KIA CEED», державний номерний знак НОМЕР_1 від 02.06.2017, наряд-замовлення від 02.06.2017 на надання послуг з технічного обслуговування та ремонту на суму 21330 грн, Акт передавання-приймання транспортного засобу «KIA CEED», державний номерний знак НОМЕР_1 від 09.06.2017, товарний чек № 1 від 09.06.2017 року на отриману плату у сумі 21330 грн (а. с. 29-36, 40).

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною першою ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

Відповідно до абз. 3 п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

За змістом ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно абз. 1 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, – це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Суд в оцінці обставин справи виходить з того, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що зазначені збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Аналогічний висновок, зроблений у постанові ВС від 04.12.2019 по справі № 359/2309/17.

Тому доводи відповідача, що вартість фактичного ремонту автомобіля у сумі 21330 грн повинна відшкодувати страхова компанія, оскільки страховий ліміт встановлений у сумі 50000 грн, ґрунтується на законі.

Відповідно до абз.абз. 1, 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених ст. 41 цього Закону, – МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

За змістом п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 % від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Звітом № 32-D/29/2 від 24.03.2017 встановлено матеріальний збиток без ПДВ у сумі 15428,81 грн, а передбачена полісом № АЕ/6786121 від 27.01.2016 франшиза становить 1000 грн при ліміті відповідальності 50000 грн.

Через те, що страхове відшкодування здійснювалося на рахунок позивача, то сума, яка підлягала перерахуванню становить 14428,81 грн (15428,81 – 1000), що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням у сумі 6901,19 грн (21330 – 14428,81).

При цьому суд вважає, що вимога про стягнення ще раз франшизи у сумі 1000 грн задоволенню не підлягає, так як ця сума (1000 грн) вже врахована страховою компанією при виплаті позивачу страхового відшкодування та відповідно у сумі 6901,19 грн, оскільки без врахування франшизи позивачу необхідно було б відшкодувати 5901,19 грн (21330 – 15428,81).

Моральна ж шкода, яка отримана внаслідок пошкодження майна, не охоплюється Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому підлягає відшкодуванню на загальних засадах.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів та у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За змістом ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Судом враховані ступінь вини, зазначені позивачем у позові страждання, порушення звичного життєвого побуту, тому виходячи з цього необхідно визначити розумним і справедливим стягнення суми моральної шкоди у розмірі 2500 грн.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам.

При цьому позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивач її визначив у грошовому вимірі (постанова ВС від 28.11.2018, справа № 761/11472/15-ц).

Враховуючи викладене, суд пропорційно задоволеним вимогам зменшує суму судового збору з суми 768,40 грн до 519,19 грн, яка й підлягає стягненню.

За змістом п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати (крім судового збору), пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 140 ЦПК України, розмір витрат, пов`язаних з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження, забезпеченням доказів та вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Таким чином суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 100 грн, потрачена ним на вчинення дій, пов`язаних з розглядом справи – отримання довідки банку про виплату йому страхового відшкодування. Між тим, ця сума також пропорційно зменшується зі 100 грн до 67,57 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 ЦПК України, витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Позивачем надана заява про стягнення витрат на пальне за участь у судових засіданнях 20.03.2020 та 26.08.2020 на суму 755,76 грн та додані чеки на пальне, скріншот карти з гугл та технічні характеристики автомобіля «KIA CEED».

Суд вважає, що зазначена заява підлягає задоволенню, однак з врахуванням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, витрати позивача підлягають зменшенню пропорційно задоволених вимог з 755,76 грн до 510,65 грн.

Суду не доведена необхідність витрат зі складання рахунку-фактури № ANF9100215 від 31.07.2017 ТОВ «Компанія Алекс» на дефектування автомобіля «KIA CEED», за який позивачем було сплачено 160 грн, а також згідно чеків на паливо від 31.07.2017 було сплачено 509,92 грн за витрачання бензину за поїздку до сервісного центру у м. Краматорськ та у зворотному напрямку, тому у стягненні цих витрат необхідно відмовити.

На підставі ст.ст. 23, 988, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 22, 28, 29, 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 34, 138, 140, 141, 176, 258-259, 265, 274, 352, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , місце мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_4 до ОСОБА_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , місце реєстрації як внутрішньо переміщеної особи за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_5 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», місцезнаходження за адресою: бульв. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 32382598 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 6901 (шість тисяч дев`ятсот одна),19 грн, моральну шкоду у сумі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн, у задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 519 (п`ятсот дев`ятнадцять),19 грн, інші судові витрати у сумі 577,49 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 20.11.2020.

Суддя: І. В. Петунін