Рішення № 92977825, 11.11.2020, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/588/20

Провадження № 2/342/459/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2020 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Федів Л.М.,

секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городенка справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Раковецької сільської ради про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в порядку спадкування за заповітом

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Раковецької сільської ради, в якому просить визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_5 , актовий запис про смерть №13. На випадок своєї смерті, спадкодавець ОСОБА_5 зробила заповітне розпорядження, згідно якого жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , земельна ділянка, земельний пай, цінні папери та все інше майно рухоме і нерухоме, що її належало на день смерті, і на що вона за законом мала право, заповіла своїй дочці – позивачу ОСОБА_6 . Згідно довідки Раковецької сільської ради №96 від 03.02.2020, на момент смерті із спадкодавцем ОСОБА_5 у житловому будинку по АДРЕСА_1 проживали: дочка - ОСОБА_1 , 1965 року народження; онука – ОСОБА_7 ,1987 р.н. Згідно довідки №98 від 03.02.2020 р., виданої виконавчим комітетом Раковецької сільської ради станом на 15.04.1991 року у вказаному господарстві були зареєстровані і проживали: ОСОБА_5 , 1936 р.н., - голова колгоспного двору; ОСОБА_1 , 1965 р.н. – дочка; ОСОБА_2 , 1962 р.н. – зять; ОСОБА_7 , 1987 р.н. – внука; ОСОБА_8 , 1990 р.н. – внука, які були членами колишнього колгоспного двору і кожному з них належала частка в майні двору і вони були рівними. Належні частки з майна не виділялись і ніхто свою частку не втрачав. Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на належне їй майно, а саме житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . Вищезгаданий будинок з господарськими будівлями в заставі або під арештом не перебуває, побудований у встановленому законом порядку. В дворі самовільно збудованих будівель не має. Спору за вказано вище майно теж немає. Інших претендентів на майно після смерті спадкодавця, крім позивача немає, оскільки відповідачі по справі – її чоловік ОСОБА_2 , 1962 р.н., дочки ОСОБА_9 ) ОСОБА_10 , 1987 року народження та ОСОБА_8 , 1990 року народження не заперечують, щоб ОСОБА_1 стала власником житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 . Згідно довідки Раковецької сільської ради № 95 від 03.02.2020 р. за вказаним домогосподарством закріплено земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд. Оформити спадкування позивач не може, оскільки житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 належав на праві власності колишнього колгоспного двору без виділення часток та відсутній оригінал документа, який посвідчував би право власності спадкодавця ОСОБА_5 на вищезгаданий будинок. Постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори від 31.01.2020 року № 111/02-31, постановлено відмовити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок по АДРЕСА_1 після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як спадкоємець не надала правовстановлюючі документи на вищезгаданий житловий будинок, який належав померлій, оскільки згідно даних МБТІ право власності не було зареєстровано. Технічним паспортом та випискою з інвентаризаційних матеріалів на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами стверджено, що вказане домоволодіння складається із: а) житлового будинку; б) стайні; в) стодоли; г) комори; д) сараю; з) сараю; и) погребу; і) літньої кухні; ж) вбиральні; № криниці; № 1-2 огорожі; ІІ вимощення, загальна вартість яких становить 105160 грн.

Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав наведених в позові та просила їх задовільнити.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася. До суду подала заяву про розгляд справи без її участі; позовні вимоги вважає обґрунтованими і визнає в повному обсязі.

Відповідач Раковецька сільська рада в поданій до суду довідці вказала, що позов визнають.

Дії учасників справи не суперечать вимогам ст.211 ЦПК України, відповідно до якої учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , дослідивши письмові докази, дійшов наступного.

Ч.3 ст.5 Цивільного кодексу України (2003) визначено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювались актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно архівних даних ОКП «Коломийське МБТІ» право власності на житловий будинок та господарські будівлі по АДРЕСА_1 станом на 31.12.2012 не зареєстровано, що стверджується копією виписки з інвентаризаційних матеріалів ОКП «Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» Вих. № 9254 від 24.01.2020.

Копія висновку про вартість майна, складеного ЕТВО «Придністров`я» стверджує, що ринкова вартість житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 станом на 03.02.2020 становить 105160 грн.

З копії технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого 27.01.2020 встановлено, що житловий будинок, споруджено в 1958 році, господарські будівлі та споруди в 1960, 1990 роках.

Копія висновку про вартість майна, складеного ЕТВО «Придністров`я» стверджує, що ринкова вартість житлового будинку з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 станом на 03.02.2020 становить 105160 грн.

Випискою із по господарської книги № 6 АДРЕСА_1 , виданою 03.09.2020 Раковецькою сільською радою доводиться, що в даному господарстві, яке було бувшим колгоспним двором: за 1958-1960 р.р., за 1961-1963 р.р. – проживали: ОСОБА_11 , 1930 р.н., голова господарства; ОСОБА_5 , 1936 р.н., дружина; ОСОБА_12 , 1959 р.н., син; ОСОБА_13 , 1960 р.н., син; за 1964-1966 р.р., за 1967-1969 р.р., за 1970-1973 р.р., за 1974-1976 р.р., за 1977-1979 р.р., за 1980-1982 р.р., за 1983-1985 р.р. – проживали, окрім інших: ОСОБА_11 , 1930 р.н., помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , голова господарства; ОСОБА_5 , 1936 р.н., дружина; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка; за 1986-1990 р.р., за 1991-1995 р.р., за 1996-2000 р.р., за 2001-2005 р.р., за 2006-2010 р.р., за 2011-2015 р.р.– проживали, окрім інших: ОСОБА_5 , 1936 р.н., голова господарства, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочка; за 2016-2020 р.р. – проживали, окрім інших: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , голова господарства.

Згідно довідки № 262, виданої 25.05.2020 виконавчим комітетом Раковецької сільської ради, господарство, де зареєстрована ОСОБА_1 знаходиться в АДРЕСА_1 ; номер будинку змінено в 2000 році.

За господарством в АДРЕСА_1 числиться земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,25 га, що доводиться довідкою № 95, виданою 03.02.2020 виконавчим комітетом Раковецької сільської ради.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради.

До часу набрання чинності Цивільним кодексом України (2003) та Законом України від 01.07.2004 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виникнення права власності на збудоване нерухоме майно не залежало від державної реєстрації такого права. Згідно п. 3.1. Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 24.06.2011 № 91, документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05.08.1992 житлових будинків, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації права власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

За ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності, включаючи неповнолітніх і непрацездатних; у разі смерті члена колгоспного двору спадкоємство в майні двору не відкривалось до смерті останнього члена колгоспного двору, а залишалось на праві сумісної власності в рівних частках членів двору, що в ньому проживають. Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. На витребування частки з майна колишнього колгоспного двору, що збереглося на 15 квітня 1991 року, поширюється загальний трирічний строк позовної давності.

Станом на 15.04.1991 року в господарстві в АДРЕСА_1 були зареєстровані: голова господарства ОСОБА_5 , 1936 р.н.; дочка ОСОБА_1 , 1965 р.н.; зять ОСОБА_2 , 1962 р.н., внука ОСОБА_7 , 1987 р.н.; внука ОСОБА_8 , 1990 р.н.; господарство є бувшим колгоспним двором, що доводиться довідкою № 98, виданою 03.02.2020 виконавчим комітетом Раковецької сільської ради.

Про те, що ОСОБА_7 після державної реєстрації шлюбу 03.11.2017 (актовий запис № 5) присвоєно прізвище – « ОСОБА_16 », стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 03.11.2017 виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Про те, що ОСОБА_8 після державної реєстрації шлюбу 01.09.2012 (актовий запис за № 2) присвоєно прізвище – « ОСОБА_17 », стверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 01.09.2012 виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

За заповітом, посвідченим 22.05.2013 виконавчим комітетом Раковецької сільської ради, зареєстрованим в реєстрі за № 6, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження, яким належний їй на правах особистої власності жилий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , земельна ділянка, земельний пай та усе інше майно і цінні папери, рухоме і нерухоме з чого б воно не складалося і де б воно не знаходилося, що буде належати їй на день її смерті і на що згідно закону матиме право заповіла дочці ОСОБА_1 . Заповіт чинний, зареєстрований у спадковому реєстрі за № 55467956 (номер в реєстрі нотаріальних дій 6), що доводиться копією Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 36535811, виданою 05.02.2014 Городенківською районною державною нотаріальною конторою, у зв`язку з відкриттям спадкової справи.

Член колгоспного двору (голова колгоспного двору) ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 76 років в с. Семенівка Городенківського району Івано-Франківської області, про що свідчить копія Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 08 серпня 2013 року Раковецькою сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області. Внаслідок її смерті відкрилася спадщина.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. За ст.ст. 1268-1269 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийняття спадщини це: постійне проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання спадкоємцем, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядуваннязаяви про прийняття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи, визначено ч.2 ст.1220 ЦК України.

Про те, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є дочкою ОСОБА_11 та ОСОБА_5 свідчать копії: свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 5 листопада 1965 року, актовий запис № 43 від 05 листопада 1965 року; свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_5 , виданого 24.01.1987, з якого слідує, що після укладення шлюбу, запис за № 1 від 24.01.1987, позивачу присвоєно прізвище « ОСОБА_18 ».

На час смерті ОСОБА_5 , 1936 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а/з № 13 в господарстві в АДРЕСА_1 разом з нею були зареєстровані та проживали: дочка ОСОБА_1 , 1965 р.н.; внука ОСОБА_7 , 1987 р.н., що стверджено довідкою № 96, виданою 03.02.2020 виконавчим комітетом Раковецької сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області.

Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітом спадкодавця ОСОБА_5 є її дочка ОСОБА_1 (позивач), яка прийняла спадщину, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.Згідно з вимогами ч.1 ст. 1297 згаданого Кодексу спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Із копії спадкової справи № 35/2014, наданої суду Городенківською районною державною нотаріальною конторою вбачається, що спадкоємець за заповітом позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як вона проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, та 05.02.2014 подала нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Копією Витягу № 36535854 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, виданого 05.02.2014 Городенківською районною державною нотаріальною конторою підтверджується, що до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 55695229 (номер у нотаріуса 35), спадкодавець – ОСОБА_5 , дата смерті: ІНФОРМАЦІЯ_3 . Спадкоємців, які відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України, мають обов`язкову частку в спадщині ОСОБА_5 , - судом не встановлено.

18.10.2019 ОСОБА_1 державним нотаріусом Городенківської районної державної нотаріальної контори Капріян С.В. видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 1271, на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 0,1541 гектара в межах згідно з планом, що розташована на території Раковецької сільської ради, що належала ОСОБА_5 . Дане свідоцтво про право на спадщину за заповітом зареєстроване в Спадковому реєстрі за № 64916338, що доводиться копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 57975736, наданого 18.10.2019.

До складу спадщини ОСОБА_5 входить частина житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю як колишньому члену колгоспного двору.

Постановою державного нотаріуса Городенківської районної державної нотаріальної контори № 111/02-31 від 31 січня 2020 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з посиланням на те, що спадкоємець не надала оригінал документу, який посвідчував би право власності спадкодавця на вищезгаданий житловий будинок.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно довідки № 97, виданої 03.02.2020 виконавчим комітетом Раковецької сільської ради встановлено, що в АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1 , 1965 р.н., голова господарства; чоловік ОСОБА_2 , 1962 р.н., дочка ОСОБА_3 , 1987 р.н., внук ОСОБА_19 , 2018 р.н.

Позивач, як спадкоємець за заповітом після смерті матері ОСОБА_5 , фактично стала власником вищезгаданого житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, користується ними. Однак, через відсутність правовстановлюючого документу, що підтверджує право власності спадкодавця на спадковий житловий будинок, не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, - визначено ч.3 ст. 1296 ЦК України.

Статтею 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Передбачених згаданою статтею підстав неправомірності набуття позивачем права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими по АДРЕСА_1 , судом не встановлено, позов визнається відповідачами - колишніми членами колгоспного двору та органом місцевого самоврядування, тому суд приходить до переконання, що є підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі ст.ст. 120, 123, 563 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 316, 317, 325, 328, 1216, 1217, 1220, 1222, 1223, 1233, 1268-1270, 1296-1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Місце проживання позивача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 .

Місце проживання відповідача - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .

Місце проживання відповідача - ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

Місце проживання відповідача - ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 .

Місцезнаходження відповідача - Раковецької сільської ради, вул. Галицька, 18 с.Раковець Городенківського району Івано-Франківської області.

Повне судове рішення складене 20.11.2020.

Суддя: Федів Л. М.