Рішення № 92977318, 17.11.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1171/19

Категорія 43

2/295/886/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі головуючого судді Лєдньова Д.М.

при секретарі - Вольській К.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Житомиробленерго» про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивачі звернулись в суд із позовом, в якому зазначили, що в провадженні Богунського районного суду м. Житомира перебувала справа № 295/3697/15-ц за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ ЕК «Житомиробленерго» про визнання дій відповідача щодо припинення енергопостачання незаконними, усунення перешкод у користуванні електроенергією, зобов`язання відновити електромережу, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, при розгляді якої вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди не розглядались судом по суті, що обумовлює право на повторне звернення з наведеними вимогами.

Позивачі зауважують, що за період з 06.03.2015 року по час подання позову відповідач неодноразово відключав електромережу на опорі від постачання електроенергії до належного їм будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , яка була власником будинку на підставі свідоцтва про право власності, позивач ОСОБА_1 як донька набула вищевказане майно у спадщину, свідоцтво про право на спадщину не отримувала.

Відповідачем в односторонньому порядку складено текст договору про електропостачання, зміст якого позивачем не погоджувався.

На думку позивачів, вони мають право на використання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постановами Кабінету Міністрів України № 879 від 01.08.1996 року; 449 від 22.05.1997 року, № 1964 від 17.12.2003 року, № 1788 від 31.12.2004 року.

Відповідачем ігноруються положення вищевказаних нормативних актів, не здійснюється застосування вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 191 «Про затвердження Порядку підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії», положення якої передбачають списання заборгованості.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 11.06.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 15.09.2010 року, відповідача зобов`язано відновити електропостачання до будинку.

Від`єднання від електромережі спричинило порушення нормальних життєвих умов для позивачів, які є інвалідами І та ІІ групи. Так, в зимовий період у будинку були відсутні тепло, світло, тепла вода. Незаконні дії відповідача призвели до суттєвого погіршення стану здоров`я та моральних переживань. За місцем проживання позивачів неодноразово викликалась швидка допомога.

З огляду на викладене, позивачі просять «скасувати» складений відповідачем договір, зобов`язати відповідача виконати умови постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 191 «Про затвердження Порядку підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії», стягнути на користь позивача ОСОБА_2 3217,88 грн. матеріальної шкоди та 50 000,00 грн. моральної шкоди, на користь позивача ОСОБА_2 – 724,10 грн. матеріальної та 50 000,00 грн. моральної шкоди.

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, де викладено заперечення щодо позову та зазначено, що рішенням Богунського районного суду м .Житомира від 25.01.2018 року договір № 9-488/98 про користування електричної енергією за адресою: АДРЕСА_2 , визнано укладеним з дати чабарня рішенням законної сили.

Для отримання можливості користування пільгами особа, яка має таке право, повинна перебувати на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги міського управління праці та соціального захисту населення.

Перелік осіб, яким за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам надаються пільги з оплати житлово-комунальних послуг, зазначений у ст. 102 Бюджетного кодексу України.

Фінансування по оплаті електроенергії таких пільгових громадян, як інвалід з дитинства 1-ї та інвалід 2-ї групи загальних захворювань не передбачено Державним бюджетом України, крім того, позивачі відсутні в переліку осіб, яким за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам надаються пільги з оплати послуг.

Відповідач звертає увагу. що позивачами не надано належних доказів на підтвердження понесення ними моральних страждань, а відшкодування моральної шкоди відповідно до положень Закону України «Про захист прав споживачів» можливе за умови заподіяння шкоди внаслідок небезпечної для життя і здоров`я людей продукцією.

Відшкодування моральної шкоди внаслідок припинення послуг з електропостачання не може бути підставою відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 17.11.2020 року позов у частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди закрито у зв`язку з ухваленням судом рішення, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , представник позивачів позовні вимоги підтримали. На уточнююче запитання суду представник вказав про необхідність визнання договору про надання послуг з електропостачання недійсним.

Представник відповідача заперечував з приводу заявлених вимог.

Судом встановлено наступні обставини.

Позивач ОСОБА_1 – особа з інвалідністю 2 групи, ОСОБА_2 – особа з інвалідністю 1-ї групи, проживають за адресою: АДРЕСА_1 , користуються послугами електропостачання, яке надає відповідач АТ «Житомиробленерго».

Вказані обставини визнаються учасниками.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 07.12.2018 року, яке залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 17.04.2019 року, визнано неправомірними дії Акціонерного товариства «Житомиробленерго» щодо відключення електропостачання, проведеного 18.10.2018 року, від будинку АДРЕСА_3 , зобов`язано Акціонерне товариство «Житомиробленерго» відновити електропостачання до будинку АДРЕСА_3 .

За змістом рішення відповідачем не виконано приписи «Правил роздрібного ринку електричної енергії», що затверджені постановою НКРЕКП 14.03.2018 № 312, згідно яких припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення; попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Відключення від мережі електропостачання, яке проведено 18.10.2018 року, визнано неправомірним.

Відповідно до ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право: отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії.

Пункт 5 частини першої статті 4 Закону "Про захист прав споживачів" (в чинній редакції) передбачає, що споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 1 Закону "Про захист прав споживачів" термін "продукція" у цьому Законі вживається в значенні - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

За змістом частини другої статті 22 Закону "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З огляду на викладене слід зазначити, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Статті 4 та 22 Закону "Про захист прав споживачів" прямо передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди у правовідносинах між споживачами та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

З наведеного вбачається, що моральна шкода за порушення цивільно-правового договору про надання послуг, фактичне виконання якого не заперечується учасниками, як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована на підставі статей 16 та 23 ЦК і статей 4 та 22 Закону "Про захист прав споживачів".

При вирішенні питання про розмір моральної школи, яка підлягає до стягнення на користь позивачів, суд приймає до уваги таке.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

В обгрунтування заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди позивачами покладались обставини протиправного від`єднання від мереж електропостачання в період з 2015 року.

За наслідком дослідження та оцінки доказів по справі суд прийшов до висновку про фактичне підтвердження належними доказами випадку протиправності дій відповідача, що полягали у відключенні від мереж електропостачання, а саме – 18.10.2018 року.

Інші випадки в обумовлений позивачами період належними та допустимими доказами не підтверджено.

Верховний Суд України у постанові N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначив, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору...

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Судом враховано, що внаслідок відключення 18.10.2020 року від мереж електропостачання позивачі зазнали очевидних побутових незручностей, пов`язаних, зокрема, з відключенням побутових приладів, таких як холодильник, телевізор, у зв`язу з цим мали докладати зусиль для відновлення звичайних умов проживання. Позивачі є особами з інвалідністю, періодично проходять лікування.

При цьому, судом не отримано доказів на підтвердження виникнення фізичних страждань та погіршення стану здоров`я в період після 18.10.2020 року, оскільки, як вбачається з досліджених судом медичних карток амбулаторних хворих ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) позивачі проходили курс лікування з початком періоду до виникнення відповідних подій – з 12.10.2018 року по 26.10.2018 року. Суттєві ускладнення після вказаної дати за змістом виписних епікрізів не наводяться.

Зауваження позивача про виклик швидкої допомоги в період 2017 року не пов`язані з подіями за часом виникнення.

Суд також звертає увагу, що позивачем допускається неналежне виконання зобов`язань з оплати комунальних послуг, що підтверджено, зокрема, змістом ухвали апеляційного суду Житомирської області від 20.01.2005 року про стягнення заборгованості.

Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, виходячи з балансу інтересів, суд вважає необхідним визначити розмір моральної шкоди в сумі 300,00 грн. на кожного з позивачів з врахуванням положень ч.1 ст. 156 ЖК України, згідно якої члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Суд відмовляє у задоволенні вимог про зобов`язання позивача виконати умови постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 191 «Про затвердження Порядку підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії».

Відповідно до п.1 «Порядку підтвердження заборгованості, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. N 191, цей Порядок визначає процедуру підтвердження сум дебіторської і кредиторської заборгованості учасників розрахунків, яка підлягає погашенню на умовах, установлених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" ( 2711-15 ) (далі - Закон).

Згідно з п.27 Порядку для погодження суми заборгованості, що виникла внаслідок несплати населенням за спожиту електричну енергію та природний газ (далі - заборгованість населення за енергоносії), на 1 січня 2002 р. і непогашена на дату підтвердження заборгованості та яку відповідно до Закону ( 2711-15 ) дозволяється списати з відшкодуванням збитків від списання, підприємства паливно-енергетичного комплексу, які здійснюють постачання електричної енергії та природного газу за регульованим тарифом (далі - постачальники), надсилають (видають) громадянам, які мають

заборгованість: два примірники складеного ними акта про наявність та розмір заборгованості за енергоносії; копію рішення органу управління постачальника про списання заборгованості громадянина, засвідчену керівником або іншою уповноваженою особою постачальника та скріплену печаткою.

Аналіз наведеної норми вказує про відсутність підстав для її застосування в розрізі виниклого спору між учасниками.

Суд також звертає увагу на таке.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в частині другій статті 16 ЦК України.

Зі змісту частини третьої статті 16 ЦК України вбачається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) відповідачем.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Судом не отримано доказів на підтвердження порушеного права позивачів внаслідок безпідставного нарахування сум для оплати послуг з електропостачання, судом вирішувались питання про стягнення з позивачів виниклої заборгованості (ухвала апеляційного суду Житомирської області від 20.01.2005 року).

Не підлягає також до задоволення вимога позивачів про визнання договору недійсним.

Загальні положення про правочини, правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону визначається главою 16 розділу IV ЦК України.

Стороною позивачів не вказано чіткі правові підстави визнання недійсним договору, визнаного укладеним за судовим рішенням від 25.01.2018 року.

Згідно з п. 1 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

В судовому засіданні позивач пояснила, що фактично послуги з електропостачання надаються, наміру відмовитись від їх отримання мешканці будинку не мають.

Позов за відповідної вимогою до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258-279 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Житомиробленерго», місцезнаходження: м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, ідентифікаційний код 22048622, на користь ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_1 , 300,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Акціонерного товариства «Житомиробленерго», місцезнаходження: м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, ідентифікаційний код 22048622, на користь ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_1 , 300,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд міста Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду в повному обсязі буде виготовлено 20.11.2020 року.

Суддя : Д.М.Лєдньов