Вирок № 92977274, 20.11.2020, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Провадження № 291/630/20

ВИРОК Провадження № 1-кп/0274/618/20

І м е н е м У к р а ї н и

20.11.2020 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Яковлєва О.С.

за участі секретаря судового засідання . . . Гуменюк О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 291/630/20 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бистрик Ружинського району Житомирської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, працює неофіційно, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за ч. 1 ст. 309 КК України,

за участі прокурора . . . . . . . . . . . . . . Івашини В.Д.

захисника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . Козачука А.І.

обвинуваченого . . . . . . . . . . . . . . . . . ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в :

Прокурор Бердичівської місцевої прокуратури Сидоренко О.М. та обвинувачений ОСОБА_1 уклали угоду про визнання винуватості, відповідно до якої влітку 2019 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_1 , перебуваючи в полі поблизу села Бистрик Ружинського району Житомирської області неподалік від свого місця проживання незаконно придбав - зірвав верхівки рослин коноплі, які містять у собі наркотичний засіб (канабіс) та які переніс до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , здійснивши таким чином незаконне придбання наркотичного засобу, обіг якої заборонено - канабісу та розпочавши його незаконне зберігання для власного вживання без мети збуту.

В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне виготовлення наркотичного засобу, залишив вирвані ним рослини коноплі на горищі будинку, після чого, шляхом їх висушування незаконно виготовив з них особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та незаконно зберігав його за місцем свого проживання для власного вживання без мети збуту із невстановленого досудовим розслідуванням часу, а саме з літа 2019 року до 06 години 00 хвилин 13 травня 2020 року.

А 13 травня 2020 року під час проведення санкціонованого обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 працівниками поліції виявлено на горищі та в одній із кімнат вищевказаного будинку речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовин становить 8,641 г.

Кримінальна відповідальність за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , передбачена ч. 1 ст. 309 КК України - незаконні придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

20 листопада 2020 року між прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Сидоренком О.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участі захисника Козачука А.І. укладено угоду про визнання винуватості, згідно з якою сторони визнають правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України та узгоджують покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн. ОСОБА_1 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Вирішуючи питання про відповідність цієї угоди вимогам КПК України та закону, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України (в ред. від 15.04.08) є злочином середньої тяжкості (в редакції закону, що діє з 01.07.20 – кримінальним проступком), провадження не здійснюється щодо юридичної особи та у провадженні не бере участь потерпілий, тобто сторони при укладенні угоди дотримались вимог ч. 4 ст. 469 КПК України.

Не встановлено і порушень вимог ч. 5 ст. 469 КПК України, оскільки угоду про визнання винуватості укладено після повідомлення ОСОБА_1 про підозру (25.05.20) і до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Сторонами дотримано вимоги положень ст. 472 КПК України і в угоді у відповідності до цих вимог зазначено сторони, сформульовано обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність (ч. 1 ст. 309 КК України), істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, зазначено узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди. В угоді зазначено дату її укладення і вона скріплена підписами сторін.

Укладення угоди між прокурором та обвинуваченим є добровільним, на чому наголосили сторони в судовому засіданні.

Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, в тому числі правова кваліфікація кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_1 , не є більш тяжкою, ніж це передбачено у ч. 4 ст. 469 КПК України.

Не встановлено невідповідності інтересам суспільства умов угоди та ці умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін та інших осіб.

Підстав вважати, що укладення угоди про визнання винуватості не було добровільним у суду немає.

ОСОБА_1 заявив, що він цілком розуміє наслідки угоди.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Для визнання винуватості ОСОБА_1 наявні фактичні підстави.

Узгоджені сторонами вид і міра покарання не є такими, що не відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Прокурор, захисник, обвинувачений ОСОБА_1 висловили одностайну думку про затвердження угоди про визнання винуватості. Обвинувачений вказав, що фактичні обставини, як вони зазначені у підозрі, відповідають дійсності.

Цивільний позов у провадженні не подано.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта, підлягають стягненню з обвинуваченого.

Жоден об`єкт у кримінальному провадженні речовим доказом не визнано.

Приймаючи до уваги призначене покарання, поведінку ОСОБА_1 при проведенні досудового розслідування, підстав для застосування щодо нього запобіжного заходу, не вбачається.

Керуючись статтями 369-371, 373-374, 469, 472, 474-475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 20 листопада 2020 року між прокурором Бердичівської місцевої прокуратури Сидоренком О.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 , прийнявши рішення про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України (в ред. від 15.04.08), та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1144 грн. 15 коп. процесуальних витрат на залучення експерта при проведенні Житомирським НДЕКЦ МВС України судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (отримувач: УК у м. Житомир/Житомирська міська отг24060300; банк отримувача: Казначейство України; код ЗКПО: 38035726; рахунок UA4489 9998 0313 0101 1500 0006 797; код класифікації доходів: 24060300).

До набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід не застосовувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок протягом тридцяти днів з дня проголошення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Бердичівський міськрайонний суд. При цьому вирок може бути оскаржений обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначене покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди, а прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий - суддя О.С. Яковлєв