Рішення № 92968442, 11.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.11.2020Справа № 910/5128/20Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Білокриницької селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Грант Лтд»

про розірвання договору та стягнення 96540,40 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Шумянський О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.04.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Білокриницької селищної ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Грант Лтд» про розірвання договору та стягнення 96540,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов Договору №67 від 15.12.2016 в частині невиконання робіт, що є підставою для розірвання вказаного договору та виникнення у відповідача обов`язку повернути попередню оплату у сумі 68575,86 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 6790,13 грн та інфляційні втрати у розмірі 21174,41 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2020 відкрито провадження у справі №910/5128/20, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

22.07.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що роботи, обумовлені Договором №67 від 15.12.2016, виконані ним у повному обсязі, що підтверджується Актом №16 здачі-приймання робіт від 15.12.2016, підписаним сторонами. Крім того, роботи, виконані відповідачем, у повному обсязі оплачені позивачем на суму 68575,86 грн.

22.07.2020 відповідачем подано клопотання про витребування доказів, в якому відповідач просив суд витребувати у позивача оригінал Акту №16 від 15.12.2016 здачі-приймання виконаних робіт за Договором №67 від 15.12.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2020 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.09.2020; клопотання відповідача про витребування доказів задоволено.

15.09.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Підготовче засідання, призначене на 16.09.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Спичака О.М. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2020 підготовче засідання у справі №910/5128/20 призначено на 07.10.2020.

05.10.2020 та 09.10.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення, в яких позивач наголосив на тому, що в матеріалах справи міститься листування сторін, відповідно до якого відповідач запитує про необхідність надання додаткової інформації для виконання договору вже після дати його укладення (протягом 2017 року).

Наведеними обставинами, за твердженням позивача, спростовуються доводи відповідача про виконання у повному обсязі робіт 15.12.2016.

У підготовчому засіданні 07.10.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 21.10.2020.

21.10.2020 відповідачем подані письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 21.10.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 11.11.2020.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.11.2020 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

Представник позивача у судове засідання 11.11.2020 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якої вбачається, що ухвала суду була отримана позивачем 30.10.2020 (за ідентифікатором пошуку 0105476046056).

У судовому засіданні 11.11.2020 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Білокриницької селищної ради Радомишльського району Житомирської області від 26.04.2016 надано дозвіл про розробку документації з інвентаризації земель в межах населених пунктів смт. Біла криниця та с. Осів Радомишльського району Житомирської області та вирішено замовити роботи в спеціалізованій організації, яка має право виконання відповідного виду робіт згідно з чинним законодавством в межах населених пунктів смт. Біла криниця та с. Осів.

15.12.2016 між Білокриницькою селищною радою (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Грант Лтд» (виконавець) укладено Договір №67, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання за завданням замовника виконати роботи, передбачені п. 1.2 договору, а виконавець в свою чергу зобов`язується прийняти та оплатити ці роботи.

У п. 1.2 Договору №67 від 15.12.2016 Договору №67 від 15.12.2016 зазначено, що виконавець бере на себе зобов`язання виконання наступних робіт - топографо-геодезичні вишукувальні роботи для проведення інвентаризації земель в межах населених пунктів смт. Біла криниця та с. Осів. Місце розташування об`єкту: Житомирська обл., Радомишльський р-н, Білокриницька селищна рада, селище Біла Криниця та с. Осів.

Строки виконання робіт: впродовж 6 місяців з дати набрання договору юридичної сили та надання замовником вихідних даних у повному обсязі. Виконавець залишає за собою право виконати роботи достроково (п. 1.3 Договору №67 від 15.12.2016).

Згідно з п. 1.4 Договору №67 від 15.12.2016 роботи за даним договором виконуються у відповідності до завдання на проектування, технічних, наукових, економічних та інших вимог до технічної документації.

Відповідно до п. 2.1 Договору №67 від 15.12.2016 загальна вартість робіт складає 68575,86 грн.

Як вбачається з п. 2.2 Договору №67 від 15.12.2016 розрахунок за договором в розмірі 68575,86 грн здійснюється замовником протягом 10-ти робочих днів з дати підписання Акту виконаних робіт за цим договором.

Відповідно до п. 3.1 Договору №67 від 15.12.2016 виконавець приступає до виконання робіт після отримання підписаного належним чином примірника договору, передачі від замовника всієї необхідної вихідної документації, що визначена державними будівельними нормами та іншими нормативно-правовими актами та отримання авансування.

Згідно з п. 5.8 Договору №67 від 15.12.2016 договір набуває чинності з моменту його належного підписання сторонами та надання виконавцю від замовника усієї необхідної документації і зберігає свою чинність до моменту повного і належного виконання сторонами своїх обов`язків згідно з умовами договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 888 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Згідно з ч. 2 ст. 888 Цивільного кодексу України підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що він належним чином виконав свої зобов`язання за Договором №67 від 15.12.2016, а саме сплатив попередню оплату відповідачу та передав відповідачу всю вихідну документацію, необхідну для виконання робіт.

Однак, за твердженням позивача, відповідач не виконав роботи, обумовлені Договором №67 від 15.12.2016.

Як зазначає позивач, у зв`язку з допущенням відповідачем значного прострочення виконання робіт, позивач позбавлений того, на що він розраховував при укладенні Договору №67 від 15.12.2016, та потреба в роботах відповідача відпала.

З огляду на викладене позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору разом з текстом додаткової угоди про розірвання Договору №67 від 15.12.2016.

З огляду на те, що відповідач не підписав додаткову угоду про розірвання Договору №67 від 15.12.2016, вказуючи на істотне порушення відповідачем умов договору (так як відповідачем взагалі не виконані роботи, обумовлені договором), позивач просить суд:

1) розірвати Договір №67 від 15.12.2016;

2) стягнути з відповідача попередню оплату у розмірі 68575,86 грн, 3% річних у розмірі 6790,13 грн та інфляційні втрати у розмірі 21174,41 грн.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказує на те, що роботи, обумовлені Договором №67 від 15.12.2016, виконані ним у повному обсязі, що підтверджується Актом №16 здачі-приймання робіт від 15.12.2016, підписаним сторонами. Крім того, роботи, виконані відповідачем, у повному обсязі оплачені позивачем на суму 68575,86 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання сторонами. Положеннями ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 т. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Як вказує позивач у позовній заяві, підставою для розірвання Договору №67 від 15.12.2016 є істотне порушення відповідачем його умов, так як відповідачем взагалі не були виконані роботи, обумовлені договором.

Суд зазначає, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №927/877/17.

З аналізу змісту статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 910/3568/18, від 17.04.2019 у справі № 910/6381/18, від 14.08.2019 у справі №910/8819/18.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Наведена правова позиція викладена у постанові у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №910/6381/18, від 28.08.2019 у справі №910/5381/18.

Отже, для встановлення можливості розірвання спірного договору необхідно визначити чи були допущені відповідачем саме істотні порушення умов такого договору, чи наявна шкода і її розмір внаслідок дій (бездіяльності) відповідача, а також співвіднести очікуваний результат від укладеного договору та фактичні обставини внаслідок неналежного його виконання.

Таким чином, звертаючись із позовними вимогами щодо розірвання договору, на позивача покладається обов`язок довести істотні порушення умов спірного договору та шкоду, яка завдана йому відповідачем.

Як зазначено у п. 1.3 Договору №67 від 15.12.2016, строки виконання робіт - впродовж 6 місяців з дати набрання договору юридичної сили та надання замовником вихідних даних у повному обсязі. Виконавець залишає за собою право виконати роботи достроково.

Позивачем долучено до матеріалів справи копії листів відповідача, в яких відповідач просить надати необхідну для виконання рішення Білокриницької селищної ради Радомишльського району Житомирської області від 26.04.2016 документацію.

Вказані листи датовані до дати укладенні між сторонами Договору №67 від 15.12.2016 (тобто, до 15.12.2016).

При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи копію Акту №16 здачі-приймання виконаних робіт від 15.12.2016 (підписаний представниками сторін та скріплений відбитками печаток юридичних осіб позивача і відповідача), в якому зазначено, що Акт складений згідно з Договором №67 від 15.12.2016; виконані роботи прийняті замовником та задовольняють умови договору; ціна договору складає 68575,86 грн.

Крім того, судом встановлено, що 16.12.2016 позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти у розмірі 68575,86 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2 від 15.12.2016 (призначення платежу - за топографо-геодезичні роботи для проведення інвентаризації земель в межах населеного пункту села біла Криниця; Акт №16 від 15.12.2016, Договір №67 від 15.12.2016).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх в сукупності, беручи до уваги підписаний позивачем Акт здачі-приймання робіт №16 від 15.12.2016 до Договору №67 від 15.12.2016 та здійснену ним оплату з посиланням на вказаний акт, суд дійшов висновку, що доводи позивача про невиконання відповідачем робіт, які передбачені вказаним договором, є недоведеними та спростовуються поданими сторонами доказами.

Що стосується листування між сторонами після дати укладення договору, підписання акту приймання-передачі та здійснення оплати, суд зазначає, що з листів неможливо достеменно встановити, якого договору вони стосуються.

Зокрема, з вимоги позивача вих. №260 від 25.07.2018 вбачається, що між сторонами було укладено декілька договорів: Договір №35 від 03.06.2016, Договір б/н від 22.09.2016 та Договір №67 від 15.12.2016, що унеможливлює встановити, на виконання яких договорів відповідачем направлялись запити про надання додаткової документації.

Крім того, як пояснив відповідач у письмових поясненнях, поданих до суду 21.10.2020, предметом Договору №67 від 15.12.2016 є виконання саме топографо-геодезичних робіт, тоді як роботи з інвентаризації земель також включають в себе камеральні роботи, виконання яких не було предметом вказаного договору.

Листування сторін у 2017 році не має відношення до робіт, виконання яких було обумовлене Договором №67 від 15.12.2016, а стосувалось виконання камеральних та додаткових робіт з інвентаризації земель.

За змістом положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

За висновком суду, викладені позивачем у позовній заяві обставини щодо наявності підстав для розірвання Договору №67 від 15.12.2016 у зв`язку з істотним порушенням умов вказаного договору відповідачем (у зв`язку з невиконанням робіт) не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на що суд відмовляє у позові Білокриницької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Грант Лтд» в частині розірвання Договору №67 від 15.12.2016.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Тобто, законодавством передбачено право замовника на односторонню відмову від договору підряду.

Реалізація такого права пов`язане з наявністю обставин, коли підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Як встановлено судом, позивач направив відповідачу Повідомлення вих. №391 від 17.12.2019 про розірвання (припинення) Договору №67 від 15.12.2016 у зв`язку з тривалим простроченням виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Втім, зважаючи на недоведеність прострочення виконання відповідачем робіт, обумовлених Договором №67 від 15.12.2016, що встановлено судом під час розгляду даної справи, відсутні підстави вважати, що Договір №67 від 15.12.2016 є розірваним внаслідок односторонньої відмови позивача від нього.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п. 5.8 Договору №67 від 15.12.2016 договір набуває чинності з моменту його належного підписання сторонами та надання виконавцю від замовника усієї необхідної документації і зберігає свою чинність до моменту повного і належного виконання сторонами своїх обов`язків згідно з умовами договору.

Припинення дії договору у будь-якому випадку унеможливлює розірвання такого договору, оскільки в силу положень чинного законодавства розірвати можливо лише діючий договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1705/18).

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 68575,86 грн, 3% річних у сумі 6790,13 грн та інфляційних втрат у сумі 21174,41 грн, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки позивачем не доведено суду невиконання відповідачем робіт за Договором №67 від 15.12.2016 на суму попередньої оплати (68575,86 грн).

Судовий збір покладається на позивача у зв`язку з відмовою у позові (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч.1 ст.256 та п.п.17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст складено та підписано 19.11.2020.

Суддя О.М. Спичак