Ухвала суду № 92968213, 18.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про визнання заявленого відводу необґрунтованим

18.11.2020Справа № 910/15092/20

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика"

про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика"

про визнання недійсними угоди про розірвання договору та акту прийому-передачі повернення з користування

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" (далі - відповідач) про визнання недійсними Угоди про розірвання договору користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 від 25.12.2014, укладеної сторонами 26.07.2016, та Акту прийому-передачі повернення з користування, відповідно до умов угоди про розірвання від 26.07.2016 Договору користування холодильною камерою та надання вантажних послуг №25/12/14-1 від 25.12.2014, який датований 26.07.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що угода про розірвання договору та акт прийому-передачі повернення з користування були укладені не для настання реальних правових наслідків, а з метою виведення активів товариства, оскільки, незважаючи на розірвання Договору користування холодильною камерою та надання вантажних послуг № 25/12/14-1 від 25.12.2014, відповідач продовжує користуватись орендованим за вказаним договором майном, відтак позивач, на підставі статей 203, 215 Цивільного кодексу України, просить суд визнати угоду про розірвання договору та акт прийому-передачі повернення з користування недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків - протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.

15.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з додатком.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15092/20, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.11.2020.

17.11.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20.

В обґрунтування поданої заяви про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи №910/15092/20 (далі - заява про відвід) відповідач посилається на те, що він не може довіряти складу суду, оскільки визначення судді Нечая О.В. для розгляду справи було зроблено з порушенням передбаченого законом порядку визначення складу суду для розгляду справи.

Розглянувши заяву відповідача про відвід судді Нечая О.В. від розгляду цієї справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частинами 2, 3 статті 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Як встановлено судом, копію ухвали про відкриття провадження у справі було отримано відповідачем 05.11.2020, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105476150880, відтак заяву про відвід подано відповідачем у встановлений процесуальним законом строк.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи відповідним складом суду.

За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід вирішується невідкладно. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) зазначено, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Тобто, заявлений учасником справи відвід судді від розгляду справи має ґрунтуватися не на особистих переконаннях заявника щодо обставин спірних правовідносин чи особистості судді, визначеного у встановленому законодавством порядку для розгляду конкретної справи, а саме на оцінці особистих переконань конкретного судді у конкретній справі та його фактичної поведінки при вирішенні такої справи.

Одночасно, статтею 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

За приписами частин 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Тобто, з наведеного у сукупності випливає, що неупереджений розгляд справи є однією з найголовніших засад здійснення господарського судочинства, а також основоположним правом особи, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В обґрунтування заяви про відвід відповідач посилається на те, що визначення судді Нечая О.В. для розгляду справи було зроблено з порушенням передбаченого законом порядку визначення складу суду для розгляду справи.

Суд зазначає, що 02.10.2020 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про визнання недійсними угоди про розірвання договору та акту прийому-передачі повернення з користування.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2020, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Нечаю О.В.

У встановленому процесуальним законом порядку судом було розглянуто матеріали позовної заяви та ухвалою від 07.10.2020 було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом надання доказів сплати судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4 204,00 грн у встановлених порядку і розмірі (на платіжні реквізити Господарського суду міста Києва) та строк для усунення її недоліків - 10 днів з дня вручення вказаної ухвали.

У встановлений судом строк до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивач додав квитанцію № ПН179591С1 від 15.10.2020 про сплату судового збору в розмірі 4 204,00 грн.

Враховуючи вказані обставини, у відповідності до положень ч. 3 ст. 174 та ч. 1 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, вказану позовну заяву було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/15092/20.

З огляду на вищенаведене, суд вважає безпідставними посилання відповідача на викладені у заяві про відвід обставини щодо порушення порядку визначення судді для розгляду цієї справи.

Суд звертає увагу відповідача, що вчинення позивачем дій, направлених на подання позовних заяв до суду, які в подальшому судом були повернуті та/або залишені без руху, в будь-якому разі не може свідчити про упередженість судді Нечая О.В. при розгляді цієї справи.

Обставин, вказаних у пунктах 1 - 4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, які б звільняли заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу, як це передбачено ч. 4 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, судом не встановлено.

Також відповідачем не надано суду доказів та не наведено належних доводів, які б, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, свідчили про наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Нечая О.В.

Крім того, у матеріалах справи є заява відповідача, в якій, серед іншого, відповідач просив суд, у разі відкриття провадження у справі, здійснювати розгляд будь-яких заяв, клопотань позивача у судовому засіданні з можливістю надати відзив, пояснення та міркування щодо таких заяв та клопотань, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути клопотання позивача про витребування доказів, яке міститься у позовній заяві, у підготовчому засіданні, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Таким чином, суд вважає твердження відповідача про недотримання суддею принципів неупередженості і об`єктивності безпідставними та такими, що позбавлені належного доказового обґрунтування.

Враховуючи вищевикладене, наведені відповідачем у заяві про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Нечая О.В. від розгляду цієї справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку визнати заяву про відвід необґрунтованою.

Згідно з ч. 3 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На виконання приписів процесуального закону, заяву відповідача про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20 слід передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, якого буде визначено у порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 35, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20 необґрунтованою.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрлогістика" про відвід судді Нечая О.В. від розгляду справи № 910/15092/20 передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя О.В. Нечай