Рішення № 92967883, 18.11.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.11.2020Справа № 910/13460/20

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Князькова В.В. за участю секретаря судового засідання Скокіна О.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт"

до відповідача: Державного підприємства "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС"

про стягнення 447 763,98 грн,

За участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" про стягнення 447 763,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договорами №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019, №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019, №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019, №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.109.2019, в наслідок чого у останнього виникла заборгованість у розмірі 447 763,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 07.10.2020.

07.10.2020 судом було відкладено підготовче засідання на 28.10.2020.

Відповідач у відзиві проти задоволення позовних вимог надав заперечення, посилаючись на те, що вина Державного підприємства "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" у порушенні зобов`язань з оплати робіт за договорами відсутня, що вказує на безпідставність застосування заходів відповідальності до відповідача.

28.10.2020 судом було оголошено перерву у судовому засіданні до 11.11.2020.

11.11.2020 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.11.2020.

Представник позивача у судове засідання 18.11.2020 не з`явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Судом враховано, що 17.11.2020 позивачем було подано клопотання про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт".

Представник відповідача у судове засідання 18.11.2020 також не з`явився, проте, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 11.11.2020.

Наразі, з огляду на неявку представників позивача та відповідача, суд зазначає таке.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004 Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м`якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Отже, за висновками суду, неявка представників сторін не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 18.11.2020.

В судовому засіданні 18.11.2020 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2019 між Державним підприємством "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі директора відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (підрядник) було укладено договір №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 на середній ремонт з обстеженнями технічного стану та встановленням елементів СБК трансформатора 1GB00 типу ТЦ-1250000/330, зав.109401, за умовами п.1.1 якого підрядник власними та залученими силами, якісно і у встановлений договором термін зобов`язується надати послуги з середнього ремонту з обстеженнями технічного стану та встановленням елементів СБК трансформатора 1GB00 типу ТЦ-1250000/330, зав.109401, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п.3.2 договору №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019 договірна ціна визначається зведеним кошторисом (додаток №2 до договору) та згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток №3 до договору) складає 1376008,06 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 275201,61 грн.

Згідно п.4.1 договору №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019 підставою для розрахунків сторін є двосторонній акт здачі-приймання наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками замовника і підрядника.

У п.4.2 договору №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019 передбачено, що розрахунки з підрядником за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 60 робочих днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

За порушення термінів оплати наданих послуг замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від вартості простроченого платежу за договором за кожен день прострочки, але не більше 7% від суми простроченого платежу.

Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та скріплення печаткою і діє до 30.03.2020 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання (п.12.1 договору №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019).

16.09.2019 між Державним підприємством "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі директора відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (підрядник) було укладено договір №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 на середній ремонт з обстеженнями технічного стану та встановленням елементів СБК трансформатора ОВТО1 типу ТРДН-63000/150, зав.№108656, за умовами п.1.1 якого підрядник власними та залученими силами, якісно і у встановлений договором термін зобов`язується надати послуги з середнього ремонту з обстеженнями технічного стану та встановленням елементів СБК трансформатора ОВТО1 типу ТРДН-63000/150, зав.№108656, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п.3.2 договору №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019 договірна ціна визначається зведеним кошторисом (додаток №2 до договору) та згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток №3 до договору) складає 906 118,55 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 181 223,71 грн.

Згідно п.4.1 договору №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019 підставою для розрахунків сторін є двосторонній акт здачі-приймання наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками замовника і підрядника.

У п.4.2 договору №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019 передбачено, що розрахунки з підрядником за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 60 робочих днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

За порушення термінів оплати наданих послуг замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від вартості простроченого платежу за договором за кожен день прострочки, але не більше 7% від суми простроченого платежу.

Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та скріплення печаткою і діє до 30.03.2020 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання (п.12.1 договору №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019).

07.10.2019 між Державним підприємством "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі директора відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (підрядник) було укладено договір №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 на ремонт з заміною високовольтних вводів 150кВ та 330 кВ автотрансформаторів 3АТ фази "А", "В", "С" типу АОДЦТН-333000/750/330/15 зав.№125684, №125683, №129170, за умовами п.1.1 якого підрядник власними та залученими силами, якісно і у встановлений договором термін зобов`язується надати послуги з ремонту з заміною високовольтних вводів 150кВ та 330 кВ автотрансформаторів 3АТ фази "А", "В", "С" типу АОДЦТН-333000/750/330/15 зав.№125684, №125683, №12917, а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п.3.2 договору №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019 договірна ціна визначається зведеним кошторисом (додаток №2 до договору) та згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток №3 до договору) складає 1775479,63 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 355 095,93 грн.

Згідно п.4.1 договору №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019 підставою для розрахунків сторін є двосторонній акт здачі-приймання наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками замовника і підрядника.

У п.4.2 договору №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019 передбачено, що розрахунки з підрядником за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 60 робочих днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

За порушення термінів оплати наданих послуг замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від вартості простроченого платежу за договором за кожен день прострочки, але не більше 7% від суми простроченого платежу (п.9.4 договору №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019).

Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та скріплення печаткою і діє до 30.03.2020 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання (п.12.1 договору №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019).

10.10.2019 між Державним підприємством "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі директора відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (підрядник) було укладено договір №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 на капітальний ремонт з заміною високовольтних вводів, пускорезервних трансформаторів власних потреб ОВТО3, ОВТО3, ОВТО4 типу ТРДЦН-63000/330, зав.130545, 130546, за умовами п.1.1 якого підрядник власними та залученими силами, якісно і у встановлений договором термін зобов`язується надати послуги капітального ремонту з заміною високовольтних вводів, пускорезервних трансформаторів власних потреб ОВТО3, ОВТО3, ОВТО4 типу ТРДЦН-63000/330, зав.130545, 130546 , а замовник - прийняти та оплатити такі послуги.

Відповідно до п.3.2 договору №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 (в редакції додаткової угоди №1 від 04.12.2019) договірна ціна визначається зведеним кошторисом (додаток №2 до договору) та згідно з протоколом погодження договірної ціни (додаток №3 до договору) складає 2793967,23 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 558 793,45 грн.

Згідно п.4.1 договору №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 підставою для розрахунків сторін є двосторонній акт здачі-приймання наданих послуг, підписаний уповноваженими представниками замовника і підрядника.

У п.4.2 договору №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 передбачено, що розрахунки з підрядником за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 60 робочих днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

За порушення термінів оплати наданих послуг замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від вартості простроченого платежу за договором за кожен день прострочки, але не більше 7% від суми простроченого платежу (п.9.4 договору №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019).

Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та скріплення печаткою і діє до 30.03.2020 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання (п.12.1 договору №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019).

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час договори №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019, №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019, №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019, №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсними визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договори №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019, №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019, №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019, №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 як належні підстави у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків з виконання робіт.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договорів Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" було виконано, а Державним підприємством "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" прийнято роботи, про що сторонами складено та підписано відповідні акти приймання-передачі, а саме:

- за договором №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019 акт №1 від 26.12.2019 на суму 1 420 927,30 грн;

- за договором №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019 акти №1 від 26.12.2019 на суму 844 911,29 грн, №2 від 26.12.2019 на суму 2105,02 грн, №3 від 26.12.2019 на суму 10 795,61 грн, №4 від 26.12.2019 на суму 69470,68 грн;

- за договором №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019 акти №1 від 27.12.2018 на суму 1 196 575,55 грн, №2 від 27.12.2019 на суму 74193,60 грн;

- за договором №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 акти №1 від 27.12.2019 на суму 3057 398,11 грн, №2 від 27.12.2019 на суму 5319,72 грн, №3 від 27.12.2019 на суму 59 225,33 грн, №4 від 27.12.2019 на суму 230 817,52 грн.

З представлених до матеріалів справи документів вбачається, що замовником було здійснено оплату виконаних позивачем робіт наступним чином:

- за договором №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019 перераховано згідно платіжного доручення №АЭС/2452 від 01.04.2020 660 000 грн, згідно платіжного договору №АЄС/2994 від 23.04.2020 - 192 556,84 грн., №АЄС/586 від 31.01.2020 - 568 370,46 грн;

- за договором №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019 перераховано згідно платіжних доручень №АЄС/2451 від 01.04.2020 - 244 911,29 грн, №АЄС/2988 від 23.04.2020 - 2105,02 грн, №АЄС/2989 від 23.04.2020 - 10795,61 грн, №АЄС/2993 від 23.04.2020 - 69470,68 грн; №АЄС/1131 ВІД 21.02.2020 - 500 000 грн;

- за договором №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019 перераховано згідно платіжних доручень №АЄС/2992 від 23.04.2020 - 74 193,60 грн, №АЄС/2995 від 23.04.2020 - 600 000 грн, №АЄС/4714 від 15.07.2020 - 140 000 грн, №АЄС/6670 від 05.10.2020 - 456 575,55 грн;

- за договором №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 сплачено підряднику грошові кошти відповідно до платіжних доручень №АЕС/2990 від 23.04.2020 на суму 5319,72 грн, №АЄС/2991 від 23.04.2020 на суму 59 225,33 грн, №АЄС/7248 від 23.10.2020 на суму 500 000 грн.

З огляду на порушення відвідачем строків розрахунків, за договорами №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019, №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019, №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019, №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019, позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Оцінюючи доводи позивача та представлені до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" до Державного підприємства "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" про стягнення 447 763,98 грн. При цьому, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов`язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом вище було встановлено, що згідно п.9.4 договорів №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019, №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019, №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019, №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 за порушення термінів оплати наданих послуг замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від вартості простроченого платежу за договором за кожен день прострочки, але не більше 7% від суми простроченого платежу.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Виходячи зі змісту ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

За таких обставин, враховуючи зміст ст.129 Конституції України, ч.ч.1-3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення замовником грошового зобов`язання з оплати виконаних робіт, повинно бути доведено обставини виникнення між сторонами господарських правовідносин, наявність у відповідача обов`язку оплатити певні роботи, строк виконання якого настав, та який фактично було порушено.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Судом вище вказувалось, що за умовами договорів №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019, №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019, №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019, №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 розрахунки з підрядником за надані послуги здійснюються замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 60 робочих днів після підписання акту здачі-приймання наданих послуг.

Судом було встановлено, що на виконання умов договорів Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" було виконано, а Державним підприємством "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" прийнято роботи, про що сторонами складено та підписано відповідні акти приймання-передачі, а саме: за договором №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019 акт №1 від 26.12.2019 на суму 1 420 927,30 грн; за договором №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019 акти №1 від 26.12.2019 на суму 844 911,29 грн, №2 від 26.12.2019 на суму 2105,02 грн, №3 від 26.12.2019 на суму 10 795,61 грн, №4 від 26.12.2019 на суму 69470,68 грн; за договором №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019 акти №1 від 27.12.2018 на суму 1 196 575,55 грн, №2 від 27.12.2019 на суму 74193,60 грн; за договором №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 акти №1 від 27.12.2019 на суму 3057 398,11 грн, №2 від 27.12.2019 на суму 5319,72 грн, №3 від 27.12.2019 на суму 59 225,33 грн, №4 від 27.12.2019 на суму 230 817,52 грн.

Отже, виходячи з умов укладених між сторонами правочинів, суд дійшов висновку, що строк оплати робіт, які було прийнято за актами, що складені й підписані 26.12.2019, настав та кінцевою його датою було 25.03.2020, а за актами, що складені й підписані 26.12.2019 останнім днем строку оплати було 26.03.2020.

Судом вище також було встановлено, що замовником було здійснено оплату виконаних позивачем робіт наступним чином: за договором №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019 перераховано згідно платіжного доручення №АЭС/2452 від 01.04.2020 660 000 грн, згідно платіжного договору №АЄС/2994 від 23.04.2020 - 192 556,84 грн., №АЄС/586 від 31.01.2020 - 568 370,46 грн; за договором №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019 перераховано згідно платіжних доручень №АЄС/2451 від 01.04.2020 - 244 911,29 грн, №АЄС/2988 від 23.04.2020 - 2105,02 грн, №АЄС/2989 від 23.04.2020 - 10795,61 грн, №АЄС/2993 від 23.04.2020 - 69470,68 грн; №АЄС/1131 ВІД 21.02.2020 - 500 000 грн; за договором №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019 перераховано згідно платіжних доручень №АЄС/2992 від 23.04.2020 - 74 193,60 грн, №АЄС/2995 від 23.04.2020 - 600 000 грн, №АЄС/4714 від 15.07.2020 - 140 000 грн, №АЄС/6670 від 05.10.2020 - 456 575,55 грн;

за договором №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 сплачено підряднику грошові кошти відповідно до платіжних доручень №АЕС/2990 від 23.04.2020 на суму 5319,72 грн, №АЄС/2991 від 23.04.2020 на суму 59 225,33 грн, №АЄС/7248 від 23.10.2020 на суму 500 000 грн.

Тобто, з наведеного вбачається, що замовником було дійсно порушено строки оплати виконаних підрядником робіт, а отже, у останнього виникло право на застосування заходів відповідальності у формі неустойки та нарахувань, що передбачені ст.625 Цивільного кодексу України.

Твердження відповідача щодо відсутності вини у порушенні грошового зобов`язання, з огляду на вчинення замовником всіх можливих дій з метою погашення заборгованості, та наявності у відповідача дебіторської заборгованості, вказаних вище висновків суду стосовно виникнення у позивача права на застосування заходів відповідальності.

В контексті наведеного суд звертає увагу відповідача на те, що частиною першою статті 96 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Щодо здійсненого позивачем розрахунку пені та 3% річних, суд зазначає таке.

У ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України зазначено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п.9.4 договорів №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019, №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019, №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019, №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 за порушення термінів оплати наданих послуг замовник сплачує підряднику пеню в розмірі 0,1% від вартості простроченого платежу за договором за кожен день прострочки, але не більше 7% від суми простроченого платежу.

Водночас позивачем не враховано, що розмір пені, передбачений ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань»).

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 12.03.2020 по справі №907/65/18.

Одночасно, позивачем допущено помилку у визначенні початкової дати прострочення платежів, зокрема, не враховано перенесення робочих днів, яке визначено постановами Кабінету Міністрів України №7-р від 10.01.2019 "Про перенесення робочих днів у 2019 році" й № 995-р від 23.10.2019 "Про перенесення робочих днів у 2020 році".

Аналогічну помилку у визначенні початкової дати нарахування позивачем допущено і при розрахунку 3% річних.

Щодо наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд зазначає таке.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 26.06.2020 по справі №905/21/19.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.

Аналогічні висновки наведено Верховним Судом у постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.

Тобто, виходячи з вищевикладеного, дослідивши розрахунок позивача, суд дійшов висновку щодо безпідставності застосування індексу інфляції за порушення відповідачем строків розрахунків за договорами №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019, №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019, оскільки у даному випадку було відсутнє порушення, яке б тривало цілий календарний місяць - квітень 2020, з огляду на погашення заборгованості коштів 23.04.2020.

За таких обставин, виходячи з вищевикладеного у сукупності, здійснивши власний перерахунок, суд дійшов висновку, що обґрунтованим є стягнення з відповідача за договором №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019 пені в розмірі 5110, 16 грн, 3% річних в сумі 766,52 грн, за договором №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019 пені в сумі 2391,19 грн, 3% річних в сумі 358, 68 грн, за договором №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019 пені в сумі 43997, 38 грн, 3% річних в сумі 8293,15 грн, інфляційних втрат в сумі 7782, 95 грн, за договором №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 пені в сумі 198 245, 24 коп., 3% річних в сумі 40 029,25 грн., інфляційних втрат в сумі 42 898, 22 грн.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" до Державного підприємства "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" про стягнення 447 763,98 грн підлягають задоволенню частково.

Згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" до Державного підприємства "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" про стягнення 447 763,98 грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вул.Назарівська, будинок 3, ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (55001, Миколаївська обл., місто Южноукраїнськ, промзона, код ЄДРПОУ ВП 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківенергоремонт" (61017, Харківська область місто Харків, вул.Сіриківська, буд.1, ЄДРПОУ 32832085) за договором №1/ЮУ/11-123-01-19-05744 від 09.09.2019 пеню в розмірі 5110 (п`ять тисяч сто десять) грн 16 коп., 3% річних в сумі 766 (сімсот шістдесят шість) грн 52 коп., за договором №2/ЮУ/11-123-01-19-05763 від 16.09.2019 пеню в сумі 2391 (дві тисячі дев`яносто одна) грн 19 коп., 3% річних в сумі 358 (триста п`ятдесят вісім) грн 68 коп., за договором №3/ЮУ/11-123-01-19-05816 від 07.10.2019 пеню в сумі 43997 (сорок три тисячі дев`ятсот дев`яносто сім) грн 38 коп., 3% річних в сумі 8293 (вісім тисяч дев`яносто три) грн 15 коп, інфляційні втрати в сумі 7782 (сім тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 95 коп., за договором №4/ЮУ/11-123-01-19-05822 від 10.10.2019 пеню в сумі 198 245 (сто дев`яносто вісім тисяч двісті сорок п`ять) грн 24 коп., 3% річних в сумі 40 029 (сорок тисяч двадцять дев`ять) грн. 25 коп., інфляційні втрати в сумі 42 898 (сорок дві тисячі вісімсот дев`яносто вісім) грн, 22 коп. та судовий збір в сумі 5248 (п`ять тисяч двісті сорок вісім) грн. 09 коп.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

4. Судовий збір в сумі 1468,37 грн. залишити за позивачем.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18.11.2020.

Суддя В.В. Князьков