Ухвала суду № 92966939, 18.11.2020, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2440/20

Провадження № 1-кп/645/630/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді – Сілантьєвої Е.Є.,

За участі секретаря судових засідань Ятлової Ю.В.,

За участю прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3– Осадчої Л.О.

Адвоката Шевченко А.О

Обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою та клопотання адвоката про зміну запобіжного заходу по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який на теперішній час утримується в ДУ «ХСІ», обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова перебуває на розгляді зазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. При цьому своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що 29.11.2020 року закінчується строк тримання обвинуваченого під вартою, судовий розгляд справи розпочато, ризики, визначені раніше судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зникли.На теперішній час, забезпечити належну процесуальне поведінку обвинуваченого під час судового розгляду обвинувального акту та запобігти вищевказаним ризикам можливо лише у разі продовження строку тримання під вартою.

Обвинувачений в судовому засіданні зазначив, що проти клопотання прокурора заперечує та просить змінити обраний запобіжний захід на – домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Шевченко А.О. проти задоволення клопотання прокурора заперечував та зазначив, що ризики прокурором не обґрунтовані, ОСОБА_1 визнав вину, розкаявся, тому вважає, що можливо змінити обраний запобіжний захід на більш м*який на цілодобовий або нічний домашній арешт.

Потерпілі до підготовчого судовому засіданні не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, надали заяви про проведення розгляду кримінального провадження за їх відсутності.

Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого та його захисника та зазначила, що не обґрунтовано клопотання належним чином та враховуючи кількість обвинувальних актів, ОСОБА_1 належних висновків для себе не зробив та схильний до повторності.

Заслухавши думку прокурора, про необхідність продовження обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку захисника та думку обвинуваченого, які просили змінити йому обраний запобіжний захід, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити виходячи з наступного.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 29 листопада 2020 року.

Вимогами п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України передбачено, що до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч.1 даної статті.

Відповідно до ч. 1ст.183КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно матеріалів кримінального провадження запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обирано у вигляді тримання під вартою ухвалою слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30.04.2020.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; незаконний вплив на свідків та потерпілих; вчинення іншого кримінального правопорушення, не наведено.

При вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 178 КПК України, а саме: вік та стан здоров`я обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Також суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання в їх взаємозв`язку з можливими ризиками у справі.

Окрім того, суд враховує тяжкість обвинувачення та покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у інкримінованому кримінальному правопорушенні, оскільки ОСОБА_1 , згідно обвинувального акту, скоїв неодноразово повторні кримінальні правопорушення з корисливих мотивів, та вказане підтверджується поясненнями обвинуваченого в судовому засіданні, який зазначив, що в усіх скоєнних кримінальних правопорушеннях вину визнає, підтверджує скоєне та визнає, що після скоєння першого кримінального правопорушення повторно скоював інші умисні злочини, не має постійного місця роботи та джерела доходів, не має родини та утриманців, раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, що у сукупності з іншими обставинами справи дають підстави вважати, що лише тримання під вартою зможе дієво запобігти ризикам та, з урахуванням положень ст. 183 КПК України, виключає можливість обрання більш м`якого запобіжного заходу щодо даної особи.

Крім того, суд вважає, що продовження строку утримання під вартою ОСОБА_1 виправдано тим, що у справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Обвинувачений та його захисник у своїх запереченнях не надали достатніх доводів для суду для скасування або зміни запобіжного заходу та нових доказів, які перешкоджають або унеможливлюють перебування обвинуваченого під вартою.

З наведених вище підстав суд відмовляє в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника щодо зміни запобіжного заходу на домашній арешт.

З огляду на суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, приймаючи до уваги, що ризики, які були підставою для обрання останньому запобіжного заходу, на теперішній час не зникли та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, крім того враховуючи, що у кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, так і потерпілих, суд приходить до висновку про продовження застосованого обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів .

Таким чином, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів до 16 листопада 2021 року.

Разом з тим, виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, продовжуючи ОСОБА_1 запобіжний захід, обраний в ході досудового розслідування, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. ст. 314-316 КПК України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 3 Осадчої Л.О. – задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 16 січня 2021 року.

В задоволенні клопотання адвоката Шевченко А.О. та обвинуваченого ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу - відмовити

В судовому засіданні по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України оголосити перерву до 16 грудня 2020 на 11 год. 45 хв.

Ухвала може бути оскаржена лише в частині продовження запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя: Сілантьєва Е.Є.