Ухвала суду № 92966797, 19.11.2020, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 632/1983/20 провадження № 1-кс/632/317/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2020 року м. Первомайський

Слідчий суддя Первомайського міськрайонного суду Харківської області Журавель О.О., за участю секретаря судового засідання Довженко К.І., прокурора Середи С.С., слідчого Семченка П.В., захисника Тимошенко Н.І., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Первомайський клопотання слідчого СВ Первомайського ВП ГУНП в Харківській області Семченка Павла Вікторовича, погодженого прокурором Первомайської місцевої прокуратури Харківської області Середою Святославом Сергійовичем, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайський Харківської області, громадянина України, який не одружений, не працює, має повну загальну середню освіту, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, останній раз 29 травня 2015 року Апеляційним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 187, ст. 70, ст. 71 КК України до 8(восьми) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, звільнений 24 вересня 2018 року умовно-достроково на підставі ухвали Харківського районного суду Харківської на невідбутий строк 7 місяців 29 днів, 15 липня 2020 року Первомайським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 125 КК України до 2000 годин громадських робіт, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні за № 12020220400000470 від 16 листопада 2020 року, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою строком 60 діб.

В обґрунтування поданого клопотання слідчий в клопотанні, а прокурор в судовому засіданні зазначали про те, що станом на час звернення до слідчого судді із зазначеним клопотанням зібрано достатньо доказів, щоб стверджувати про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, що надає право, за переконанням сторони обвинувачення, звертатися до слідчого судді із клопотанням про застосування одного із запобіжних заходів.

Також, сторона обвинувачення зазначила, що на даний час наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, у такій кількості, що не вбачається підстав вести мову про застосування іншого не пов`язаного із триманням під вартою запобіжного заходу.

Так, сторона обвинувачення впевнена, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція статті кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років. Зауважив, що ОСОБА_1 не одружений, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, а тому ставиться під сумнів наявність соціальних зв`язків, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, що підвищує ймовірність ризику переховування. Також сторона обвинувачення вважала, що існує ризик незаконного впливу підозрюваним на потерпілу, яка є особою похилого віку та мешкає в одному населеному пункті з останнім, та на свідків, які також мешкають в одному населеному пункті з підозрюваним.

Серед іншого прокурор зауважив, що ОСОБА_1 був раніше засуджений до позбавлення волі за вчинення аналогічних корисливих злочинів, що підвищує ймовірність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення.

Сторона обвинувачення переконана, що більш м`які запобіжні заходи призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду, впливати на потерпілого, свідків.

В судовому засіданні сторона обвинувачення клопотання підтримала, посилаючись на викладені у ньому обставини, та просили застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без визначення застави.

Захисник Тимошенко Н.І., думку якої підтримав підозрюваний ОСОБА_1 , заперечила проти задоволення клопотання, вказавши на недоведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, просила обрати йому більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя доходить подальшого висновку.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації учасниками їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У тому числі, у ході судового засідання прокурор зобов`язаний доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи, тобто у будь-якому разі суд зобов`язаний з`ясувати наявність та характер ризиків, які обґрунтовують доцільність та правомірність обмеження прав людини у кримінальному провадженні, в іншому випадку суд може змінити запобіжний захід на більш м`який.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Первомайським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12020220400000470 від 16 листопада 2020 року за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16 листопада 2020 року близько 11 години ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, маючи умисел направлений на відкрите викрадення майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, з корисних мотивів, знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , зайшовши до однієї із кімнат (зали) квартири, відкрито викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG» модель GT-E1200i вартістю 300 грн., поклавши в карман своєї куртки, що помітила потерпіла ОСОБА_2 та зробила зауваження ОСОБА_1 .. На вимогу потерпілої ОСОБА_2 повернути телефон, підозрюваний ОСОБА_1 вийняв праву руку з карману куртки, у якій тримав мобільний телефон викрадений у потерпілої ОСОБА_2 . Після чого, потерпіла ОСОБА_2 силоміць вирвала мобільний телефон з руки ОСОБА_1 та поклала в карман свого халату. Підозрюваний ОСОБА_1 , продовжуючи свій злочинний умисел, підійшовши до потерпілої ОСОБА_2 , почав вимагати у неї грошові кошти або гаманець з грошима, на що потерпіла ОСОБА_2 відповіла, що грошових коштів у неї немає. Після чого підозрюваний ОСОБА_1 наніс потерпілій ОСОБА_2 два удари кулаком правої руки в обличчя, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді гематоми орбітальної області, виличної та скроневої області, ліворуч, що відносяться до насильства, яке не є небезпечними для життя в момент заподіяння.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкритому викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

16 листопада 2020 року о 13 годині ОСОБА_3 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

17 листопада 2020 року о 12 годині 50 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкритому викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" зазначив що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Отже, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з фактичних обставин, які містяться у: протоколі огляду місця події від 16 листопада 2020 року; протоколі допиту потерпілої ОСОБА_2 від 16 листопада 2020 року; протоколі пред`явлення особи для впізнання за участю потерпілої ОСОБА_2 від 16 листопада 2020 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_4 від 18 листопада 2020 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_5 від 18 листопада 2020 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_6 від 18 листопада 2020 року; протоколі допиту свідка ОСОБА_7 від 17 листопада 2020 року; довідці Первомайської ЦРЛ, відповідно до якої 16 листопада 2020 року ОСОБА_2 , було поставлено діагноз - гематома орбітальної області, виличної та скроневої області зліва; висновку медичного огляду, згідно із яким ОСОБА_1 станом на 13 годин 30 хвилин 16 листопада 2020 року перебував у стані алкогольного сп`яніння, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_1 до злочину, за викладених у клопотанні обставин. Тобто у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

При цьому, слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення та вважає, що повідомлена ОСОБА_1 підозра станом на час розгляду даного клопотання, повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, N 182).

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, поміж іншого, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого та свідка; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зазначені у пунктах 1-12 ст. 178 КПК України.

Згідно зі ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя приймає до уваги, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Отже, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливу на потерпілих та свідків, з метою зміни останніх показів в частині фактичних обставин, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Так, наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування від органів досудового розслідування та/або суду), на думку суду доводиться тим, що ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. а тому існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого йому злочину може вдатися до відповідних дій, оскільки реальна загроза покарання у вигляді позбавлення волі може спонукати людину, вживати всі можливі заходи, спрямовані на уникнення від кримінальної відповідальності, приймаючи до уваги, що на розгляді у Первомайському міськрайонному суду Харківської області перебуває, ще два кримінальних провадження щодо підозрюваного, а також враховуючи відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків за місцем постійного проживання і осіб, у тому числі за місцем мешкання, що могли б впливати на підозрюваного ОСОБА_1 та забезпечити належну процесуальну поведінку останнього щодо виконання процесуальних обов`язків. Крім того, підозрюваний не має офіційного джерела доходів, офіційно не працевлаштований, неповнолітніх дітей на утриманні немає.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, можливість незаконного впливу на потерпілу та свідків, доводиться тим, що підозрюваний ОСОБА_1 поводить себе з оточуючими агресивно (враховуючи спосіб вчинення інкримінованих дій), проживає зі потерпілою та свідками сторони обвинувачення в одному населеному пункті, у безпосередній близькості, що на думку слідчого суду дасть йому змогу чинити тиск та незаконний вплив, зокрема на потерпілу, яка є особою похилого віку.

Також, слідчий суддя вважає доведеним і ризик вчинення нових кримінальних правопорушень. Зокрема, з наданих доказів вбачається, що підозрюваний ОСОБА_8 , будучи раніше засудженим за вчинення умисних злочинів, вірних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та маючи не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, знову вчинив умисний злочин, що свідчить про схильність підозрюваного до вчинення злочинів, особливо злочинів проти власності, а тому є певна імовірність, що обвинувачений, може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 2 ст. 183 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що під час розгляду клопотання надано достатньо доказів для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам. Слідчий суддя не ігнорує ті аргументи, які наводяться захисником Тимошенко Н.І., проте в даному конкретному випадку, доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання процесуальних рішень по справі. При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що поганий стан здоров`я підозрюваного не підтверджено жодними належними і допустимими доказами, а посилання захисника на наявність у підозрюваного матері, з якою він проживає разом, свого часу не стримало його від вчинення злочинів, за які він був засуджений і про який йдеться вище.

Отже, слідчий суддя не вважає вказані обставини винятковими і такими, що слугують безумовною підставою для застосування більш м`якого запобіжного заходу. Інших даних про наявність обставин, визначених ч. 1 ст. 178 КПК України, які могли б вплинути на обрання більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, стороною захисту не надано.

З врахуванням наведеного, взявши до уваги обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, а саме: наявність обґрунтованої підозри, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, особу підозрюваного, стан здоров`я, його соціальні зв`язки, відсутність жодних медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання підозрюваного в слідчому ізоляторі, слідчий суддя доходить висновку про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи обставини злочину, тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42040 /сорок дві тисячі сорок/ грн., яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; не змінювати свого місця проживання; утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по обставинам кримінального провадження поза межами процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 131, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 202, 395 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Первомайського ВП ГУНП в Харківській області Семченка Павла Вікторовича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 діб до 17 години 00 хвилин 14 січня 2021 року, включно.

Строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з 13 годин 00 хвилин 16 листопада 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок:

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA208201720355299002000006674; призначення платежу: застава у справі № 632/1983/20, провадження № 1-кс/632/317/20, до сплину терміну тримання під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- не змінювати свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по обставинам кримінального провадження поза межами процесуальних дій.

Строк дії обов`язків визначити до 14 січня 2021 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Первомайського міськрайонного суду Харківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, строк дії яких встановити до 14 січня 2021 року включно з моменту внесення застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави. Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя:О. О. Журавель