Рішення № 92966629, 03.11.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/18341/19

Провадження № 2/643/1249/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2020

03 листопада 2020 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Сугачової О.О.,

за участі секретаря Абсалямової А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Молодіжний житлово-будівельний комплек4с «Інтернаціоналіст-1» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, яким просить визнати за ОСОБА_1 майнове право на житлову квартиру за будівельним номером АДРЕСА_1 .

Вимоги позову мотивує тим, що 14.01.2006 між ОСОБА_1 та ТОВ Молодіжним житлово-будівельним комплексом «Інтернаціоналіст-1» в особі Генерального директора Іщенко Н.В. укладено договір №Р-11/042 про пайову участь в будівництві житлового будинку. Відповідно до договору позивач мала передати ТОВ МЖБК «Інтернаціоналіст-1» грошові кошти для будівництва об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 з метою отримання у власність частину об`єкта нерухомого майна, а саме, двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 63,78кв.м. на 8-му поверсі житлового будинку, забудовником об`єкту виступав також відповідач. 26.04.2007 позивачем внесені на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 96626,70грн., що було еквівалентом 19134 доларів США, в якості 50% вартості об`єкту інвестування та 22.05.2007 позивачем повністю сплачено вартість об`єкту інвестування і внесено на рахунок інші 50% від вартості об`єкту інвестування в розмірі 196626,70грн., що було еквівалентом 19134 доларів США згідно договору про пайову участь у будівництв від 14.01.2006, що підтверджується платіжними дорученнями та квитанціями. Згідно умов договору строк введення об`єкту інвестування в експлуатацію – серпень 2008. Крім того, договором передбачено, що на протязі 10 днів з моменту введення в експлуатацію об`єкту інвестування, за умови своєчасного виконання ОСОБА_1 зобов`язання за договором, ТОВ МЖБК «Інтернаціоналіст-1» зобов`язано передати повивачу у власність вищевказану квартиру. Між тим, відповідачем не виконано своїх зобов`язань за договором. Будівництво зупинене у 2008, т.я. забудовник припинив будівництво через відсутність коштів. Позивач вважає, що після повної оплати обумовленої в договорі про пайову участь в будівництві житлового будинку за умовами вказано договору набула майнове право очікування та майнове право вимоги до забудовника про оформлення права власності на квартиру.

Представник позивача надав до суду заяву, якою просить розглянути справу без участі позивача та його представника, вимоги позову підтримують у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду, заяв про поважні причини своєї відсутності або про слухання справи за його відсутності не надав, правом надання відзиву проти позову, пред`явлення зустрічного позову, не скористався.

Суд, вивчивши доводи позови, матеріали справи та надані докази, вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, виходячи із такого.

Відповідно до правил ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 14.01.2006 між ОСОБА_1 та ТОВ Молодіжним житлово-будівельним комплексом «Інтернаціоналіст-1» в особі Генерального директора Іщенко Н.В. укладено договір №Р-11/042 про пайову участь в будівництві житлового будинку.

Відповідно до договору ОСОБА_1 мала передати ТОВ МЖБК «Інтернаціоналіст-1» грошові кошти для будівництва об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 з метою отримання у власність частину об`єкта нерухомого майна, а саме, двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 63,78кв.м. на 8-му поверсі житлового будинку, забудовником об`єкту виступав також відповідач.

26.04.2007 позивачем внесені на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 96626,70грн., в якості 50% вартості об`єкту інвестування.

23.05.2007 позивачем сплачено вартість об`єкту інвестування і внесено на рахунок інші 50% від вартості об`єкту інвестування в розмірі 96626,70грн.

Такі обставини підтверджено копіями договору №Р-11/042 пайової участі у будівництві житлового будинку від 14.01.2006, платіжними дорученнями від 26.04.2007 та 23.05.2007, квитанціями (а.с. 7-12).

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен мас право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Проте до об`єктів нерухомого майна ЦК віднесено житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно (ст.ст. 331, 376).

Згідно із Законом № 2269-ХІІ нерухоме майно поділяється на будівлі, споруди, приміщення (ст. 4).

Відповідно до Закону від 1 липня 2004 № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-ІУ) об`єктами нерухомого майна є житлові будинки; квартири; будівлі, споруди, житлові та нежитлові приміщення (ст. 5). Визначення «житловий будинок», «квартира», «садиба» містяться у гл. 28 ЦК України, поняття «об`єкти житлової нерухомості» - у Податковому кодексі України. Об`єкти житлової нерухомості поділяються на такі типи: житловий будинок, житловий будинок садибного типу, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах, садовий і дачний будинки (ст. 14.1.129.).

У цивільному законодавстві України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об`єкт нерухомого майна» (ч. 1 ст. 181, п. 6 ч. 1 ст. 346, ст.ст. 350, 351), вживаються також інші поняття, як «об`єкт незавершеного будівництва» (ст. 331), «об`єкт будівництва» (ст.ст. 875-877, 879 - 881, 883), однак прямого визначення цих понять не міститься.

Об`єкт будівництва (об`єкт незавершеного будівництва) - нерухома річ особливого роду: фізичне її створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб`єктивних майнових, а також зобов`язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.

При вирішенні питання про виникнення, зміну та припинення суб`єктивних цивільних прав стосовно об`єкта незавершеного будівництва слід враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.

На об`єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, право власності у набувача за договором відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України виникає з дня державної реєстрації (ст. 182 ЦК України), а не в момент фактичного передання майна або в будь-який інший момент, визначений угодою сторін (наприклад, передача ключів від будинку не свідчить про набуття права власності на будинок за відсутності договору та державної реєстрації).

Для набуття набувачем права власності на майно і з іншого боку припинення права власності на цей об`єкт у відчужувача майна необхідна наявність таких складових: укладення договору (в передбачених ст.ст. 208, 209 ЦК України випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках - державна реєстрація.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 527, 530 - 532 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст. 190 ЦК України).

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Разом з тим, у ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Стаття 331 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

За правилами ст. 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Вищевказаними нормами права визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації.

Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.

Позивач виконав грошові зобов`язання за договором про участь у будівництві, за яким набув право вимоги, повністю сплативши вартість, встановлену вказаним договором, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги щодо переходу права власності на об`єкт будівництва.

Між тим, у позивача права власності на спірне житлове приміщення не виникло, за змістом договору про участь у будівництві, останній лише отримав право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно, а тому відсутні підстави для визнання за ним майнових прав, які є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Факт виконання позивачем умов договору не оспорюється, як не оспорюються і наявність у нього прав, обумовлених договором.

Той факт, що відповідач не виконує умови договору та будівництво перебуває у стані припинення - висновків суду не спростовують.

Далі, у відповідності до ст. 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права), у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Також має місце пред`явлення позовів про визнання права власності на новостворене чи реконструйоване нерухоме майно, щоб спростити чи уникнути встановленої законодавством досить тривалої в часі та фінансово затратної процедури оформлення прав на це майно.

В даному випадку юридична конструкція позовних вимог не відповідає вимогам закону, тому не може бути в такий спосіб і задоволена.

Отже, аналізуючи вищевикладене, приймаючи до уваги встановлені обставини, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 76-80, 133, 141, 258, 259, 263

265 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються судом:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ТОВ Молодіжний житлово-будівельний комплекс «Інтернаціоналист-1», адреса місцезнаходження: 62460, Харківська область, Харківський район, смт Високий, вул. Ощепкова,52.

Суддя