Вирок № 92964737, 19.11.2020, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Справа № 616/604/20

Номер провадження № 1-кп/616/107/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„19" листопада 2020 року Великобурлуцький районний суд

Харківської області

в складі головуючого - судді РИКОВА М.І.

за участю секретаря ШЕГДИ В.М.

прокурора ШАБАЛДАСА О.С.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Великий Бурлук матеріали кримінального провадження № 12020220250000163 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рублене, Великобурлуцького району, Харківської області, громадянина України, українця, безпартійного, військовозобов`язаного, освіта базова загальна середня, розлученого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , на протязі квітня 2020 року (точного часу та дати під час досудового розслідування не встановлено), знаходячись на території домоволодіння за місцем мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , завідомо знаючи, що виготовлення вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу є незаконним, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, діючи умисно та протиправно, в домашніх умовах, за допомогою підручних інструментів, використовуючи раніше знайдені ним частини зброї промислового виготовлення, в порушення Положення «Про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, виготовив саморобний пристрій для відстрілу куль, який відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 10/3/495СЕ-20 від 21.09.2020 є нестандартною вогнепальною зброєю виконаною саморобним способом з використанням частин зброї промислового виготовлення, заводський номер НОМЕР_1 , з подальшою переробкою для стрільби патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення (.22/.22LR). Дана зброя виготовлена саморобним способом із використанням затвора та ствольної коробки від зброї системи Мосина та ствола зброї умовного калібру 6 мм. Дана зброя придатна для проведення окремих пострілів патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення (.22/.22 LR).

Крім того, на початку квітня 2020 року (точного часу та дати під час досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_1 , перебуваючи на території лісу неподалік с. Підсереднє, Великобурлуцького району, Харківської області, здійснюючи розкопки металобрухту, виявив на землі тканину сумку зеленого кольору, типу хакі, в якій знаходилися дві картонні коробки із двома пластиковими контейнерами з патронами в кількості 56 штук, після чого за раптово виниклим злочинним умислом, спрямованим на придбання та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, всупереч вимог ст.178 Цивільного кодексу України, Постанови Верховної ради України від 17 червня 1992 року № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п.11,15 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, переніс знайдені дві картонні коробки, в яких перебували два пластикові контейнери з патронами в кількості 56 штук, до місця свого проживання розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де почав зберігати до 12 год. 30 хв. 11 вересня 2020 року.

11 вересня 2020 року в період часу з 10 год. 00 хв. по 12 год. 30 хв., був проведений огляд території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого, було виявлено та вилучено:

- саморобний пристрій для відстрілу куль, який відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 10/3/495СЕ-20 від 21.09.2020 є нестандартною вогнепальною зброєю виконаною саморобним способом з використанням частин зброї промислового виготовлення, заводський номер НОМЕР_1 , з подальшою переробкою для стрільби патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення (.22/.22LR). Дана зброя виготовлена саморобним способом із використанням затвора та ствольної коробки від зброї системи Мосина та ствола зброї умовного калібру 6 мм. Дана зброя придатна для проведення окремих пострілів патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення (.22/.22 LR);

- предмети зовні схожі на патрони в кількості 56 штук, які відповідно до висновку судово-балістичної експертизи № 10/3/496СЕ-20 від 21.09.2020 є боєприпасами, спортивно-мисливськими гвинтівковими патронами калібру 5,6 мм кільцевого запалення (.22 LR), призначеними для стрільби з нарізної мисливської та спортивної зброї відповідного калібру та типорозміру патронника. Дані патрони виготовлені промисловим способом, придатні для стрільби.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, за наведених вище обставин визнав у повному обсязі та показав, що дійсно на протязі квітня 2020 року він, перебуваючи за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 виготовив саморобний пристрій для відстрілу куль, який в подальшому зберігав за місцем свого мешкання. Також підтвердив, що на початку квітня 2020 року він знайшов в лісі біля с. Підсереднє, Великобурлуцького району, Харківської області сумку зеленого кольору, виготовлену з тканини в якій містились дві картонні коробки із двома пластиковими контейнерами з патронами в кількості 56 штук, які він також забрав до місця свого мешкання та зберігав до того часу поки їх не вилучили працівники поліції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах, при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та приймаючи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши положення ч.3 ст.349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні обвинуваченого, вислухавши думку прокурора та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України, а саме: придбання, зберігання бойових припасів та вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та за ч.1 ст.263-1 КК України, а саме: незаконне виготовлення вогнепальної зброї.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 за кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України, суд враховує ступень тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, який за місцем мешкання характеризується задовільно, скарг і заяв на нього не надходило (а.с.56), у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога на обліку не перебуває (а.с.59), раніше не судимий (а.с.60), обвинувачений повністю визнав свою вину і щиро покаявся у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях, що є обставиною, яка пом`якшує його покарання (п.1 ч.1 ст.66 КК України).

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого.

Відповідно до наданої досудової доповіді орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (а.с.46-48).

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі ЄСПЛ) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Згідно п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом».

Приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, згідно якої стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність та це право є найважливішим у демократичному суспільстві у розумінні Конвенції; кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувається за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції.

Згідно з ч.5 ст.9 КК України кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Конституційний Суд України у рішенні від 02.11.2004 року зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою провину, щире кається, активно сприяв розкриттю злочинів, суд вважає за необхідне, призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, враховуючи вимоги ст.70 КК України, із звільненням від відбування покарання з випробуванням, відповідно до ст.ст.75,76 КК України.

Суд вважає, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015, в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Саме таке покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і зважує на вимоги ст.65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 не обирався та підстав для його обрання суд не вбачає.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України, а щодо процесуальних витрат - відповідно до ст.124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 373, 374, 376, 395 КПК України, районний суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.263, ч.1 ст.263-1 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст.263 КК України - 3 (три) роки 6 (шість) місяців позбавлення волі;

- за ч.1 ст.263-1 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим покаранням, визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 3 (трьох) років і 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на засудженого обов`язки відповідно до ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого

органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про

зміну місця проживання, роботи або навчання;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим

органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово - балістичної експертизи № 10/3/496СЕ-20 від 21 вересня 2020 року у сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн 70 к. та судової балістичної експертизи № 10/3/495СЕ-20 від 21 вересня 2020 року у сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) грн 70 к. (код доходів 24060300, отримувач платежу: УК Слобідсь/мХар Слобідськи/ 24060300, п/рахунок UA298999980313050115000020005, код отримувача (ЄРДПОУ) 37999680, банк: Казначейство України (ЕАП).

Запобіжний захід не обирався.

Речові докази: - саморобний пристрій для відстрілу куль та боєприпаси, спортивно-мисливські гвинтівкові патрони калібру 5,6 мм кільцевого запалення в кількості 56 штук з маркуванням у вигляді «С», які зберігаються в шафі зберігання зброї Великобурлуцького відділення поліції Вовчанського відділу ГУНП в Харківській області (а.с.61-62) - знищити після набрання вироком законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Харківського апеляційного суду через Великобурлуцький районний суд Харківської області, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий - Суддя Великобурлуцького районного суду

Харківської області М.І.РИКОВ