Ухвала суду № 92961555, 13.11.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.11.2020 Справа №607/19525/20

провадження 1-кс/607/8196/2020

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Братасюк В.М., за участі секретаря судового засідання Лехан О.М., прокурора Тернопільської місцевої прокуратури Репета І.В., підозрюваної ОСОБА_1 , її захисника Недокус В.Г., розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховської Т.В., погоджене прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Репета І.В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Межова Межівського району Дніпропетровської області, місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 , зі слів фактичне місце проживання АДРЕСА_2 , місце перебування в АДРЕСА_3 , українки, громадянки України, зі слів одруженої, не працюючої, раніше судимої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 303 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховська Т.В, за погодженням з прокурором Тернопільської місцевої прокуратури Репети І.В., в рамках кримінального провадження № 12020210010000420 від 11 лютого 2020 року, звернулася до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_2 .

Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , керуючись метою незаконного збагачення, бажаючи мати стабільне джерело

доходу від протиправної діяльності, в період з лютого 2020 року по

12 листопада 2020 року на території м. Тернопіль, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, займалась сутенерством, що полягало в прийнятті замовлень від клієнтів щодо надання платних послуг сексуального характеру, контролювала час початку та закінчення замовлення для надання сексуальних послуг, пересвідчувалась про відсутність перешкод для зайняття проституцією та отримувала кошти за надання платних послуг сексуального характеру іншою особою.

Так, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 діючи з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного збагачення, бажаючи мати стабільне джерело доходу від протиправної діяльності, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, орендувала квартири за адресою АДРЕСА_4 та за адресою АДРЕСА_5 з метою організації в них місця для надання сексуальних послуг іншими особами. Маючи на меті зайнятття сутенерством, діючи з прямим умислом шляхом спонукання, впливу на свідомість та переконання в доцільності та вигідності зайняття проституцією, ОСОБА_1 вмовила ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на зайняття проституцією.

При цьому, ОСОБА_1 домовилась із ОСОБА_3 , що вона буде вчиняти дії по забезпеченню заняття нею проституцією за грошову винагороду, а саме буде приймати замовлення від осіб чоловічої статі для надання їм послуг сексуального характеру за гроші.

Також, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 була домовленість, що година інтимних послуг, які ОСОБА_3 надаватиме, коштуватиме 1200 гривень, а під години - 700 гривень, частина з яких залишатиметься у неї, а інша частина грошових коштів буде передана ОСОБА_1 за забезпечення та організацію її діяльності.

Крім цього, для реалізації злочинного умислу, направленого на здійснення сутенерства, вчиненого повторно, ОСОБА_1 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, на сайті «http://ternopоl.ukrgo.com» розмістила в категорії «эротические услуги» оголошення про надання сексуальних послуг жінками із вказаним контактним номером мобільного телефону НОМЕР_1 .

Так, 23 березня 2020 року, приблизно о 15:50 годині ОСОБА_4 , побачив на Інтернет сайті «http://ternopоl.ukrgo.com» в категорії «эротические услуги» оголошення про надання сексуальних послуг жінками та передзвонив за вказаним в оголошенні номером телефону НОМЕР_1 з метою отримання сексуальних послуг.

На даний дзвінок відповіла ОСОБА_1 та повідомила йому вартість послуг сексуального характеру та місце їх надання. Приблизно о 16:17 годині цього ж дня, ОСОБА_4 прибув до вказаної квартири за адресою АДРЕСА_4 , де ОСОБА_3 надала йому сексуальні послуги, за які він заплатив їй 1200 гривень, частину з яких вона передала ОСОБА_1 за забезпечення та організацію її діяльності.

Окрім цього, для реалізації злочинного умислу, направленого на здійснення сутенерства, вчиненого повторно, ОСОБА_1 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, на сайті «http://ternopоl.ukrgo.com» розмістила в категорії «эротические услуги» оголошення про надання сексуальних послуг жінками із вказаним контактним номером мобільного телефону НОМЕР_2 .

Так, 16 липня 2020 року, приблизно о 15:00 годині ОСОБА_4 , побачив на Інтернет сайті «http://ternopоl.ukrgo.com» в категорії «эротические услуги» оголошення про надання сексуальних послуг жінками та передзвонив за вказаним в оголошенні номером телефону НОМЕР_2 з метою отримання сексуальних послуг.

На даний дзвінок відповіла ОСОБА_1 , та повідомила йому вартість послуг сексуального характеру та місце їх надання. Приблизно о 15:50 годині цього ж дня, ОСОБА_4 прибув до вказаної квартири за адресою

АДРЕСА_5 , де ОСОБА_3 надала йому сексуальні послуги, за які він заплатив їй 1200 гривень, частину з яких вона передала ОСОБА_1 за забезпечення та організацію її діяльності.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на сутенерство щодо кількох осіб, вчинене повторно, ОСОБА_1 діючи з корисливих мотивів, керуючись метою незаконного збагачення, бажаючи мати стабільне джерело доходу від протиправної діяльності, всупереч врегульованих законом суспільних відносин щодо моральних засад суспільства в частині задоволення статевих потреб, у невстановлений досудовим розслідуванням даті та час, орендувала квартиру за адресою АДРЕСА_3 для організації в ній місця для надання сексуальних послуг іншими особами.

Маючи на меті зайнятися сутенерством, діючи з прямим умислом шляхом спонукання, впливу на свідомість та переконанні в доцільності, вигідності зайняття проституцією, ОСОБА_1 у невстановлені досудовим розслідуванні даті та час, вмовила ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на заняття проституцією.

Також, ОСОБА_1 домовилась із ОСОБА_5 , що година інтимних послуг, які вона надаватиме, коштуватиме 1200 гривень, а пів години - 700 гривень, частина з яких залишатиметься у неї, а інша частина грошових коштів буде передана ОСОБА_1 за забезпечення та організацію її.

Крім цього, для реалізації злочинного умислу, направленого на здійснення сутенерства, ОСОБА_1 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, на сайті «http://ternopоl.ukrgo.com» розмістила в категорії «эротические услуги» оголошення про надання сексуальних послуг жінками із вказаним контактним номером мобільного телефону НОМЕР_3 .

Так, 11 листопада 2020 року, приблизно о 13:30 годині ОСОБА_6 , побачив на Інтернет сайті «http://ternopоl.ukrgo.com» в категорії «эротические услуги» оголошення про надання сексуальних послуг жінками та передзвонив за вказаним в оголошенні номером телефону НОМЕР_3 з метою отримання сексуальних послуг.

На даний дзвінок відповіла ОСОБА_1 , та повідомила йому вартість вказаних послуг та місце їх надання. Приблизно о 13:55 годині цього ж дня, ОСОБА_6 прибув до вказаної квартири за адресою АДРЕСА_3 , де ОСОБА_7 надала йому сексуальні послуги, за які він заплатив їй 1200 гривень, частину з яких вона передала ОСОБА_1 за забезпечення та організацію її діяльності.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинним умисел на зайняття сутенерством вчиненого щодо кількох осіб, вчиненого повторно, діючи шляхом спонукання, впливу на свідомість та переконання в доцільності, вигідності зайняття проституцією, ОСОБА_1 вмовила ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на заняття проституцією.

Також, ОСОБА_1 домовилась із ОСОБА_5 , що година інтимних послуг, які вона надаватиме, коштуватиме 1200 гривень, а пів години - 700 гривень, частина з яких залишатиметься у неї, а інша частина грошових коштів буде передана ОСОБА_1 за забезпечення та організацію її діяльності.

Крім цього, для реалізації злочинного умислу, направленого на здійснення сутенерства, ОСОБА_1 у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, на сайті «http://ternopоl.ukrgo.com» розмістила в категорії «эротические услуги» оголошення про надання сексуальних послуг жінками із вказаним контактним номером мобільного телефону НОМЕР_4 .

Так, 11 листопада 2020 року, приблизно о 16:00 годині ОСОБА_8 , побачив на Інтернет сайті «http://ternopоl.ukrgo.com» в категорії «эротические услуги» оголошення про надання сексуальних послуг жінками та передзвонив за вказаним в оголошенні номером телефону НОМЕР_4 з метою отримання сексуальних послуг.

На даний дзвінок відповіла ОСОБА_1 , та повідомила йому вартість вказаних послуг та місце їх надання. Приблизно о 16:19 годині цього ж дня, ОСОБА_8 прибув до вказаної квартири за адресою АДРЕСА_3 , де ОСОБА_5 надала йому сексуальні послуги, за які він заплатив їй 1200 гривень, частину з яких вона передала ОСОБА_1 за забезпечення та організацію її діяльності.

12 листопада 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.303 КК України.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, у ньому наведених та просив задовольнити.

Захисник Недокус В.Г. заперечив з приводу задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням підозрюваної під вартою, хоча б у виді домашнього арешту за місцем проживання у м.Мелітополі.

Підозрювана ОСОБА_1 підтримала думку свого захисника.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими сторони обґрунтовують свої позиції, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як зазначено в клопотанні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого їй кримінального правопорушення підтверджується наступними доказами:

-протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 23 березня 2020 року;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від

23 березня 2020 року;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,- відеоконтроль особи 23 березня 2020 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16 липня 2020 року;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від

16 липня 2020 року;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,- відеоконтроль особи від 16 липня 2020 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від

11 листопада 2020 року;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від

11 листопада 2020 року;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,- відеоконтроль особи 11 листопада 2020 року;

-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від

11 листопада 2020 року;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від

11 листопада 2020 року;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо,- відеоконтроль особи 11 листопада 2020 року;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 02 березня 2020 року;

-протоколом огляду інтернет сторінки « http://ternopоl.ukrgo.com » від

25 березня 2020 року ;

-протоколом огляду інтернет сторінки « http://ternopоl.ukrgo.com » від

31 серпня 2020 року ;

-протоколом проведення обшуку за адресою

АДРЕСА_6 від 12 листопада 2020 року;

-протоколом проведення обшуку за адресою

АДРЕСА_3 від 12 листопада 2020 року;

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди України при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Згідно з положенням ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вивченням особи ОСОБА_1 встановлено, що вона, будучи раніше судимою за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 303 КК України та звільненою Мелітопольським районним судом від відбування призначеного покарання з випробуванням, на шлях виправлення та перевиховання не стала, а знову вчинила умисне кримінальне правопорушення проти громадського порядку та моральності, вчергове змінила місце проживання, не працює.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор - при розгляді клопотання довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення. Зазначили, що метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_1 є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам передбаченим ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставами застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є те, що вона обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.303 КК України, за який законом передбачено покарання у виді виключно позбавлення волі, на строк від 4 до 7 років, тому усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке їй загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування та подальшому суду з метою уникнення відповідальності.

Окрім цього встановлено, що 29 квітня 2020 року Мелітопольським районним судом Запорізької області ОСОБА_1 засуджена за ч.2 ст. 28 ч. 2 ст. 303,

ч. 2 ст. 302 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з іспитовим терміном

2 роки.

На даний час органом досудового розслідування проведено тільки ряд першочергових слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженню. Однак, ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, які можуть являтись у кримінальному проваджені речовими доказами та маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст.2 КПК України.

Також існує ризик того, що ОСОБА_1 , знаючи, що вчиняє незаконно та усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, може чинити тиск на свідків, а саме дівчат, які працювали на неї повіями, а також клієнтів, шляхом схиляння їх до дачі неправдивих показів, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування.

Крім того, оскільки не встановлено всіх учасників даного кримінального правопорушення, не з`ясовано всіх обставин його вчинення, тому в разі застосування до ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу як тримання під вартою, орган досудового розслідування не матиме можливості запобігти її спілкуванню з іншими співучасниками вчиненого кримінального правопорушення, перешкоджанню нею в розслідуванні кримінального провадження.

Зважаючи на те, що підозрювана ОСОБА_1 , була засуджена за вчинення злочину проти громадського порядку та моральності та в період іспитового строку, на шлях виправлення та перевиховання не стала, вчинила новий злочин, передбачений

ч. 2 ст. 303 КК України, є підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити нове кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому вона підозрюється.

Зважаючи на викладене, приходжу до висновку, що органом досудового розслідування належним чином підтверджено у клопотанні та доведено в судовому засіданні прокурором наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для запобігання яких слідчий звернувся із клопотанням про застосування запобіжного заходу, а саме зважаючи на санкцію статті кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , вона матиме можливість ухилятися від органу досудового розслідування, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ЄСПЛ у Рішенні «Калашников проти Росії» вказав, що «будь-яка система обов`язкового тримання під вартою несумісна зі статтею 5 параграфу 3 Конвенції за визначенням. Якщо закон встановлює презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважають правило поваги до особистої свободи». Тобто, констатовано «презумпцію залишення обвинуваченого на свободі». Якщо законодавство та/або судова практика прямо або непрямо спрямовують на обов`язкове тримання під вартою у певних випадках, це може привести до порушення ст. Конвенції. У кожному випадку, коли вирішується питання щодо утримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Зважаючи на наведене вище, за наслідками встановлених обставин за результатами розгляду клопотання, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваної ОСОБА_1 , яка є раніше судимою, її вік, стан здоров`я, відсутність місця роботи, репутацію, та міцність соціальних зв`язків останньої, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення, наявність по справі реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, слідчий суддя вважає, що застосування до підозрюваної ОСОБА_1 іншого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, визначені у ст. 177 КПК України.

З урахуванням обставин справи, особи підозрюваної, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід в виді тримання під вартою, визначивши суму застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень, який (розмір застави), на переконання слідчого судді є достатнім з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою із можливістю внесення суми застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на неї на строк не більше двох місяців обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.

Беручи до уваги усе вищевикладене, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховської Т.В., слід задовольнити, застосувавши до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, при цьому відмовивши у задоволенні клопотання захисника, підтримане підозрюваною, про відмову в клопотанні про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 194, 196, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк дії ухвали встановити до 23 год. 59 хв. 10.01.2021 року.

Визначити підозрюваній ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 42040 гривень (сорок дві тисячі сорок гривень) для внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Тернопільській області (Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Отримувач: ТУ ДСАУ у Тернопільській області; Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; номер рахунку (IBAN): UA358201720355219001000003454; призначення платежу - застава за « ОСОБА_1 » у кримінальному провадженні 12020210010000420 за ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.11.2020 року).

У випадку внесення застави покласти на ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки: з`являтися до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона має зареєстроване місце проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками, потерпілими.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що якщо вона, будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області Оріховську Т.І.

Копію ухвали вручити підозрюваній ОСОБА_1 негайно після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області В. М. Братасюк