Ухвала суду № 92961149, 18.11.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/30769/20

Провадження № 1-кс/947/17647/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Гораш А.С., за участю прокурора Алексєєнка Є.О., захисника підозрюваного – адвоката Судакова В.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області Іванової І.Ю., яке погоджене прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Корнієнко Є.В., про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020161010000282 від 05.10.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Жашків, Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, маючого на утримані неповнолітню дитину, який проходить військову службу за контрактом на посаді старшини роти матеріально-технічного забезпечення військової частини А1620, у військовому званні «прапорщик», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання стороною обвинувачення.

У військовій частини А1620 проходить військову службу за контрактом старшина роти матеріально-технічного забезпечення військової частини А1620 прапорщик ОСОБА_2

24.09.2018 наказом №207 командира військового частини А1620 капітана ОСОБА_3 призначено на посаду командира роти матеріально-технічного забезпечення військової частини А1620, який відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України службовою особою.

Так, з 22.02.2020 у військовій частині А1602, яка дислокується за адресою: м. Одеса, вул. Магістральна, 37 проходить військову службу за контрактом на посаді командира відділення взводу охорони роти матеріально-технічного забезпечення молодший сержант ОСОБА_4 , для якого капітан ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 28-32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, є начальником за посадою та військовим званням, тобто вони перебувають у відносинах підлеглості.

16.09.2020 у післяобідній час, в ході капітан ОСОБА_3 перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету, розташованого на території військової частини А1620, яка дислокується за адресою: м. Одеса, вул. Магістральна, 37, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, використовуючи надану йому владу та службове становище, виказав підлеглому йому військовослужбовцю командиру відділення взводу охорони, молодшому сержанту ОСОБА_4 прохання надати йому, тобто ОСОБА_3 , неправомірну вигоду у виді грошових коштів у сумі 200 (двісті) доларів США (що відповідно до даних НБУ станом на 16.09.2020 складало 5 610 тисяч гривень) за вчинення ним, як службовою особою, в інтересах ОСОБА_4 , як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме: за не ініціювання переведення службового розслідування за фактом начебто порушення громадського порядку ОСОБА_4 на початку вересня 2020 року, що виражось в порушень правил дорожнього руху, поєднуючи своє прохання з погрозою у разі відмови вжиттям дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме за створенням штучних перешкод для проходження подальшої служби молодшим сержантом ОСОБА_4 та притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності за порушення громадського порядку.

Однак, 06.10.2020 ОСОБА_4 розуміючи протиправність вимог свого безпосереднього командира – капітана роти матеріально технічного забезпечення військової частини А1620 капітана ОСОБА_3 , звернувся до правоохоронних органів та у подальшому діяв під контролем на викриття злочинної діяльності ОСОБА_3 .

З метою досягнення своїх злочинних намірів ОСОБА_3 , не пізніше 12.10.2020, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, вступивши у злочинну змову з старшиною роти матеріально-технічного забезпечення проходить військову службу ОСОБА_1 , розробив план дій, з метою приховування вчинення злочину, відвівши в ньому для ОСОБА_1 , роль пособника, який сприятиме вчиненню ним злочину шляхом отримання від ОСОБА_4 грошових коштів у якості неправомірної вигоди, за не вчинення в інтересах останнього дій з використанням наданої йому влади та службового становища, а саме: за не ініціювання переведення службового розслідування за фактами порушення вказаним військовослужбовцем обов`язків військової служби, з погрозою у разі відмови вжиттям дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо створенням штучних перешкод для переводу по службі ОСОБА_4 з військової частини А1620 до іншої військової частини та не ініціювання його переведення з військової служби за контрактом на строкову військову службу.

В подальшому 12.10.2020 прапорщик ОСОБА_1 перебуваючи в приміщенні свого службового кабінету капітана ОСОБА_3 , розташованого на території військової частини А1620, яка дислокується за адресою: м. Одеса, вул. Магістральна, 37, діючи умисно та протиправно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 з корисливих мотивів, та з метою особистого збагачення, використовуючи надану ОСОБА_3 , який нагадав ОСОБА_4 про необхідність передання неправомірної вигоди для ОСОБА_3 , визначивши порядок отримання неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів через ОСОБА_1 , поєднуючи своє прохання з погрозою у разі відмови вжиттям дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо створенням штучних перешкод для переводу по службі ОСОБА_4 з військової частини А1620 до іншої військової частини та не ініціювання його переведення з військової служби за контрактом на строкову військову службу.

Так, 12.10.2020 об 18 годин 50 хвилин, старшина ОСОБА_1 , діючи на виконання раніше визначеного злочинного плану за попередньою змовою групою осіб зі ОСОБА_3 , знаходячись біля будинку, перебуваючи на місці для паркування автомобілів мережі супермаркетів «Таврія В» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, село Лиманка, на розі вулиць Дальня та Дмитрівська, одержав від ОСОБА_4 , першу частину раніше встановленої суми неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень, за вчинення ним, як службовою особою, в інтересах ОСОБА_4 , як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої ОСОБА_3 , за не ініціювання переведення службового розслідування за фактами порушення вказаним військовослужбовцем обов`язків військової служби, з погрозою у разі відмови вжиттям дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо створенням штучних перешкод для переводу по службі ОСОБА_4 з військової частини А1620 до іншої військової частини та не ініціювання його переведення з військової служби за контрактом на строкову військову службу.

В подальшому, 22.10.2020 приблизно об 16 годині 45 хвилин, капітан ОСОБА_3 перебуваючи на території військової частини А1620, яка дислокується за адресою: м. Одеса, вул. Магістральна, 37 діючи у визначений ним спосіб, повідомив молодшому сержанту ОСОБА_4 про необхідність передати другу частину обумовленої неправомірної вигоди через старшину ОСОБА_1 .

Того ж дня, 22.10.2020 приблизно об 16 годині 50 хвилин ОСОБА_4 діючи за вказівкою капітана ОСОБА_3 передав через старшині ОСОБА_1 , який діючи за попередньою змовою з ОСОБА_3 отримав для себе та останнього другу частину неправомірної вигоди у розмірі 3000 (три тисячі) гривень, після чого, частину неправомірної вигоди у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень передав ОСОБА_3 , а другу частину у сумі 1000 (тисячу) гривень залишив для себе, за вчинення ОСОБА_3 , як службовою особою в інтересах ОСОБА_4 , як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за не ініціювання переведення службового розслідування за фактами порушення вказаним військовослужбовцем обов`язків військової служби, з погрозою у разі відмови вжиттям дій з використанням наданої йому влади та службового становища щодо створенням штучних перешкод для переводу по службі ОСОБА_4 з військової частини А1620 до іншої військової частини та не ініціювання його переведення з військової служби за контрактом на строкову військову службу.

23 жовтня2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.10.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 21.11.2020 року.

Оскільки на теперішній час в рамках даного кримінального провадження не зменшилися ризики, які існували на момент застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії ухвали слідчого судді не видається за можливе з об`єктивних причин, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з даним клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного.

2.Позиції учасників.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення поданого клопотання не заперечували, між тим, просила продовжити раніше обрану міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при розгляді клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно п. 99 у справі ЄСПЛ «Геращенко проти України», визначаючи доцільність звільнення або подальшого тримання особи під вартою, відповідні органи державної влади зобов`язані розглянути також альтернативні заходи забезпечення її явки до суду.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

23.10.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: пособництво в одержанні службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

4.2. Обставини, які свідчать про те, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.10.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 застосовано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням відповідного розміру застави, строком до 21.11.2020 року.

При вирішенні питання міри запобіжного заходу слідчим суддею було встановлено існування в рамках кримінального провадження № 2020161010000282 від 05.10.2020 року ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), знищення підозрюваним речей та документів, які мають суттєве значення для даного кримінального провадження (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України), незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Відтак, на теперішній час, слідчому судді слід встановити, чи доводять (виправдовують) наведені стороною обвинувачення обставини даного кримінального провадження продовження існування означених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчим суддею 23.10.2020 року.

Так, враховуючи обґрунтованість підозри у ймовірному вчиненні ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у пособництві у вчиненні умисного, корисливого злочину у сфері службової діяльності, яке поєднане з вимаганням неправомірної вигоди, його суспільно-небезпечний характер, який підриває авторитет військової служби, слідчий суддя приходить до переконання, що ризик можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) на теперішній час не зменшився та продовжує існувати.

Крім того, беручи до уваги те, що підозрюваний, перебуваючи на посаді старшини роти матеріально-технічного забезпечення військової частини А1620 має вільний доступ до службових кабінетів військової частини, документів та електронних носіїв інформації, зокрема, пов`язаних з проходженням військової служби ОСОБА_4 , що можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, слідчий суддя також вважає, що на теперішній час продовжує існувати ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого знищення підозрюваним речей та документів, які мають важливе значення для даного кримінального провадження.

В цілому, враховуючи кваліфікуючі ознаки даного діяння, зокрема, ймовірного пособництва у можливому вчиненні кримінального правопорушення з використанням службового становища, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, слідчий суддя також приходить до переконання про продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризику у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків, зокрема, на тих, які проходять військову службу разом з ОСОБА_1 , а також тих, які перебувають у його підпорядкуванні, та можуть повідомити важливі обставини вчинення кримінального правопорушення, який на думку слідчого судді, на теперішній час не зменшився (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

4.3. Виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Що стосується не можливості закінчення досудового розслідування до завершення строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, то слідчий суддя враховує, що вищевказаною ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 23.10.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу строком на 30 (тридцять) днів, при цьому повідомлення про підозру такій особі вручено 23.10.2020 року, в зв`язку з чим на теперішній час у сторони обвинувачення наявні процесуальні строки для завершення досудового розслідування у двомісячний строк (до 23.12.2020 року).

4.4. Неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, а також зменшення раніше обраного розміру застави.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Слідчий суддя зазначає, що інкриміноване за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, в обов`язковому порядку вимагає від слідчого судді необхідність продовження відповідного розміру застави, який був визначений ухвалою слідчого судді від 23.10.2020 року у якості альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу.

Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не є безальтернативною, оскільки остання передбачає можливість внесення підозрюваним відповідного розміру застави. В свою чергу, що стосується визначеного ухвалою слідчого судді від 23.10.2020 року розміру застави, то такий розмір також не підлягає зміні, оскільки слідчим суддею в повній мірі надавалася правова оцінка майновому та сімейному стану підозрюваного, фактичним обставинам даного кримінального провадження та наявним ризикам, передбаченим п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак, враховуючи, що означені відомості на теперішній час не змінилися й стороною захисту не було доведено існування підстав для зміни визначеного ухвалою слідчого судді від 23.10.2020 року розміру застави, слідчий суддя приходить до переконання, що такий розмір застави підлягає залишенню без змін. На підставі викладеного у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_1 строку тримання під вартою підлягає задоволенню, так як є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого залишилися з огляду на серйозний характер загрози для суспільного порядку протиправних діянь, їх тяжкості з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, та може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 197, 199, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Одеській області Іванової І.Ю., яке погоджене прокурором військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України Корнієнко Є.В., про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42020161010000282 від 05.10.2020 року – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з відповідним визначеним слідчим суддею розміром застави у вигляді 80 вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, до 20.12.2020 року, з утриманням на гауптвахті Південного територіального управління Військової служби правопорядку у ЗС України.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.