Ухвала суду № 92959689, 17.11.2020, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

У Х В А Л А

Справа № 125/1087/20

Провадження №1-кп/149/145/20

17.11.2020 року м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області у складі колегії суддів:

головуючого судді Вергелеса В.О., суддів Войнаревича М.Г., Робак М.В.,

за участі секретаря Лисої В.В., прокурора Храновської І.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , захисників адвокатів Беліменко В.І., Мартинюка Я.С.,

потерпілого ОСОБА_2 , представника адвоката Богацького Б.І.,

розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою внесене у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Хмільницького міськрайонного суду перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурором внесено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на шістдесят днів. Клопотання мотивоване тим, що обвинувачений обґрунтовано підозрюється та обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину - у вчиненні умисного вбивства, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. Обрання більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 сприятиме його переховуванню від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК. Окрім того прокурор обґрунтовує своє клопотання тим, що обвинувачений ОСОБА_1 будучи особою молодого віку, не має сталих соціальних зв`язків, не працює, не одружений, не має сім`ї, що свідчить про слабкі соціальні зв`язки. Крім того ОСОБА_1 можуть бути відомі свідки злочину, а тому існує обґрунтований ризик та можливість незаконного впливу обвинуваченого на свідків, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому обрання відносно нього будь-якої іншої міри запобіжного заходу не забезпечить його належної поведінки під час судового розгляду, що свідчить про існування ризиків визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисники адвокати Беліменко В.І. та Мартинюк Я.С. щодо клопотання прокурора заперечили. Вважають, що прокурором не доведені ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, та що більш м"який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Сторона захисту вважає що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, що забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Потерпілий ОСОБА_2 , представник адвокат Богацький Б.І. клопотання прокурора підтримали та просили його задовольнити..

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дійшов наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Барського районного суду від 02.06.2020 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 30.07.2020 року.

Ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 28.07.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів.

Також, ухвалою Хмільницького міськрайонного суду від 22.09.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів до 20.11.2020 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Виходячи з положень статей 177, 178, 183, 194 КПК України, враховуючи що ризики, визначені п. 1,3,5 ч. 1 статті 177 КПК України не зменшилися та продовжують існувати, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , у якого відсутні міцні соціальні зв`язки, який посередньо характеризується за місцем проживання та у побуті, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, за який законом у випадку доведення його вини у його вчиненні передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, враховуючи, що обвинувачений може здійснювати незаконний вплив на свідків, переховуватись від суду, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, визначеним п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а інші більш м"які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження, не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, не убезпечать від вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою.

Дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а також покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, свідчать також про високий ступінь ризику переховуватися від суду.

Таким чином, суд не вбачає підстав для скасування запобіжного заходу чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який, оскільки обставини, які враховувались раніше слідчим суддею та судом при обрані запобіжного заходу у виді тримання під вартою не змінилися, ризики не зменшились і продовжують існувати.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд також виходить з того, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, оскільки існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

При цьому суд, виходячи з вимог ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що достатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Таким чином, суд вважає, що клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів, а в задоволенні клопотання сторони захисту відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177,178,183,194,331 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Хмільницького відділу Калинівської місцевої прокуратури Храновської І.І. задовольнити.

У задоволенні клопотання строни захисту про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м"який у виді цілодобового домашнього арешту, відмовити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується за ч. 1 ст. 115 КК України, продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 15.01.2021 року.

Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий: суддя Вергелес В.О.

Судді: Войнаревич М.Г.

Робак М.В.