Вирок № 92958884, 17.11.2020, Старобільський районний суд Луганської області

17.11.2020

ЄУН 431/6986/18

Провадження № 1-кп/431/62/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2020 року Старобільський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Ткач О.В.,

за участю секретаря с/з Кустової О.О.,

прокурора Білого С.О.,

захисника Носової Ю.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Чертенкова С.О.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Старобільську у залі суду кримінальне провадження за обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шпотине, Старобільського району, Луганської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, суд

В С Т А Н О В И В :

Судом встановлено, що 17.05.2018 приблизно о 16.00 годині, ОСОБА_1 , знаходячись на ґрунтовій дорозі поблизу поля на відстані 150 метрів від будинку АДРЕСА_2, керуючись умислом направленим на заподіяння тілесних ушкоджень, який виник на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків з ОСОБА_2 , підійшов ззаду до останнього, який на той час знаходився там по своїм справам та сидів навприсядки у вказаному місці, та схопив лівою рукою його за шию з метою перешкоджання останнього чинити опір та протидіяти в заподіянні тілесних ушкоджень. ОСОБА_2 з метою уникнення отримання від ОСОБА_1 тілесних ушкоджень та не бажаючи відповідати на протиправні дії останнього, відштовхнув його від себе, проте ОСОБА_1 продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір на заподіяння тілесних ушкоджень, навмисно наніс один удар кулаком правої руки в область щелепи ОСОБА_2 від чого останній впав на землю, а саме на правий бік, отримавши від цього тілесні ушкодження. Після чого ОСОБА_1 , наніс ще один удар правої руки (кулаком), проте потерпілий з метою зменшення негативних наслідків для свого здоров`я та отримання менш тяжких тілесних ушкоджень, закрив своє обличчя рукою.

В результаті вищевказаних обставин згідно висновку експерта № 54/69 від 24.10.2018, у ОСОБА_2 були встановлені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу у слизову оболонку нижньої частини губи зліва, синець правого ліктьового суглоба, забою грудної клітини та правого передпліччя, за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Крайовий відривний перелом вінцевого відростка правої ліктьової кістки за ступенем тяжкості відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості викликавши тривалий розлад здоров`я.

В судовому засіданні потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди у розмірі 84513,07 грн. та моральну шкоду в розмірі 100000 грн., а також судовий збір в 1000,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину в інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 122 КК України не визнав, суду пояснив, що 15.05.2017 року пройшов сильний дощ, внаслідок якого з сільськогосподарських полів змило грунт на дорогу. 16.05.2017 року в нього виник конфлікт з ОСОБА_3 , який звинуватив його в тому, що землю дощем з огороду змило, й він проїхав трактором по його, ОСОБА_1 засіяному полю.

17.05.2018 року приблизно о 16 годині він побачив, що його односельці по с. Шпотине - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вимірюють поле біля будинку АДРЕСА_2 . Він за цим спостерігав з гайку біля поля, де розмовляв з братами ОСОБА_6 , які в цьому гайку відпочивали. Він побачив, що до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підійшов ОСОБА_2 і став з ними розмовляти. Він з метою з`ясування змісту їх розмови підійшов й спитав: «що вони там забули?». Він привітався з ОСОБА_2 , а той відповів йому нецензурною лайкою й вдарив кулаком в обличчя, область ока. Потім ОСОБА_2 рейкою для вимірювання землі вдарив його у передпліччя й по нозі. У відповідь він наніс ОСОБА_2 удар рукою в область обличчя, від чого ОСОБА_2 впав на землю. Він відійшов до гайку, де продовжив спілкуватися з братами ОСОБА_6 , скаржився їм на біль біля ока та в нозі. Потім приїхав трактор й став загортати землю. Після цього прийшов ОСОБА_2 й вони знов посварилися, але ударів один одному не наносили. 18.05.2018 року він звернувся за судово-медичним обстеженням до Старобільського міжрайонного відділення судово-медичної експертизи, експертові сказав, що його побив ОСОБА_2 й в нього були встановлені садни тилової поверхні пальців правої руки, крововилив у білкову оболонку правого ока, садни задньої поверхні грудної клітини зліва, передньої поверхні правої гомілки. Експерт встановив легкі тілесні ушкодження, які йому спричинив ОСОБА_2 . В цей день він зустрів на порозі відділення ОСОБА_2 . Про те, що у ОСОБА_2 зламана рука він дізнався від слідчого 05.12.2018 року. Про те, що у ОСОБА_2 пошкоджені зуби він дізнався в суді, на початку 2019 року. Він звертався 18.05.2018 року до поліції з заявою про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за заподіяння йому легких тілесних ушкоджень, але згодом провадження закрили, про що він отримав відповідь з поліції. Він вважає, що ОСОБА_2 був ініціатором конфлікту, перший почав бійку. В суді ОСОБА_2 не зміг пояснити механізм спричинення тілесних ушкоджень, змінював свої покази щодо обставин отримання ним тілесних ушкоджень. Внаслідок недоведеності його провини просить його виправдати. Цивільний позов не визнає.

Незважаючи на не визнання своєї провини обвинуваченим ОСОБА_1 суд вважає його провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України доказаною наступними доказами:

-показами потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив суду, що 17.05.2018 року йшов сильний дощ, через який на дорогу змило грунт з полів. Щоб звільнити дорогу від ґрунту, близько 16 години повинний був приїхати трактор, на якого чекали він, ОСОБА_5 й ОСОБА_4 . Останні міряли поле, щоб визначитись з межею. Він ходив за ними й записував результати замірів на аркуш паперу. Ззаду до нього підійшов ОСОБА_1 й схопив рукою за шию. Він його відштовхнув. У відповідь, ОСОБА_1 вдарив його в обличчя, а він в свою чергу, вдарив його штапиком для закріплення дерев`яних вікон у передпліччя. Потім ОСОБА_1 намагався вдарити його в обличчя вдруге, але попав по руці, якою він закривав обличчя. Від цих двох ударів він падав на спину й підіймався. Після конфлікту він відчув себе зле, звернувся до фельдшера, яка спрямувала його до м. Старобільська, до лікарні. Через три дні його госпіталізували, встановили перелом руки. До госпіталізації він звернувся до стоматолога, так як ОСОБА_1 йому вибив зуб. Він тривалий час знаходився на лікуванні, згідно до плану лікування на встановлення зубних протезів необхідно 83 100 грн., за час перебування у хірургічному РТМО він витратив 1413,07 грн. Також, просить стягнути з ОСОБА_1 моральну шкоду у 100 000 грн. Її наявність обґрунтовує зміною життєвого укладу, погіршення стану здоров`я. Функції його щелеп змінилися, так як змінилися мовні функції й спроможність пережовувати їжу. Змінились взаємовідносини з оточуючими, так як він перебуває в стані стресу. Функції руки також обмежені. Всього заявив цивільний позов на суму матеріальної шкоди в 84513,07 грн., моральної шкоди в 100000 грн., судовий збір в 1000 грн., які просить стягнути з ОСОБА_1 ;

-показами свідка ОСОБА_5 , який пояснив суду, що 17.05.2018 р. приблизно о 15 годині з ОСОБА_4 міряли поле, що належить ОСОБА_7 , так як після дощу неможливо було відновити межі. До них приєднався ОСОБА_2 , який записував результати їх замірів, він робив це навприсядки. Коли ОСОБА_2 став підводитись, до нього підійшов мешканець села ОСОБА_1 , схопив його рукою за шию, а ОСОБА_2

його відштовхнув. ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 рукою в обличчя, а ОСОБА_2 бив ОСОБА_1 рейкою для вікон - палочкою. ОСОБА_1 наніс вдруге удар ОСОБА_2 в обличчя, від чого той впав. Ногами ОСОБА_1 ОСОБА_2 не бив. На другий день він побачив, що у ОСОБА_2 підв`язана рука. На його питання ОСОБА_2 повідомив, що розтрощився ліктьовий суглоб від вдарів ОСОБА_1 ;

-показами свідка ОСОБА_4 , який пояснив суду, що 17.05.2018 р. зібрались біля 15 години на полі, що належить ОСОБА_7 . Був він, ОСОБА_2 й ОСОБА_5 . Вони вимірювали за допомогою вимірювального пристрою межу, так як внаслідок сильного дощу межі не були встановлені. Він та ОСОБА_5 вимірювали, а ОСОБА_2 записував результат. Недалеко, у гайку, ОСОБА_1 й два брати ОСОБА_6 розпивали спиртні напої. Коли ОСОБА_2 записував, до нього підійшов ОСОБА_1 й схопив рукою за шию. ОСОБА_2 його відштовхнув, тоді ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 рукою в обличчя, від чого ОСОБА_2 впав, встав та вдарив ОСОБА_1 палочкой (2 см шириною та 1 м. довжиною) в передпліччя. Потім ОСОБА_1 вдруге вдарив ОСОБА_2 в обличчя, але ОСОБА_2 затулявся рукою. Куди потрапив удар він не бачив. Зі слів дружини йому відомо, що у ОСОБА_2 зламана рука й випав мост на зубах;

-показами свідка ОСОБА_8 , який пояснив суду, що вони з братом відпочивали у гайку біля полів у с. Шпотине. До них прийшов ОСОБА_1 й вони розмовляли. Потім побачили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які міряли поле. До них приєднався ОСОБА_2 ОСОБА_1 їм сказав, що з`ясує що там відбувається. Він бачив, що ОСОБА_2 вдарив ОСОБА_1 , від чого той впав, а коли підвівся, то ОСОБА_2 вдарив його палкою. ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_2 в обличчя, від чого той впав. Після цього, ОСОБА_2 підвівся й всі розійшлись;

-актом судово-медичного обстеження (дослідження) № 123 про встановлення у ОСОБА_2 наступних тілесних ушкоджень: крововилив слизистої оболонки нижньої губи зліва в проекції 1-4 зубів; синець внутрішньої поверхні правого ліктьового суглоба; садна: задньої поверхні грудної клітини в центрі в проекції 2-3 грудних хребців, задньої поверхні правого передпліччя в середній третині (2) (а.с. 9-10 том 1);

-висновком експерта № 127/123 судово-медичної експертизи у відношенні ОСОБА_2 , якою встановлення у відношенні останнього наступні тілесні ушкодження: крововилив слизистої оболонки нижньої губи зліва в проекції 1-4 зубів; синець внутрішньої поверхні правого ліктьового суглоба; садна: задньої поверхні грудної клітини в центрі в проекції 2-3 грудних хребців, задньої поверхні правого передпліччя в середній третині (2) (а.с. 25-26 том 1);

-епікризом № 1717 про обстеження та призначення ОСОБА_2 лікування (а.с. 41-42 том 1);

-індивідуальною програмою реабілітації інваліда № 42 (а.с. 56-57 том 1);

-висновком експерта № 150/127/123 судово-медичної експертизи у відношенні ОСОБА_2 , якою встановлення у відношенні останнього наступні тілесні ушкодження: крововилив слизистої оболонки нижньої губи зліва в проекції 1-4 зубів; синець внутрішньої поверхні правого ліктьового суглоба; садна: задньої поверхні грудної клітини в центрі в проекції 2-3 грудних хребців, задньої поверхні правого передпліччя в середній третині (2) (а.с. 60-62 том 1);

-висновком експерта №54/69 комісійної судово-медичної експертизи у відношенні ОСОБА_2 (а.с. 68-97 том 1), яким у ОСОБА_2 встановлені наступні ушкодження:

Висновки (російською): На основании результатов комиссионной судебно-медицинской экспертизы по факту причинения телесных повреждений гр-ну ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , изучив представленные на экспертизу материалы криминального производства, данные медицинской документации на его имя и в соответствии с поставленными вопросами, экспертная комиссия пришла к следующим выводам:

1. Исходя из данных представленной медицинской документации, гр-ну ОСОБА_9 в больнице были установлены следующие диагнозы: «Травма правого локтевого сустава с признаками закрытого перелома. Закрытий перелом правой локтевой кости без смещения. Ушиб правого локтевого сустава. Травма верхней челюсти слева. Перелом альвеолярных отростков верхней челюсти слева. Острая закрытая черепно-мозговая травма в быту от 17.05.2018 г. Сотрясение головного мозга. Выраженнай цефалгический синдром. Выраженный астено-вегетативный синдром. Умеренный дискоординаторныйй синдром».

По поводу данных повреждений гр-н ОСОБА_9 с 17.05.2018 г. по 23.05.2018 г. наблюдался фельдшером по месту жительства; с 24.05.2018 г. по 06.06.2018 г. и с 19.07.2018 г. по 31.07.2018 г. находился на лечении в КУ «Старобільське РТМО».

Согласно акта судебно-медицинского освидетельствования № 123, 19.05.2018 г. гр-н ОСОБА_9 . был осмотрен заведующим Старобельским межрайонным отделением судебно-медицинской экспертизы ОСОБА_10 , при этом у него обнаружены следующие повреждения: «кровоизлияние в слизистую оболочку нижней губы слева; кровоподтек внутренней поверхности правого локтевого сустава; ссадина задней поверхности грудной клетку; две ссадины правого предплечья; отечность мягких тканей правого локтевого сустава; отсутствие 7 зуба слева на верхней челюсти».

Осмотром ОСОБА_9 . 24.10.2018 г. в отделе комиссионных экспертиз Луганского областного бюро судебно-медицинской экспертизы установлены последствия краевого отрывного перелома венечного отростка правом локтевой кости в виде умеренного нарушения функции правого локтевого сустава.

Экспертной комиссией также установлено, что с января 2015 года гр-н ОСОБА_9 . является инвалидом 2-й группы с диагнозом «Отдаленные последствия черепно-мозговой травмы (мино-взрывная травма, контузия головного мозга, осколочное ранение груди и рук); посттравматическая и дисциркуляторная энцефалопатия, вегетативная энцефалопатия, частые тяжелые симпатоадренальные пароксизмы; вестибулярная дисфункция тяжелой степени; субкомпенсация низкого уровня; выраженный астенический синдром со снижением когнитивных функций».

Изучив и проанализировав представленную медицинскую документацию, с учетом консультации врачей-рентгенологов и осмотра судебно-медицинским экспертом ОСОБА_10 от 19.05.2018 г. экспертная комиссия считает, что 17.05.2018 г. гр-ну ОСОБА_9 были причинены: краевой отрывной перелом венечного отростка правой локтевой кости; кровоизлияния в слизистую оболочку нижней губы слева; кровоподтек внутренней поверхности правого локтевого сустава; ссадина задней поверхности грудной клетки; две ссадины правого предплечья; отечность мягких тканей правого локтевого сустава.

2. (1,2) Установленные повреждения образовались от неоднократного взаимодействия с тупыми твердыми предметами.

Проанализировав характер и локализацию обнаруженных у гр-на ОСОБА_9 телесных повреждений и данных полученных при изучении материалов криминального производства, экспертная комиссия пришла к выводу, что вышеуказанные повреждения могли образоваться в срок и при обстоятельствах, на которые ссылается потерпевший: «...17.05.2018 г., примерно в 16.00 ... Шикобрит нанес один удар в левую половину лица. От удара упал левым боком на землю. Когда лежал на земле, Шикобрит нанес один удар кулаком в лицо и несколько раз ногами по туловищу и правой руке...»

Диагноз «перелома альвеолярних отростков верхней челюсти слева» не подтвержден объективными и инструментальными методами исследования, учтен как необоснованный и во внимание при оценке степени тяжести не принимался.

Установленный при поступлении гр-на ОСОБА_9 в больницу 24.05.2018 г. диагноз « ОСОБА_11 закрытая черепно-мозговая травма в быту 17.05.2018 г. - Сотрясение головного мозга. Выраженная цефалгия. Выраженный астено-вегетативный синдром» экспертной комиссией учтен как необоснованный и имеющиеся изменения расценены как обострение течения ранее перенесенной черепно-мозговой травмы в виде ее отдаленных последствий по поводу которых он является инвалидом 2-й группы.

Согласно амбулаторной карты стоматологического больного, 18.05.2018 г. гр-ну ОСОБА_9 произведено удаление 7-го зуба слева на верхней челюсти в связи с заболеванием - хронического периодонтита и не может быть расценено как телесное повреждение.

Установленные повреждения у гр-на ОСОБА_9 в виде: кровоизлияния в слизистую оболочку нижней губы слева, кровоподтек правого локтевого сустава, ссадины грудной клетки и правого предплечья, по степени тяжкости относятся к категории легких телесных повреждений.

Краевой отрывной перелом венечного отростка правой локтевой кости по степени тяжести относится к категории телесных повреждений средней степени тяжести вызвавшие длительное расстройство здоровья (а.с. 95-97 т. 1);

-виписним епікризом КУ «Старобільське РТМО» з якого вбачається, що ОСОБА_2 дійсно перебував на лікуванні з 19.07.2018 р. по 31.07.2018 р. в денному стаціонарі хірургічного відділення № 1 центральної районної лікарні КУ «Старобільське РТМО» з діагнозом: Зрощений перелом вінцевого відростка і головки променевої кістки. Травма побутова 17.05.2018 р. Змішана контрактура правого ліктьового суглобу. Стійкий больовий синдром. Виражені порушені функції (а.с. 98-99 том 1);

-випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 3182 (а.с. 111 том 1);

Оцінюючи докази, досліджені в процесі судового слідства в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я.

Суд вважає, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковані правильно.

Оцінюючи докази: покази потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , висновки судово-медичної експертизи № 127/123; № 150/127/123, комісійної судово-медичної експертизи № 54/69 встановлений механізм та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_2 . Ці докази не протиричать один одному й повністю вказують на обставини кримінального правопорушення, викладені обвинуваченням й встановленими судом. Суд вважає, неналежним й не допустимим доказом експертне дослідження № 1589/ж (а.с. 112-116 т. 1), проведене Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи на підставі заяви ОСОБА_2 , оскільки таке дослідження проведено за ініціативою потерпілого ОСОБА_2 , а не на підставі постанови слідчих органів, без урахування положень КПК України, в тому числі й попередження експерта за завідомо неправдивий висновок, носить суб`єктивний характер. Суд також вважає, що позиція обвинуваченого ОСОБА_1 про наявність в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України об`єктивно не підтверджена доказами. Обвинуваченим, його захисником не надано суду постанови про закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_2 або іншого результату перевірки заяви ОСОБА_1 . При цьому судом враховано, що обвинувачений вказав, що ці висновки недоцільно досліджувати в судовому засіданні. Таким чином, суд дослідив під час судового слідства акт судово-медичного обстеження ОСОБА_1 й висновок експерта (а.с. 37-39 том 2) вбачає наявність у останнього тілесних ушкоджень (в області ока, фаланг пальців рук, гомілки), які виникли під час скоєння кримінального правопорушення, оскільки не протиричать обставинам кримінального правопорушення, встановлених судом й як такі, що повністю узгоджуються з іншими доказами: показами потерпілого, свідків висновків медичних експертів.

При обранні міри покарання відносно обвинуваченого суд приймає до уваги вимоги ст. 65 КК України, характер, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, пом`якшуючи та обтяжуючи покарання обставини, дані про особистість обвинуваченого.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України є нетяжким злочином.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не судимий, на утриманні неповнолітніх дітей не має, характеризується позитивно.

Пом`якшуючих покарання обставин суд не встановив.

Обтяжуючі покарання обставини не встановлені.

Призначаючи покарання, суд враховує, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення й попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи й попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суд, враховуючи вищевикладене, обставини скоєння кримінального правопорушення, вважає, що обвинуваченому з урахуванням обставин справи, пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, відношення до скоєного з його боку, необхідним та достатнім буде покарання у вигляді позбавлення волі, з застосуванням норм ст.ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню. Матеріальна шкода в частині витрат понесених ОСОБА_2 під час лікування у хірургічному відділенні в сумі 1413,07 грн. підтверджена наданими копіями фіскальних чеків (а.с. 32-33 т. 2), та підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 . Витрати на протезування не є наслідком винних дій обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки об`єктивно підтверджений перелом 7 зуба верхньої щелепи зліва за висновками дослідженими судом медичних експертиз (а.с. 25-26 т. 1, 60-62 т. 1, 68-97 т. 1) є наслідком пошкодження зуба через його хворобу й взагалі не входив в обсяг обвинувачення. Тому в цій частині позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити за необґрунтованістю. Заявлена ОСОБА_2 сума моральної шкоди явно завищена. При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує доведеність такої шкоди в судовому засіданні, наслідки від скоєного кримінального правопорушення. З урахуванням тривалості лікування потерпілого, ступеню тяжкості заподіяння тілесних ушкоджень, вину потерпілого, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в 15 000 грн. Квитанція про сплату ОСОБА_2 судового збору в матеріалах справи відсутня, а тому підстав задовольняти позов в цій частині немає .

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався, підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили суд не вбачає.

Витрати, пов`язані із залученням експерта, відсутні.

Керуючись ст.ст. 373-374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, встановивши йому випробувальний строк 2 (два) роки.

На підставі п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання, навчання, роботи.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 184513,07 грн. задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в 1413,07 грн., моральну - в розмірі 15000 грн.

В задоволенні решти позову - відмовити за необґрунтованістю.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Старобільський районний суд Луганської області.

Суддя: О. В. Ткач