Ухвала суду № 92958541, 19.11.2020, Попаснянський районний суд Луганської області

єдиний унікальний номер справи 423/2575/20

номер провадження 1кп/423/517/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2020 року місто Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Лизенко І.В.,

за участі секретаря судового засідання Сороки В.І.,

прокурора Бардакова О.В.,

особи, щодо якої розглядається питання про

застосування примусових заходів медичного

характеру, ОСОБА_1 ,

законного представника ОСОБА_2 ,

захисника Гавриленка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в судовій залі клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12020130000000104, відомості про яке 01.04.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.3 ст. 28, ст. 113, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 260 КК України, стосовно

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Петрівка м. Дзержинська Донецької області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не засуджувався, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням суспільно небезпечних діянь за ознаками ч.3 ст. 28, ст. 113, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 260 КК України.

Згідно клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що у преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі – Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки 24.08.1991 схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави – України. Згідно з указаним документом, територія України є неподільною та недоторканною.

Статтями 1-3 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно статті 5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Відповідно до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.

Так, упродовж 2014 року, у зв`язку з демократичними процесами, що відбувались в Україні, невстановлені на цей час особи вступили у злочинну змову та вирішили за допомогою іррегулярних незаконних збройних формувань чинити злочинні дії проти України та здійснювати тимчасову окупацію частини її території.

Одним з таких незаконних збройних формувань, утворених з метою ведення бойових дій, здійснення розвідувальної, підривної та диверсійної діяльності проти підрозділів Збройних сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби та інших правоохоронних органів на території України, у тому числі на території міст Сєвєродонецька та Лисичанська, являлася так звана «Армія Юго-Востока».

Крім того, вказані підрозділи, у тому числі так звана «Армія Юго-Востока», забезпечували окупацію окремих територій Луганської області, у тому числі Попаснянського району, міста Лисичанськ Луганської області.

Активну участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування, так званої «Армії Юго-Востока», на території окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району, міста Лисичанськ Луганської області брали особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у зв`язку з його розшуком (далі – Особа 1), засуджений за даним фактом вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 26.12.2019, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у зв`язку з його розшуком (далі – Особа 2), особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження у зв`язку з його розшуком (далі – Особа 3), які діяли у його складі умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер вчинюваних дій, з особистих мотивів, разом з іншими невстановленими особами.

Так, на початку липня 2014 року (точний час та дату під час досудового розслідування встановити не представилося можливим) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , увійшов до складу не передбаченого законом збройного формування, діючого на територіях окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району та міста Лисичанськ Луганської області – так званої «Армії Юго-Востока».

Увійшовши до вказаного незаконного збройного формування, ОСОБА_1 , маючи умисел приймати активну участь у діяльності зазначеного формування, при цьому розумів, що його діяльність спрямована на: заволодіння окремими територіями та їх утримання, знищення живої сили супротивника з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншої зброї.

Вступивши в зазначене збройне формування, ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, розуміючи незаконність діяльності формування, приймав в ньому активну участь, зокрема, виконував вказівки осіб, які були рангом вище нього.

Так, ОСОБА_1 , діючи в порушення ч. 6 ст. 17 Конституції України, якою передбачено, що на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, приблизно на початку липня 2014 року прибув до міста Лисичанська Луганської області, де на добровільній основі увійшов до структурного підрозділу не передбаченого законом збройного формування, яке на той час мало назву «Армія Юго-Востока», та діючи під позивним « ОСОБА_3 » в структурному підрозділі «підривної групи» під керівництвом Особи 1, позивний «Нємєц», яке діяло на території Луганської області, почав приймати активну участь у діяльності такого не передбаченого законом збройного формування, при цьому розуміючи, що діяльність не передбаченого законом збройного формування спрямована на заволодіння окремими територіями та їх утримання, протистояння Збройним силам України, правоохоронним органам, органам державної влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів, а також вчинення тяжких і особливо тяжких кримінальних правопорушень, у тому числі з використанням вогнепальної зброї, вибухових речовин та іншого озброєння.

У період часу приблизно з початку липня 2014 року до початку серпня 2014 року ОСОБА_1 , діючи умисно, приймаючи активну участь у діяльності не передбаченого законом збройного формування так званої «Армії Юго-Востока», яка діяла на окремих територіях Луганської області, в тому числі Попаснянського району, міста Лисичанськ, вдягнувши камуфляжну форму без знаків відмінності, з «георгіївськими стрічками», отримавши вогнепальну зброю, виконував роль мінера «підривної групи» під керівництвом Особи 1, яка є частиною не передбаченого законом збройного формування, яке на той час мало назву «Армія Юго-Востока», проводив мінування об`єктів, а саме: мостів та доріг розташованих на територіях окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району та міста Лисичанськ Луганської області, здійснював чергування на замінованих об`єктах, підтримував в справному стані та обслуговував прилади мінування, встановлені на об`єктах.

На початку серпня 2014 року ОСОБА_1 припинив свою участь у вказаному НЗФ за власним бажанням.

Отже, суспільно небезпечне діяння, що виразилось в участі ОСОБА_1 у діяльності не передбаченого законом збройного формування, має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.

Крім того, приблизно на початку липня 2014 року у Особи 1, перебуваючого у складі не передбаченого законом збройного формування - так званої «Армії Юго-Востока», позивний «Нємєц», засуджений за даним фактом вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 26.12.2019, виник злочинний умисел на вчинення з метою ослаблення держави вибухів, спрямованих на зруйнування об`єктів, що мають важливе народногосподарське значення, розташованих на території окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району, міста Лисичанськ Луганської області, дестабілізації суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, які б створювали небезпеку для життя та здоров`я людей, впливу на прийняття рішень органами державної влади і органами місцевого самоврядування, привернення уваги громадськості до своїх політичних поглядів та підтримку ідеї законності створення на території Луганської області не передбаченого законом збройного формування - так званої «Армії Юго-Востока».

Так, Особа 1, діючи в порушення вимог ч. 6 ст. 17 Конституції України, якою передбачено, що на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом, усвідомлюючи неможливість одноособової реалізації своїх злочинних намірів, приблизно з початку липня 2014 року організував стійку злочинну групу з числа осіб, які теж входили до складу не передбаченого законом збройного формування так званої «Армії Юго-Востока», до якої на добровільній основі та єдності злочинних намірів увійшли:

-громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасник «групи підривників» незаконного збройного формування так званої «Армії Юго-Востока», який для дотримання вимог конспірації та укриття власної приналежності до діяльності незаконних збройних формувань у колі спілкування членів незаконного збройного формування використовував прізвисько («позивний») – « ОСОБА_3 »;

-Особа 2, учасник «групи підривників» незаконного збройного формування так званої «Армії Юго-Востока», який для дотримання вимог конспірації та укриття власної приналежності до діяльності незаконних збройних формувань у колі спілкування членів незаконного збройного формування використовував прізвисько («позивний») – «Механік»;

-Особа 3, учасник «групи підривників» незаконного збройного формування так званої «Армія Юго-Востока», який для дотримання вимог конспірації та укриття власної приналежності до діяльності незаконних збройних формувань у колі спілкування членів незаконного збройного формування використовував прізвисько («позивний») – « ОСОБА_4 ».

Особа 1, будучи керівником організованої групи і організатором злочинів, здійснював загальне керівництво зазначеної групи, координував та узгоджував діяльність її членів між собою, розробив план його вчинення, який довів до відома всіх членів організованої групи, і, отримав їх згоду і схвалення.

Згідно з розробленим Особою 1 злочинним планом, учасники організованої злочинної групи у складі Особи 1, ОСОБА_1 , Особи 2 та Особи 3 повинні були здійснювати мінування об`єктів цивільної інфраструктури, зокрема автомобільних мостів на території окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району, міста Лисичанськ Луганської області, які мають важливе народногосподарське значення.

На виконання вказаного плану Особа 1, позивний « ОСОБА_5 », розподілив злочинні ролі та функції кожного учасника організованої групи, згідно яких:

Особа 1, позивний « ОСОБА_5 », будучи організатором та керівником групи, виконував наступне:

-розробив єдиний злочинний план, який довів до відома всім учасникам групи, спрямований на досягнення єдиного злочинного наміру;

-здійснював, координував та узгоджував діяльність членів організованої групи між собою;

-розподіляв функції та обов`язки кожного з учасників групи, а саме надавав вказівки на викрадення осіб з метою їх подальшого позбавлення волі;

-визначав об`єкт посягання та здійснював повну підготовку до вчинення диверсії;

-забезпечував учасників організованої групи необхідними вибуховими речовинами для проведення мінування об`єктів: мостів та доріг, розташованих на територіях окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району та міста Лисичанськ Луганської області, зокрема, мосту (шляхопровід через залізничну колію біля станції «Новозолотарівка» м. Сіверськ Донецької області), розташованого на ділянці автомобільної дороги загального користування місцевого значення С131228 (м. Сіверськ – КПП «Танюшівка» – Старобільск – Бахмут) між селом Вєрхньокам`янське Донецької області та селом Золотарівка Попаснянського району Луганської області, за географічними координатами 48.86698°N, 38.24815°Е;

- організовував проведення мінування вказаних об`єктів;

- встановлював цілодобове чергування на замінованих об`єктах осіб з числа підпорядкованих йому членів незаконного збройного формування;

- забезпечував підтримування у справному стані та своєчасне обслуговування приладів мінування, встановлених на замінованих об`єктах;

- забезпечував здійснення збройного опору представникам підрозділів правоохоронних органів та Збройних Сил України із використанням вогнепальної зброї та вибухових пристроїв на територіях окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району та міста Лисичанськ Луганської області.

ОСОБА_1 , позивний « ОСОБА_3 », будучи активним учасником організованої групи, виконував наступне:

- підпорядковувався Особі 1, виконував вказівки останнього;

- проводив мінування об`єктів, зокрема: мостів та доріг, розташованих на територіях окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району та міста Лисичанськ Луганської області;

- підносив необхідні ящики з вибухівкою, електродетонатори та дроти Особі 2 та Особі 3, для здійснення мінування мосту (шляхопровід через залізничну колію біля станції «Новозолотарівка» м. Сіверськ Донецької області), розташованого на ділянці автомобільної дороги загального користування місцевого значення С131228 (м. Сіверськ – КПП «Танюшівка» – Старобільск – Бахмут) між селом Вєрхньокам`янське Донецької області та селом Золотарівка Попаснянського району Луганської області, за географічними координатами 48.86698°N, 38.24815°Е;

- здійснював чергування на замінованих об`єктах;

- підтримував у справному стані та обслуговував приладдя мінування, встановлених на замінованих об`єктах;

- із використанням вогнепальної зброї та вибухових пристроїв на територіях окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району, міста Лисичанськ Луганської області здійснював збройний опір представникам підрозділів правоохоронних органів та Збройних Сил України.

Особа 2, позивний «Механік», будучи активним учасником організованої групи, виконував наступне:

- підпорядковувався Особі 1, виконував вказівки останнього;

- проводив мінування об`єктів, зокрема: мостів та доріг, розташованих на територіях окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району, міста Лисичанськ Луганської області;

- здійснював мінування мосту (шляхопровід через залізничну колію біля станції «Новозолотарівка» м. Сіверськ Донецької області), розташованого на ділянці автомобільної дороги загального користування місцевого значення С131228 (м. Сіверськ – КПП «Танюшівка» – Старобільск – Бахмут) між селом Вєрхньокам`янське Донецької області та селом Золотарівка Попаснянського району Луганської області, за географічними координатами 48.86698°N, 38.24815°Е;

- безпосередньо здійснив підрив вказаного мосту;

- здійснював чергування на замінованих об`єктах;

- підтримував у справному стані та обслуговував приладдя мінування, встановлених на замінованих об`єктах;

- із використанням вогнепальної зброї та вибухових пристроїв на територіях окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району та міста Лисичанськ Луганської області здійснював збройний опір представникам підрозділів правоохоронних органів та Збройних Сил України.

Особа 3, позивний « ОСОБА_4 », будучи активним учасником організованої групи, виконував наступне:

- підпорядковувався Особі 1, виконував вказівки останнього;

- проводив мінування об`єктів, зокрема: мостів та доріг, розташованих на територіях окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району та міста Лисичанськ Луганської області;

- здійснював мінування мосту (шляхопровід через залізничну колію біля станції «Новозолотарівка» м. Сіверськ Донецької області), розташованого на ділянці автомобільної дороги загального користування місцевого значення С131228 (м. Сіверськ – КПП «Танюшівка» – Старобільск – Бахмут) між селом Вєрхньокам`янське Донецької області та селом Золотарівка Попаснянського району Луганської області, за географічними координатами 48.86698°N, 38.24815°Е;

- здійснював чергування на замінованих об`єктах;

- підтримував у справному стані та обслуговував приладдя мінування, встановлених на замінованих об`єктах;

- із використанням вогнепальної зброї та вибухових пристроїв на територіях окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району та міста Лисичанськ Луганської області здійснював збройний опір представникам підрозділів правоохоронних органів та Збройних Сил України.

Виконуючи вказані функції учасники «групи підривників» у складі ОСОБА_1 , Особи 2, Особи 3, під керівництвом Особи 1, перебуваючи у складі не передбаченого законом збройного формування так званої «Армії Юго-Востока», діючи у складі організованої злочинної групи, впродовж липня-серпня 2014 року здійснювали мінування ряду мостів та доріг на територіях окремих районів Луганської області, у тому числі Попаснянського району та міста Лисичанськ Луганської області, з метою недопущення підрозділів правоохоронних органів та Збройних Сил України, задіяних у проведенні антитерористичної операції.

Так, у період часу з 10 до 20.07.2014 учасники організованої злочинної групи у складі ОСОБА_1 , Особи 2, Особи 3, під керівництвом Особи 1, разом з невстановленими слідством особами, які не були обізнані про наявність організованої злочинної групи у складі Особи 1, ОСОБА_1 , Особи 2 та Особи 3, виїхали з м. Лисичанська Луганської області в напрямку м. Сіверськ Донецької області на автомобілі «Форд» типу «мікроавтобус» сріблястого кольору, в який за невстановлених досудовим слідством обставин, діючи в порушення п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року № 2471-XII (зі змінами), без передбаченого п. 2, п. 9. п. 10 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.1992 № 576 (зі змінами), п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (зі змінами), завантажено вибухові речовини типу шахтного тротилу, які придбано у невстановленому місці у невстановлених осіб, а також детонатори та шахтну підривну машинку. Приїхавши до мосту (шляхопровід через залізничну колію біля станції «Новозолотарівка» м. Сіверськ Донецької області), розташованого на ділянці автомобільної дороги загального користування місцевого значення С131228 (м. Сіверськ – КПП «Танюшівка» – Старобільск – Бахмут) між селом Вєрхньокам`янське Донецької області та селом Золотарівка Попаснянського району Луганської області, за географічними координатами 48.86698°N, 38.24815°Е, та здійснили його мінування за допомогою вибухових речовин шахтного тротилу.

В зазначений період, більш точні дата та час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, організатор злочинної групи Особа 1, знаходячись біля вказаного мосту, надав вказівку ОСОБА_1 , піднести необхідні ящики з вибухівкою, електродетонатори, шахтну підривну машинку та дроти Особі 2 та Особі 1, які, згідно розробленого Особою 1 плану, повинні були безпосередньо мінувати вказаний міст.

Надалі, Особа 2 та Особа 3, діючи на виконання розробленого Особою 1 злочинного плану, направленого на досягнення єдиного результату у вигляді вчинення диверсії, згідно відведених ролей, на виконання вказівок Особи 1 та з ініціативи останнього, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді зруйнування вищевказаного мосту, використовуючи вибухівку, електродетонатори, шахтну підривну машинку та дроти, заздалегідь надані їм Особою 1, здійснили мінування мосту (шляхопровід через залізничну колію біля станції «Новозолотарівка» м. Сіверськ Донецької області), розташованого на ділянці автомобільної дороги загального користування місцевого значення С131228 (м. Сіверськ – КПП «Танюшівка» – Старобільск – Бахмут) між селом Вєрхньокам`янське Донецької області та селом Золотарівка Попаснянського району Луганської області, за географічними координатами 48.86698°N, 38.24815°Е, шляхом приєднання дротів від закладеної вибухівки до шахтної підривної машинки.

Згодом, Особа 1, на виконання відведеної йому ролі, відійшовши на безпечну відстань приблизно 100-150 метрів, безпосередньо привів у дію закладену вибухівку, що спричинило вибух вказаного мосту, що призвело до унеможливлення його подальшого використання.

Після вчинення вказаної диверсії учасники організованої групи Особа 1, ОСОБА_1 , Особа 2 та Особа 3 покинули вищевказану територію.

Своїми протиправними умисними діями, які полягали в здійсненні підриву шляхом вибуху мосту (шляхопровід через залізничну колію біля станції «Новозолотарівка» м. Сіверськ Донецької області), розташованого на ділянці автомобільної дороги загального користування місцевого значення С131228 (м. Сіверськ – КПП «Танюшівка» – Старобільск – Бахмут) між селом Вєрхньокам`янське Донецької області та селом Золотарівка Попаснянського району Луганської області, за географічними координатами 48.86698°N, 38.24815°Е Особа 1, ОСОБА_1 , Особа 2 та Особа 3 спричинили майнової шкоди державі в особі Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації у розмірі 5447212,0 гривень.

Отже, суспільно небезпечне діяння, що виразилось у вчиненні ОСОБА_1 з метою ослаблення держави вибуху, спрямованого на зруйнування об`єкту, який має важливе народногосподарське значення (диверсія), вчинене у складі організованої злочинної групи, має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ст. 113 КК України.

Крім того, учасники організованої злочинної групи у складі Особи 1, ОСОБА_1 , Особи 2 та Особи 3, маючи умисел на носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, перебуваючи у складі не передбаченого законом збройного формування так званої «Армії Юго-Востока», в період часу з липня 2014 року по серпень 2014 року, в невстановленому місті та в невстановлених в ході слідства осіб, з метою використання її при вчиненні з метою ослаблення держави вибуху (підриву) мосту (шляхопровід через залізничну колію біля станції «Новозолотарівка» м. Сіверськ Донецької області), розташованого на ділянці автомобільної дороги загального користування місцевого значення С131228 (м. Сіверськ – КПП «Танюшівка» – Старобільск – Бахмут) між селом Вєрхньокам`янське Донецької області та селом Золотарівка Попаснянського району Луганської області, за географічними координатами 48.86698°N, 38.24815°Е, при невстановлених під час досудового розслідування обставинах, діючи в порушення п. 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 року № 2471-XII (зі змінами), без передбаченого п. 2, п. 9. п. 10 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.1992 № 576 (зі змінами), п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 (зі змінами), придбали вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини, а саме: автомат Калашнікова «АК-74», 186 патронів 5,45-мм, ручну бойову осколкову гранату Ф-1, ручну осколкову гранату РГ-42, вибухові речовини типу шахтного тротилу, електродетонатори, шахтну підривну машинку та дроти, які стали носити та зберігати при собі без передбаченого законом дозволу. Далі ОСОБА_1 , діючи згідно відведеної ролі, переніс вогнепальну зброю та бойові припаси, а саме: автомат Калашнікова «АК-74», 186 патронів 5,45-мм, ручну бойову осколкову гранату Ф-1, ручну осколкову гранату РГ-42, на ділянку місцевості, розташовану поблизу автошляху с. Біла Гора та с. Устинівка Попаснянського району Луганської області, в 150 метрах від стовпа електромережі, на якому наявні цифрові позначки «№4 В110кv-08-248-72», де загорнув у полімерний плащ синього кольору та закопав під шаром ґрунту серед дерев, де став незаконно зберігати без передбаченого законом дозволу.

1 квітня 2020 року в ході проведення огляду місцевості на ділянці місцевості поблизу автошляху с. Біла Гора та с. Устинівка Попаснянського району Луганської області, в 150 метрах від стовпа електромережі, на якому наявні цифрові позначки «№4 В110кv-08-248-72», під шаром ґрунту виявлено та вилучено згорток, загорнутий в полімерну плівку синього кольору, в якому виявлено та вилучено:

- автомат, який є вогнепальною зброєю – 5,45 мм - автомат конструкції Калашнікова «АК-74» № НОМЕР_1 , 1985 р.в., який виготовлений промисловим способом, придатний до стрільби;

- патрони у кількості 186 (сто вісімдесят шість) штук, які було вилучено з п`яти магазинів до автомату ОСОБА_6 та одного магазину до кулемета РПК - є бойовими припасами – 5,45-мм військовими патронами зразка 1974 року, малоімпульсивними унітарними патронами проміжного типу, центрального бою. Патрони виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби;

- конструктивно-оформлений заряд вибухової речовини (тротил) – корпус ручної осколкової гранати РГ-42 та засіб ініціювання вибуху – запал типу УЗРГМ для ручних гранат РД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини (ТНРС+азид свинцю та ТЕН або гексоген). У конструктивному поєднанні, корпус ручної гранати осколкової гранати РГ - 42 з запалом типу УЗРГМ, є бойовим припасом – ручною осколковою гранатою РГ-42. Ручна осколкова граната РГ - 42 є у справному стані та придатна до вибуху;

- залишок корпусу ручної осколкової гранати Ф-1 та підривач УЗРГМ (УЗРГМ-2), які утворилися в результаті їх вибуху, які вибухових речовин не містять. До моменту їх руйнування (вибуху), могли бути конструктивно поєднані між собою, тобто, були бойовим припасом – ручною осколковою гранатою Ф-1, яка була придатна до вибуху;

- металеве кільце, металеві частини різного розміру, частині полімерного шприца в пакеті № АВ 009117, в речовині коричневого кольору, схожої на ґрунт в спеціальному пакеті № АВ 036896, виявлено сліди вибухової речовини – тротилу, нітрат іони – компонент, який може входити до складу продуктів вибухового перетворення або до складу сумішевих вибухових речовин, та нітрит іони – компонент, який може входити до складу продуктів вибухового перетворення.

Виявлені та вилучені вогнепальна зброя та бойові припаси ОСОБА_1 придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Отже, суспільно небезпечне діяння, вчинене ОСОБА_1 , що виразилось в носінні, зберіганні, придбанні вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволу, вчиненого організованою групою, має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч.1 ст. 263 КК України.

В ході судового розгляду прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник, законний представник не заперечували проти застосування до ОСОБА_1 примусових заходів медичного характеру.

Особа, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_1 свою провину у вчиненні суспільно небезпечних діянь визнав частково, не заперечував проти застосування до нього примусових заходів медичного характеру, та пояснив, що дійсно наприкінці червня 2014 року, у день звільнення з роботи, вступив у незаконне збройне формування, так зване «Армія Юго-Востока», та перебував у ньому до 12.08.2014. Покинув формування та повернувся до сім`ї, бо стало зрозумілим, що метою його учасників є гроші. Група осіб, у яку він входив, займалася мінуванням об`єктів та обслуговуванням замінованих об`єктів, в тому числі виконання завдання щодо підриву. Його робота полягала у тому, щоб натиснути кнопку, яка ініціює підрив. На той час мости вже були заміновані. Він разом з іншими членами групи отримав завдання на підрив мосту, розташованого між с. Золотарівка Попаснянського району та с. Верхньокам`янське Бахмутського району. Виїхали на місце, однак по приїзді виявили, що міст вже підірвано. Хто саме його підірвав йому невідомо. Щоб присвоїти собі цю заслугу, вирішили не говорити, що міст вже підірваний, доповіли, що виконали завдання. У зв`язку з цим не визнає, що вчинив диверсію внаслідок підриву моста. За період служби група нічого не підірвала. У групі був командир з позивним « ОСОБА_5 », брали участь особи з позивним «Десантник», «Механік». Інших не пам`ятає, бо пройшло шість років. Прізвища імена один одного не знали, спілкувались за позивними. Від слідчого вже дізнався, що прізвище особи з позивним « ОСОБА_5 », Бергман. Кількість учасників групи постійно змінювалась. Зброю та боєприпаси йому видала особа з позивним « ОСОБА_7 ». У бойових умовах зброю не застосовував, стріляв лише по штучним мішеням. Автомат та боєприпаси закопав у 2014 році, сам показав слідству це місце.

Представник потерпілого В.Мельник в судове засідання не з`явився, надавши заяву, в якій просив суд провести судовий розгляд без його участі.

Суд, вислухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку про обґрунтованість клопотання з наступних підстав.

Розглядаючи клопотання, суд виходить із положень ст. 93, 94 КК України, ст. 512, 513 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».

Статтею 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.

Обставини вчинення ОСОБА_1 суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.3 ст. 28, ст. 113, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 260 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового розгляду справи на підставі досліджених судом доказів.

Так, з протоколу огляду місцевості від 01.04.2020, вбачається, що в ході огляду місцевості поблизу с. Біла Гора та с. Устинівка Попаснянського району Луганської області, в 150 метрах від стовпа електромережі, на якому наявні цифрові позначки «№4 В110кv-08-248-72», під шаром ґрунту виявлено та вилучено згорток, загорнутий в полімерну плівку синього кольору, в якому виявлено та вилучено:

-автомат «АК-74» № НОМЕР_1 ;

-магазин пластиковий до автомату, на поверхні якого мається номер «119», з патронами;

-магазин пластиковий до автомату, на поверхні якого мається номер « НОМЕР_2 », з патронами;

-магазин пластиковий до автомату, на поверхні якого мається номер « НОМЕР_3 », з патронами;

-магазин пластиковий до автомату, на поверхні якого мається номер « НОМЕР_4 », з патронами;

-магазин пластиковий до автомату, на поверхні якого мається номер « НОМЕР_5 », з патронами;

-магазин до кулемету РПК, на поверхні якого мається номер « НОМЕР_6 », з патронами;

-кобуру коричневого кольору шкіряну;

-один патрон з маркуванням 60х82 мм;

-предмет округлої циліндричної форми, металевий, зовні схожий на корпус гранати РГ-42;

-предмет, зовні схожий на УЗРГМ, металевий, сріблястого кольору;

-предмет, зовні схожий на гранату Ф-1, циліндричної форми, з підривачем типу УЗРГМ в сполученому стані, який відповідно до наказу МВСУ №691 від 18.09.2019, у зв`язку з 1 категорією небезпечності знищено, та вилучено металеві уламки;

-зразок ґрунту з епіцентру вибуху;

-контрольний зразок ґрунту;

-особисті речі та одяг ОСОБА_1 (а.с.78-83 том 2).

Згідно висновку комплексної вибухотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 19/113/11-91е та № 19/113/8/1-55е від 12.05.2020, надані на дослідження предмети є залишками корпусу ручної осколкової гранати Ф-1 та підривача УЗРГМ (УЗРГМ-2), які утворилися в результаті їх вибуху. Надані на дослідження залишки корпусу ручної осколкової гранати Ф-1 та підривача типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), зарядів вибухових речовин не містять. Корпус ручної осколкової гранати Ф-1 та підривач типу УЗРГМ (УЗРГМ-2), залишки яких були надані на дослідження, до моменту їх руйнування (вибуху), могли бути конструктивно поєднані між собою, тобто, були бойовим припасом – ручною осколковою гранатою Ф-1, яка була придатна до вибуху. На наданих на дослідження металевому кільці, металевих частинках різного розміру, частині полімерного шприца в пакеті № АВ 009117,в речовині коричневого кольору схожої на грунт в спеціальному пакеті № АВ 036896, виявлено сліди вибухової речовини – тротилу, нітрат іони – компонент, який може входити до складу продуктів вибухового перетворення або до складу сумішевих вибухових речовин, та нітрит іони – компонент, який може входити до складу продуктів вибухового перетворення (а.с. 157-168 том 2).

Згідно висновку балістичної експертизи № 19/113/7/5-263е від 16.04.2020, наданий на дослідження предмет, зовні схожий на автомат – є вогнепальною зброєю – 5,45 мм автоматом конструкції Калашнікова «АК-74» № НОМЕР_1 , 1985 р.в., автомат виготовлений промисловим способом. Наданий на дослідження автомат «АК-74» № НОМЕР_1 , 1985 р.в.,- є вогнепальною зброєю та придатний до стрільби. Надані на дослідження патрони у кількості 186 (сто вісімдесят шість) штук, які було вилучено з п`яти магазинів до автомату ОСОБА_6 та одного магазину до кулемета РПК - є бойовими припасами. Надані на дослідження патрони у кількості 186 (сто вісімдесят шість) штук, які було вилучено з п`яти магазинів до автомату ОСОБА_6 та одного магазину до кулемета РПК є бойовими припасами – 5,45-мм військовими патронами зразка 1974 року, малоімпульсивними унітарними патронами проміжного типу, центрального бою. Патрони виготовлені промисловим способом та придатні до стрільби) (а.с. 172-181 том 2).

Згідно висновку вибухотехнічної експертизи № 19/113/11-92е від 11.05.2020, надані на експертизу предмети є конструктивно-оформленим зарядом вибухової речовини (тротил) – корпусом ручної осколкової гранати РГ-42 та засобом ініціювання вибуху – запалом типу УРГМ для ручних гранат РД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини (ТНРС+азид свинцю та ТЕН або гексоген). У конструктивному поєднанні, корпус ручної гранати осколкової гранати РГ-42 з запалом типу УЗРГМ, будуть являтися бойовим припасом – ручною осколковою гранатою РГ-42. Ручна осколкова граната РГ-42 є у справному стані та придатна до вибуху (а.с. 186-196 том 2).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання від 02.04.2020, за участю свідка ОСОБА_8 , вбачається, що свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_1 як члена групи підривників з позивним « ОСОБА_3 », з яким він познайомився влітку 2014 року в. м. Лисичанськ Луганської області, та приймав з ним участь у незаконному збройному формуванні «Армія Юго-Востока» (а.с. 100-103 том 2).

З протоколу пред`явлення особи для впізнання від 19.05.2020, за участю свідка ОСОБА_9 , вбачається, що свідок ОСОБА_9 впізнав ОСОБА_1 з позивним «Знахарь», з яким у липні 2014 року приймав участь в НЗФ в групі Бергманав на території м. Лисичанська Луганської області (а.с. 191-193 том 2).

Згідно протоколу огляду місця події від 07.04.2020 на ділянці лісового масиву на березі східної сторони р. Сіверський Донець, на околиці с. Борівське Луганської області, у ґрунті на глибині 30 см, виявлено та вилучено 2 акумуляторні батареї «amega» (а.с. 199-201 том 2).

Згідно протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 07.04.2020, ОСОБА_1 добровільно показав на місті де саме у лісі на берегах р. Сіверський Донець поблизу с. Борівське Луганської області розташовувався табір НЗФ, місця, де у ґрунті були заховані зброя та бойові припаси групи (а.с.206-216 том 2).

З протоколу проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 23.04.2020 вбачається, що ОСОБА_1 добровільно показав на місті де саме у 2014 році на території міста Лисичанська та Луганської області приймав участь в НЗФ, а також вказав на міст, розташований поблизу с. Золотарівка Попаснянського району Луганської області, який був підірваний у 2014 році за його участю (а.с. 243-266 том2).

З протоколу огляду місця події від 08.05.2020 вбачається, що поблизу с. Золотарівка Попаснянського району Луганської області, на автошляху, на ділянці місцевості оглянуто, виявлено та вилучено фрагменти зруйнованого внаслідок підриву мосту (а.с. 59-73 том 3).

Згідно висновків комплексної судової вибухотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 19/113/11-158е, № 19/113/8/1-113е від 30.06.2020, № 19/113/11-156е, № 19/113/8/1-112е від 26.06.2020, висновків експертизи вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу № 19/113/8/-92е від 11.06.2020, № 19/113/8/-91е від 11.06.2020, на вилучених фрагментах слідів вибухових речовин, продуктів вибуху не виявлено (а.с. 129-136, 144-150, 157-160, 166-169 том 3).

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 4646 від 29.07.2020 технічною причиною руйнування мосту (шляхопровід через залізничну колію біля станції «Новозолотарівка» м. Сіверськ Донецької області), розташованого на ділянці автомобільної дороги загального користування місцевого значення С131228 (м. Сіверськ – КПП «Танюшівка» - Старобільськ – Бахмут) між с. Верхньокам`янське Донецької області та с. Золотораівка Попаснянського району Луганської області був підрив НЗФ за допомогою вибухівки у період активної фази проведення АТО несучих конструкцій мосту. Вартість ремонтно-відновлювальних робіт, пов`язаних з усуненням наслідків руйнування мосту, на момент проведення експертизи складає 5 447 212,00 гривень (а.с.23-26 том 4).

З відповіді Управління розвитку та утримання мережі автомобільних доріг області Луганської обласної державної адміністрації від 17.09.2020 року вбачається, що автомобільна дорога з агального користування місцевого значення С131228 (м. Сіверськ – КПП «Танюшівка» – Старобільськ – Бахмут) має важливе народногосподарське та економічне значення, оскільки є однією з автодоріг, що з`єднують Луганську і Донецьку області (а.с. 214 том 4).

Відповідно до висновку стаціонарної судово-психіатричної експертизи № 16 від 26.06.2020, ОСОБА_1 , на період часу, що відноситься до діянь, у яких він підозрюється, якимись психічними захворюваннями не страждав. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_1 на теперішній час виявляє ознаки хронічного маячного розладу (затяжний реактивний параноїд) (Згідно МКХ-10 F22.9), за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Індивідуально-психологічні особливості ОСОБА_1 , які були йому притаманні: експансивність, паранояльність, недостатня гнучкість, в міжособистісних стосунках, істотно не вплинули на його свідомість та діяльність у період, який відноситься до кримінальних правопорушень, у яких він підозрюється. За рішенням суду до ОСОБА_1 може бути застосований примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом (а.с. 119-123 том 3).

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 в момент вчинення суспільно небезпечного діяння перебував у стані осудності, однак на цей час є неосудним, так як внаслідок хронічного маячного розладу не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними.

У відповідності до положень ч.3 ст. 19 КК України не підлягає покаранню особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

З огляду на викладене, враховуючи конкретні обставини вчинення суспільно небезпечного діяння, характер та тяжкість діяння, дані про характер і тяжкість наявного в ОСОБА_1 психічного захворювання, ступінь небезпечності психічно хворого, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання та наявність правових підстав для застосування до ОСОБА_1 примусового заходу медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Також суд зазначає, що згідно ч.1, 2 ст. 515 КПК України у разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу або в неї настав тимчасовий розлад психічної діяльності чи інший хворобливий стан психіки, які позбавляли її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів своєю ухвалою припиняє застосування примусових заходів медичного характеру. Постановлення ухвали суду про припинення застосування примусових заходів медичного характеру є підставою для проведення досудового розслідування чи судового провадження.

З метою забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставини кримінального провадження після його відновлення, суд вважає недоцільним під час цього судового розгляду вирішувати питання щодо процесуальних витрат, цивільного позову та долі речових доказів.

Згідно п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» при застосуванні примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги в ухвалі (постанові) суду не треба наводити назву конкретного психіатричного закладу, до якого має бути госпіталізована неосудна особа, і вказувати строк застосування примусового заходу медичного характеру.

До ОСОБА_1 згідно п.2 ч.1 ст. 508 КПК України застосовано запобіжний захід у виді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, строк дії якого продовжено судом до 28.11.2020.

Суд вважає необхідним продовжити строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 до набрання ухвалою законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 92 - 94 КК України, ст. 508, 512, 513, 516 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні №12020130000000104, відомості про яке 01.04.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками суспільно небезпечних діянь, передбачених ч.3 ст. 28, ст. 113, ч.3 ст. 28, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 260 КК України, стосовно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Петрівка м. Дзержинська Донецької області, примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Продовжити строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у виді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до набрання цією ухвалою законної сили.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано, або у разі подання апеляційної скарги після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо ухвалу не скасовано.

Копію ухвали направити прокурору, представнику потерпілого, особі, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, законному представнику, захиснику, КНП Луганської обласної ради «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги».

Суддя І.В. Лизенко